23.Гнучкість і жорсткість ринку праці: сутність та критерії.

Ринок праці є системою суспільних відносин, пов’язаних з наймом і пропозицією праці. Гнучкість ринку праці —можливість ринку праці пристосуватись до мінливих умов за рахунок переходу працівників від однієї форми зайнятості до іншої, широкого спектру умов найму, організації заробітної плати, додаткових виплат, робочого часу, форм і методів праці. Гнучкiсть ринку працiпередбачає: *Велику територiальну та професiйну мобiльнiстьтрудящих; *Гнучкiсть витрат на робочу силу (в тому числi гнучкiстьрiвня та структури з/п) у вiдповiдь на змiни в економiчнiй ситуацiї; *Гнучкiсть внутрiшньогалузевої та мiжгалузевої диференціації з/п; * гнучкiсть в управлiннi людськими ресурсами на рiвнi пiд-ва (процедури найму, ротацiї та звiльнення); *Гнучкiсть використання трудящих у рiзнихформах найму; гнучкiсть режимiв роботи та розподiлу робочого часу. Ринок працiможе бути жорстким або гнучким залежно вiд того, якiвiдносини склались мiж найманими працiвниками та роботодавцями i якими силами регулюютьсяцiвiдносини. Жорсткий ринок відзначається: 1)структурою податкiв і соціальних виплат, якi стрим. пропозицiю робочої сили на ринку працi; 2)наявнiстю соціальних заходiв захисту зайнятостi, (пов’язанi з ними витрати призводять до зниження конкурентоспроможностi фiрм i заважають найму); 3)негнучкiстю системи оплати працi через «монопольну» силу профспiлок і положень трудового законодавства, якi стримують зниження з/п i унеможливлюють додатковий найм робочої сили; 4) вiдсутнiстю у трудящих достатньо високої кваліфікації або доступу до профпiдготовки, якi б давали змогу пристосовуватись до структурних і технологічних змiн; 5) наявнiстюобмежень в органiзацiївласногобiзнесу; 6) жорсткими правилами тарифiкацiї робiт, якi гальмують мобільність робочої сили.

37.Суть та ознаки складності праці (сп).

СП -хар-ка праці, що відбиває глибину теоретичних знань та досконалість практичних навичок працівника, необх. для виконання роботи. Ознаки: 1)складність робіт за змістом, 2)різноманітність робіт, 3)праця керівників пов’язана з працею підлеглих, 4)самостійність виконання робіт, 5)кожен працівник незалежно від посади несе відповідальність за доручену справу, 6)масштаб та складність керування. Групи СП: 1)максимальна (особливо складні роботи) -комплексні роботи. Фахівці, що їх виконують, повинні мати не тільки професійні знання, але й орієнтуватись у суміжних сферах діяльності, використовувати прогресивний практичний досвід, володіти необхідними знаннями і здібностями для підвищення ефективності праці; 2)середня (роботи високої та підвищення складності) -різноманітні роботи, виконання яких здійснюється, як правило, самостійно на основі заг. вказівок керівника. Фахівці повинні володіти глибокими профес. знаннями і необхідним практ-м досвідом; 3)мінімальна (роботи сер. складності) -роботи, що повторюються в межах регламентовано завдання, в якому визначаються можливі методи розв’язання завдань, що стоять перед виконавцем, наводяться нормативні матеріали, необхідні у процесі праці.