Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
15__2012_.docx
Скачиваний:
22
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
138.8 Кб
Скачать

33.Індекс людського розвитку (ілр).

ІЛР –інтегральний узагальнений показник, що відображає можливості людини у певній країні світу. Його було розроблено в 1990 році і з тих пір він використовується ООН в щорічному звіті з розвитку людського потенціалу. Методика розрахунку ІЛР використовує середнє арифметичне таких 3 показників соц. політики країни: 1)довголіття: очікувана тривалість життя при народженні; 2)освіченість: грамотність і писемність дорослого населення та валове охоплення всіма видами навчання; 3)матер. рівеня життя: величина реального ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності. Ці компоненти за спец. формулою зводяться в один заг. індекс. Теоретично він може мати макс. значення =1, а мін. =0. Індекс призначений стати показником того, як країни використовують свої матер. блага на користь нас-ня, тобто на соціальний розвиток країни. ІЛР викор-ся для оцінки теперішньго стану сусп-ва та подальшого простеження тенденцій розвитку, вирівнення диспропорцій шляхом прямого та непр. держ впливу.

34.Конкурентоспроможність (кс) прац-ка.

КС -сукупність якісних і вартісних хар-тик товару «робоча сила», що забезпечують задоволення конкретних потреб роботодавців. Рівень КС. роб. сили визначається як ступінь можливостей працівника витримати конкуренцію з боку реальних або потенційних претендентів на його робоче місце або претендувати самому на інше, престижніше. Чинники, що визнач-ь КС роб. сили на ринку праці: 1)загальнооб’єктивні: рівень соц.-ек. стану сусп-ва, ступінь розвитку продуктивних сил країни та окремих її регіонів, статево-віковий склад нас-ня, кількісний і якісний склад ресурсів праці; 2)характер-ть соц-но-демограф-ний статус прац-ка: стать, вік, сімейний стан, його фіз. здоров’я, місце проживання; 3)характер-ть соц-но-псих-ні якості особи: життєво-цільові установки, схильності та звички, ступінь політичної зрілості, релігійність, комунікабельності, рівень інтелекту. Найбільш КС має роб. сила, що є професійно мобільною. Є 3 підходи оцінювання КС роб. сили: 1)загальнотеоретичний (КС роб. сили визначають як обов’язковий атрибут товарно-грош. вир-ва, що зводиться до змагання у досягненні успіхів на будь-якому рівні і в будь-якому секторі суспільно-екон. життя.); 2)ототожнення даної категорії з якістю роб. сили (КС лише певна система властивостей роб. сили, тобто її якість); 3)кон’юнктурний (КС визначають за а)якісними ознаки роб. сили (проф.-кваліфікаційними, загальноосвітній рівень, особистісні х-ки); і б)відповідністю якісних хар-тик роб. сили потребам ринку праці, ціні роб. сили, попиту на неї.

40.Концепт. Підходи до визначення поняття та рівня ефективності праці (ЕфП).

Є 3 осн. концепт-ні підходи до визначення поняття та рівня ЕфП: 1)ЕфП -соц-но-екон. категорія, яка відображає рівень досягнення певної мети, співвіднесений з рівнем раціональності витрачання використаних при цьому ресурсів. З кількісного боку ЕфП визначається співвідношенням одержаного результату (штуки, час, якість) та зумовлених ним витрат; з якісного -співвідношенням між результативністю та економічністю здійснених витрат. 2)У доповнення до 1 підходу висвітлюється поняття ЕфП за Парето, що характеризує такий розподіл ресурсів, коли результат за будь-яким напрямом не може бути поліпшеним без погіршення за іншим напрямом. Оскільки результати економічної діяльності найчастіше виражаються обсягами продукції та прибутку, то показниками ЕфП є продуктивність та рентабельність. 3)Подібним за значенням, проте, ширшим за змістом визнається поняття ЕфП як обсягу продукту праці (продукції, послуг, робіт) з урахуванням якості праці в розрахунку на одиницю затрат праці (чисельність працівників, заробітну плату).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]