77.Колізійні питання деліктних зобов'язань у мпп

Для визначення законод-ва, яке слід застосувати регул-ння деліктних зобов’язань з “іноземним елементом” найчастіше застосовується колізійний принцип-закон місця заподіяння шкоди (lex loci delicti). Залежно від того, якою мірою використовується вказана колізійна формула, всі правові системи можна поділити на три групи. Перша – це правові системи, що повністю її дотримують. У другій – цей принцип діє кумулятивно з іншими. У третій – як виняток. Передумовою застосування інших колізійних прив’язок може бути недостатність чи неможливість відсилання до закону місця заподіяння шкоди, наприклад, якщо правопорушення вчинено у відкритому морі, повітряному чи космічному просторі, Антарктиці. За таких умов застосовується спеціальна прив’язка до закону прапора. Як допоміжні чи спеціальні прив’язки, крім закону прапора можуть використовуватися: закон суду; закон місця реєстрації транспортного засобу; закон договору (контракту). Однією з умов, яка виключає застосування принципу закону місця заподіяння шкоди, є порушення публічного порядку. Серед прив’язок, застосованих поряд чи замість принципу закону місця заподіяння шкоди, найпоширенішою є прив’язка до закону місця проживання осіб. Поширеною в зак-ві колізійною прив’язкою є прив”язка до закону громадянства осіб (lex pаtriae). Вона здебільшого закріплена законод-вом поряд з прив’язкою до закону місця проживання чи місцеперебування (lex domicilii) в одній державі. Для вирішення деліктних спорів часто застосовують прив’язку до закону суду.

78.Умови виникнення зобов'язань з делікту

Деліктне зобов’язанням у МПП - правовідношення з “іноземним елементом”, зміст якого полягає у праві чи обов’язку потерпілої особи вимагати відновлення чи компенсації порушених прав особою, що протиправним діянням заподіяла шкоду потерпілому. Аналіз джерел права правових систем свідчить про те, що умовами виникнення зобов’язань з делікту є: 1) заподіяння шкоди майну чи особі, 2) протиправність діяння, 3) причинний зв’язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, 4) вина. Шкода – це не тільки умова виникнення деліктного зобов’язання у будь-якій правовій системі, а й міра деліктної відповідальності. За відсутністю шкоди не можна говорити про виникнення зобов”язання з делікту. Обов’язок доказування шкоди лежить на позивачеві. Наступною умовою виникнення деліктної відповідальності є протиправність діяння. Протиправність може проявлятись у двох формах: дії та бездіяльності. Існують дві протилежні теорії протиправності. Згідно з першою (традиційною) є чітко визначене число правопорушень, за межами яких деліктна відповідальність виключаються. Згідно з другою теорією (еволюційною), відповідальність за протиправне діяння настає завжди, крім випадків, коли воно дозволено законом. Причинний зв’язок як умову виникнення делікт відповідальності визнають усі національні правові системи. Вважається, що відшкодуванню підлягає лише та шкода, яка є причинно-обумовлена протиправним діянням. Останнє повинно викликати цю шкоду. Вина вважається суб’єктивною умовою деліктного зобов”язання і виражає психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її результатів. Цей елемент не завжди обов’язковий для настання відповідальності за деліктом. Іноді передбачається принцип безвинної відповідальності (“об’єктивної”). Винна відповідальність у правовідносинах за участю юр. осіб часто заміняється об’єктивною відповідальністю.