- •50. Проблема "укладення договору між відсутніми"
- •51.Порядок укладення зовнішньоекон-го договору (контракту)
- •52. Принцип автономії волі у зовнішньоекон-х договорах.
- •53.Законод-во Укр щодо зовнішньоекон-х договорів.
- •54. Застос-ння конвенції 1980 р. Про договори міжн купівлі-продажу товарів.
- •55. Загальна хар-ка Конвенції 1980 року про договори міжн-ї купівлі-продажу товарів
- •56.Засоби правового захисту продавця у відповідності з Віденською конвенцією 1980р.
- •57. Визначення права країни, що застос. До рег-ня прав та об-ків сторін з/ек угоди в разі відсутності угоди сторін щодо цього питання.
- •58. Правові режими в мпп
- •59.Нью-Йоркська конвенція 1974 р. Про позовну давність у міжн-ній купівлі-продажу товарів.
- •60. Визнання та виконання іноз.Судового рішення за зак-твом України
- •61 Гаазька конференція з міжнародного приватного права та її роль у розвитку міжнародного приватного права
- •62.Відмінність чартеру від коносаменту.
- •63. Діяльність Міжнародного інституту з уніфікації приватного права (унідруа) щодо розвитку мпп
- •69.Питання права власності у відносинах з "іноземним елементом" за зак-вом Укр
- •70.Колізійні питання права власності
- •71.Охорона промислової власності у мпп.
- •72.Питання, пов'язані з переходом права власності.
- •73.Право власності на "товар у дорозі".
- •75.Право власності та ризик випадкової загибелі речі.
- •77.Колізійні питання деліктних зобов'язань у мпп
- •78.Умови виникнення зобов'язань з делікту
- •79. Прич. Зв’язок як умова вин-ня деліктного зоб-ня.
- •80.Шкода як умова вин-ня деліктного зоб-ня.
- •82.Міжнародно-правове регул-ння питань, пов'язаних з деліктною відповідальністю.
- •84.Норми щодо деліктних зобов’язань в міжн-х договорах Укр.
- •85.Майнові та особисті немайнові стосунки подружжя в мпп
- •86.Умови реєстраціїї шлюбу. Загальна хар-ка.
- •87.0Собливості укладання шлюбу з іноземцем
- •89.Порядок укладання шлюбу за кордоном
- •90.Розірвання шлюбу у мпп
- •91.Розірвання шлюбу з іноз. Громадянином за зак-вом у-ни.
- •92.Правовідносини з опіки і піклування.
- •95. Міжн-ні договори щодо спадкового права.
- •96.Колізійні питання спадкового права у мпп
- •97.Правовий режим рухомого та нерухомого спадкового майна
- •98.Проблеми успадкування за законом та заповітом
- •99.Вимоги щодо форми заповіту
- •100.Колізійні питання спадкового права у зак-ві у країни
- •101.Поняття міжн-го цивільного процесу
- •102.Міжнародна підсудність.
- •103.Пряме та непряме визначення міжн-ї підсудності.
- •104.Види підсудності у нац зак-вах.
- •106.Вирішення питання підсудності справ з іноземними громадянами у Цивільному Процесуальному кодексі Укр
- •107.Процесуальний статус іноземних юо та фо за законод-вом Укр
- •108.0Ргани, уповноважені здійснювати захист цивільних прав іноземців
- •109.Джерела міжн-го цивільного процесу
- •110.Багатосторонні договори в сфері міжн-го цивільного процесу
- •113. Трампове судноплавство.
- •115.Імпорт (експорт) товарів посередниками
- •116.Товарообмінні (бартерні) операції
- •117. Варшавська конвенція (к-венція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжн-х повітряних перевезень) 1929 р.
90.Розірвання шлюбу у мпп
Розбіжності в законах різних країн з питань розірвання шлюбу породжують ряд протиріч і як наслідок наявність “кульгаючих розлучень”. Питання про можливість розірвання шлюбу у різних країнах вирішується по-різному. 3 основ. підходи: 1) розлучення заборонено; 2) розлучення допускається лише при наявності строго визначених підстав, при чому взаємна згода подружжя не вимагається; 3) розлучення допускається при наявності легальних умов і підстав, в т. ч. При наявності згоди подружжя. Порядок розірвання шлюбу у більшості країн судовий, у деяких країнах допускається позасудовий. Колізійні проблеми: - проблема вибору права при розірванні шлюбу (особистий закон подружжя, закон місця проживання подружжя, закон країни суду); - визнання рішення органу, який постановив розірвання шлюбу, в інших державах. З метою невизнання розлучення, здійсненого за кордоном, використовується перепона – публічний порядок. У деяких країнах нерозірвання шлюбу відноситься до основ публічного порядку. Ряд країн прийняв у 1978 р. Гаазьку конвенцію про визнання розлучення і судового розірвання шлюбу, в силу якої визнається будь-яка форма розлучення, якщо вона є законною в країні, де відбувалось розірвання шлюбу і якщо особист. закон подружжя на момент здійснення йог допускав.
91.Розірвання шлюбу з іноз. Громадянином за зак-вом у-ни.
Розірвання шлюбів громадян Укр з іноз. громадянами, провадиться за законод-вом Укр. Розірвання шлюбів між громадянами Укр та іноз. громадянами, здійснене поза межами Укр за законами відповідних держав, визнається дійсним в Укр, якщо в момент розірвання шлюбу хоча б один з подружжя проживав поза межами Укр. Розірвання шлюбів між громадянами Укр, здійснене поза межами Укр за з-ми відповідних держав, визнається дійсним в Укр, якщо обоє з подружжя в момент розірвання шлюбу проживали поза межами Укр. Громадянин Укр, що проживає поза межами Укр, має право розірвати шлюб з одним з подружжя, який проживає поза межами Укр, незалежно від його громадянства в судах Укр .У тих випадках, коли за законод-вом Укр допускається розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану, шлюб може бути розірваний в консульських установах та дипломатичних представництвах Укр. Справи про розірвання шлюбу за заявами громадян Укр, які проживають поза межами Укр, можуть розглядатися в судах Укр за дорученням Верховного Суду Укр.
92.Правовідносини з опіки і піклування.
Опіка та піклування – це правовий інститут, тобто сукупність юр-х норм. Що регулюють суспільні відносини, пов»язані зі встановленням, здійсненням і припиненням певних функцій. Опікою та піклуванням вважають систему способів, спрмованих на забезпечення діяльності органів опіки та піклування , опікунів і піклувальників по вихованню малолітніх і неповнолітніх дітей, а також по захисту прав і законних інтересів недієздатних і обмежених у дієздатності повнолітніх осіб. Також в опіці та піклуванні вбачають правовідносини між опікуном, піклувальником і підопічними, а також між органами опіки та піклування й опікунами, піклувальниками. Норми інституту опіки та піклування регулюють відносини, пов»язані з вихованням дітей, які внаслідок смерті позбавлення батьківських прав, хвороби їх батьків або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також із захисту особистих немайнових і майнових прав цих дітей.