104.Види підсудності у нац зак-вах.

Оскільки МП не має норм ,які розмежовують компетенцію суд органів різних держав, кожна держава самостійно, використовуючи неоднакові критерії, визначає межі компетенції власних установ юстиції. Як правило норми нац цив процес кодексів визначають: 1) предметна (родова) - грунтується на предметі спору і має публічний хар-р 2) територіальна (місцева) - передбачає розподіл спорів на підставі географ. розташування судів. Зак-во держав допускає довільне визнання юрисдикції суду незалежно від нормат. визначення підсудності. Сторони можуть звернутися навіть до некомпетентного за терит. ознакою суду. Підсудність може визначатися за зв"язком справ. Норм. акти більшості держав встановлюють виключну та договірну підсудність (за згодою сторін вирішення спору може бути передане суду б-я. держави чи господ. (третейському) суду, хоч за з-ном країни спір підсудний ін суду). У зв"язку з наявністю в зак-ві норм про різні види і способи визначення підсудності може виникнути проблема паралельної юрисдикції.

106.Вирішення питання підсудності справ з іноземними громадянами у Цивільному Процесуальному кодексі Укр

Згідно зі ЦПКУ іноземці та особи без громадянства, іноз юр особи, іноз держави (їх органи, посадові особи) і міжн-ні орг-ції. Мають право звератися до судів Укр для захисту своїх прав, свобод та інтересів. Господарські суди розглядають справи за участю іноз-х підприємств і організацій. Якщо місцезнаходження відповідача – на території Укр. Госодарські суди мають право також розглядати справи за участю іноз-х підприємств і організацій, якщо: 1) місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи орг-ції є територія Укр; 2) іноземне підприємство чи орган-ція має на території Укр нерухоме майно, щодо якого виник спір. Суди або інші компетентні органи Укр можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам Укр,є винятки; 2) якщо відповідач у справі має місце проживання, або звичайне місце перебування, або нерухоме майно на території Укр, або рухоме майно, на яке можна накласти стягнення; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території Укр; 4) якщо рішення суду або іншого органу, яке потребує виконавчого провадження, може бути виконане за межами Укр, в тому числі на підставі міжн-х договорів, конвенцій, учасницею яких є Україна; 5) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Укр; 6) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Укр, а ЮО - відповідач - місце знаходження в Укр; 7) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином Укр або, не маючи жодного громадянства (особа без громадянства), мав в Укр місце проживання.

107.Процесуальний статус іноземних юо та фо за законод-вом Укр

Засади правового регул-ння процес-го права іноз-х громадян та осіб без гром-ва містить ЗУ" Про правовий статус іноземців"(4.02.94), в якому зазначено, що іноземці мають ті ж права та виконують ті ж обов"язки, що і громадяни Укр; вони можуть звертатися до суду й інших державних органів для захисту їх особистих, майнових та ін. прав. У судочинстві іноземці як учасники процесу користуються такими ж процесуальними правами, що й громадяни Укр. Крім того питання про процес-ний статус іноземців та іноз-х підприємств та орг-цій регулюється ЦПКУ, в якому говориться, що іноз. громадяни і особи без гром-ва мають право звертатись до судів Укр і користуються цивільними процес-ми правами нарівні з гром-ми Укр. Іноземні підпр-ства і орг-ції мають право звертатись до судів Укр і користуються цивільними процес-ми правами для захисту своїх інтересів. Законод-вом Укр можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо громадян, підпр-в і орг-цій тих держав, в яких допускаються спеціальні обмеження цивільних процес-х прав громадян, підпр-в або орг-цій Укр, та ін питання. В Трудовому кодексі говориться, що іноз. громадяни та особи без гром-ва користуються в Укр правами і несуть обов'язки в шлюбних та сімейних відносинах нарівні з гром-ми Укр. В ГПКУ говориться, що іноз. підпр-ва і орг-ції мають право звертатися до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Вони мають процесуальні права і обов'язки нарівні з підприємствами і організаціями Укр. Законод-вом Укр можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо підпр-в і організацій тих держав, законод-вом яких обмежуються процесуальні права підприємств або організацій Укр. Крім зазначених нормативних актів процесуальний статус іноземних підпр-ств і орг-цій регулюється ЗУ "Про ЗЕД"(встановлює принцип захисту інтересів S ЗЕД, врегул-ння питань виключної компетенції судових та господ-х органів Укр, підсудності, подання позову , ін), "Про режим іноз-го Інвестування"(норми про порядок розгляду спорів у судових і господа-х органах і третейських судах), "Про відновлення платоспром-сті боржника або визнання його банкрутом", "Про нотаріат" та ін.