73.Право власності на "товар у дорозі".

Особливі складності в міжн-ній практиці викликають випадки, коли предметом угоди є товар у дорозі. Наприклад, товар перевозиться морем або залізницею, а сторони під час його знаходження у дорозі здійснюють угоду по передачі на нього права власності. Виникає питання, яке право тоді потрібно застосовувати: країни відправлення товара, країни призначення чи будь-якого промежуточного пункта знаходження речі. Закон передбачає в цих випадках застосовувати закон місця відправки речі. Наприклад, Російським законод-вом, передбачено, що право власності на майно, яке знаходиться в дорозі за зовнішньоекономічною угодою, визначається за правом країни, з якої це майно відправлено, якщо інше не встановлено угодою сторін. У відносинах між підприємствами, до яких продовжують застосовуватися ОУП СЭВ 1968/1988 років, момент переходу права власності і ризика випадкової загибелі товару з продавця на покупця, визначається виходячи з єдиних матер/прав норм, а не шляхом застосування колізійних норм. Так, цей перехід при залізничих перевезеннях вважається здійсненим з моменту передачі товару із залізної дороги країни продавця залізній дорозі, яка приймає товар, а у водних перевезеннях на умовах«фоб», «сиф» і «каф» — з моменту переходу товару через борт судна у порту завантаження.

75.Право власності та ризик випадкової загибелі речі.

У відносинах між підприємствами, до яких продовжуюють застосовуватись ОУП СЭВ 1968/1988рр., момент переходу права власності і ризика випадкової гибелі товару з продавця на покупця визначається виходячи з єдиниїх матеріально-правових норм, а не шляхом застосування колізійних. Так, цей перехід при залізничих перевезеннях вважається здійсненим з моменту передачі товару із залізної дороги країни продавця залізній дорозі, яка приймає товар, а у водних перевезеннях на умовах«фоб», «сиф» і «каф» — з моменту переходу товару через борт судна у порту завантаження. За ЦКУ: Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту. Умова договору купівлі-продажу про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або міг знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави