13.Методи регулюв-я ств

Методи регулюв-я СТВ, які мають викор-ся в екон-ці ринкового типу, можуть бути подані у вигляді таких груп: *нормат-о-правові-є результатом нормотворчої діяльності держави (органів закон-ої, викон-ої влади та місцевого самоврядув-я). Передбач-ь застосув-я норм, які затвердж-ся органами держ-ої влади та місцевого самоврядув-я. *програмно-цільові-передбач-ь розробл-я й застосув-я програм у соц-но-трудовій сфері, які залежно від рівня реалізації поділ-ся на нац-ні, регіон-ні, галузеві та програми вир-го рівня (підпр-в, організацій). На нац-му рівні в У-і розробл-ся та реаліз-ся програми зайнятості, соц-ої політики, розвитку і викор-ня труд-го потенціалу, боротьби з бідністю. *адміністрат-о-розпорядчі і організац-о-впорядкувальні- покликані регламент-ти взаємовідносини в системі: роботодавець -адміністрація; адміністрація-наймані працівники; керівник-підлеглі працівники, а також взаємовідносини між працівниками, які пов’язані різними формами поділу та кооперації праці. Застосув-я цих методів передбачає розробл-я організаційних регламентів, положень про структурні підрозділи, посадових інструкцій, графіків робочого часу й відпочинку. *договірні викор-ся в соц-но-трудовій сфері, пов’язані з провед-ям консультацій, переговорів між соц-ми партнерами та уклад-ям системи угод і договорів на різних рівнях СТВ. *погоджувально-арбітражні, посередн-кі, примирні-мають на меті запобігати труд-им конфліктам та залагоджувати їх без соц-них потрясінь і руйнівних процесів. *партисипативні-передбач. запровадж-я суч-их форм і методів участі найманих працівників в управл-і вир-вом, у прийнятті та реалізації організ-но-управлінських нововведень.

7.Мета, завд-я, об’єкт, суб’єкти управл-я працею на підпр-ві (в організ-ії). Сутн-ь суч типу управління працею (уп)

УП-система соц-ек та організац-их інструментів, що забезпеч-ь умови для становл-я і розв-у індивідуальності працівників, можливості їх самовираж-я у праці, узгодженості інтересів учасників трудового колективу з метою активізації труд-ої поведінки,підвищ-я результативності праці і задовол-я потреб працівників. УП має бути спрямоване на розвиток трудової активності та якісне відтвор-я роб-ої сили,та на забезпеч-я незалежних результатів праці. Мета УП-створ-я у працівника позитивного, max зацікавленого ставлення до праці,що приводить до поліпш-я її результатів. Об’єкт УП-людина у процесі праці,яка має статус найманого працівника,володіє трудовим ресурсом і здійснює роль виконавця роботи як комплексу завдань і конкретних функцій.

Суб’єкт УП-підрозділи екон-ої й адміністрат-ої служб під-ва, лінійне керівництво. Осн-им завд-ям слід уважати знання спонукальних мотивів поведінки працівників і відповідне відображ-я їх в управл-і працею,що дозволить зацікавити працівників у більш високій продуктивності праці. Гол-і завдання УП: *регулюв-я соц-труд відносин; *формув-я й ефективного викор-я трудового потенціалу та людського капіталу; *розробка і запровадж-я політики доходів від трудової діяльності; *організація з/п; *організація праці; *нормув-я праці; *аналіз та планув-я труд-их показників; *звітність,аудит і консалтинг у сфері праці; *визнач-я кількісних та якісних хар-к праці.