60. Визнання та виконання іноз.Судового рішення за зак-твом України

Рішення іноз.суду визнається і виконується в Україні, якщо його визнання і виконання передбачено між народ. Договорами , згода на обов’язковість яких надана ВРУ, або за принципом взаємності за домовленістю ad hoc з іноз.Д, рішення якої має виконуватися в Україні. Причому, рішення іноз.суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом 3р. з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред’явлене до виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашення заборгованості за останні 3р.

Згідно з ЦПКУ клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноз.суду подається до суду безпосередньо стягувачем або через органи ДВУ.

При надходженні клопотання суд у 5денний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. Після цього строку суддя назначає час та місце розгляду справи, про що учасники повідомляються письмово не пізніше, ніж за 10 днів до розгляду.

Розгляд справи проводиться суддею одноособово. По розгляду справи суд постановляє ухвалу. Якщо сума стягнення у клопотанні виражена у іноз.валюті, то суд визначає її у нашій валюті відповідно до курсу Нац. Банку.

Що ж стосується визнання рішення, що не підлягає примус.виконанню, то його визнання залежить від того, чи заключила Україна відповідні договори про визнання рішень або за принципом взаємності. Порядок розгляду такого клопотання аналогічний попередньому.

61 Гаазька конференція з міжнародного приватного права та її роль у розвитку міжнародного приватного права

Історія її виникнення (кінець XIX ст..) пов’язується з ім’ям відомого голландського юриста Т. М. Асера. Перша Гаазька конференція була скликана у 1893 р. урядом Нідерландів у столиці цієї Д, у зв’язку з чим конференція і отримала назву Гаазької.

Після 2 Світової війни (15 липня 1955 р.) було прийнято Статут даної Конференції, згідно з яким Гаазьку Конференцію з міжнародного приватного права було перетворено на міжурядову міжнародну організацію, у яку нині входить 62 країни. До речі, Україна прийняла Статут цієї Конференції згідно із ЗУ від 15 травня 2003 р. гаазька конференція має на меті прогресивну уніфікацію норм міжнародного приватного права шляхом розробки проектів конвенцій або вивчення всіх питань МПП, що відповідають меті Конференції. Функціонування Конференції забезпечується нідерландською постійною урядовою комісією, заснованою королівським декретом ще до 20 лютого 1897 р.

За часів свого існування під егідою Конференції прийнято понад 30 конвенцій з таких питань:- міжнародна купівля-продаж товарів;- сімейні стосунки;- спадкові відносини;- міжн.цив.процес.

62.Відмінність чартеру від коносаменту.

Морські перевезення вантажів можуть здійснюватися на різних умовах. Якщо таке перевезення здійснюється без надання морським перевізником усього судна чи його частини, то відносини між учасниками перевезення оформляються коносаментом. Коносамнт - документ, що підтверджує прийняття вантажу до перевезення і зобов'язуючого перевізника передати вантаж вантажоодержувачеві, таким чином, визначаючи взаємини перевізника і вантажовласника в процесі транспортування вантажу в міжн-му судноплавстві. Після приймання вантажу до перевезення перевізник зобов'язаний видати відправникові К., який є доказом прийому перевізником зазначеного в ньому вантажу, підтверджує наявність договору перевезення між перевізником і відправником вантажу, представляє відправнику вантажу або іншій позначеній в ньому особі право розпорядитися вантажем і зажадати його видачі в порту призначення проти надання цього документа, тобто є товаророзпорядчим документом. Існують 3 види коносамента: іменний, ордерний, на пред'явника. Можливість передачі коносамента іншій особі додає йому характер товаророзпорядчого документа. Коносамент виконує три важливі функції, а саме: * Доказ постачання товару на борт судна; * Свідчення договору перевезення; * Засіб передачі прав на транзитний товар іншій стороні за допомогою передачі їй документа. Інші транспортні документи, крім коносамента, будуть виконувати перші дві зазначені ф-ції, але не будуть контролювати доставку транзитного товару в місце призначення або давати можливість покупцеві продавати транзитний товар за допомогою передачі документів його покупцеві. Замість цього інші транспортні документи будуть називати сторону, що має право на одержання товару в місці призначення. Той факт, що володіння коносаментом необхідно для одержання товарів від перевізника в місці призначення, особливо ускладнює його заміну електронним документом. Морські перевезення можуть також здійснюватися по чартері. Чартер - договор між власником (судновласником) транспортного засобу і наймачем (фрахтувальником) цього засобу про оренду транспортного засобу (судна, літака) або його частини на певний строк або на один рейс. На практиці застосовуються проформи чартерів, розроблені міжн-ми морськими орг-ціями, а також національними об'єднаннями судновласників. Чартери розробляються по видах вантажів (вугільні, нафтові, лісові і т.д.), завдяки чому враховується специфіка перевезення окремих вантажів. По своєму змісті морський чартер являє собою складний договір, у який включається до 60 різних умов (надання вантажу, порядок його подачі, розрахунки по фрахті і т.д.).