Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
збірник задач з психології.docx
Скачиваний:
194
Добавлен:
13.03.2015
Размер:
560.71 Кб
Скачать
  1. а) «Якомога більше гумору... але не нудних пов­ чань» (М. Горький).

  2. б) «Сміхом не треба розкидатися — це разюча зброя» (М. Кольцов).

  3. 4. Як слід розуміти рядки із вірша К. Симонова «Родина»?

  4. Но в час, когда последняя граната

  5. Уже занесена в твоей руке,

  6. И в краткий миг припомнить разом надо

  7. Все, что осталось вдалеке,

  8. Ты вспомнишь не страну большую,

  9. Какую ты изъездил и узнал,

  10. Ты вспомнишь родину — такую,

  11. Какой ее ты в детстве увидал.

  12. IV. Проаналізуйте подані нижче тексти і дайте від­повіді на запитання.

  13. 1. Чи згодні ви з поданим нижче міркуванням бать­ ків? Обгрунтуйте свою відповідь.

  14. Дітям слід дозволяти цілковито віддаватися на во­лю своїх емоцій і бурхливо виявляти їх.

  15. 2. Назвіть почуття, які переживала Оксанка, за та­ ким описом:

  16. Оксанка, прийшовши додому, повідомила: «Мамо, я так рада, я вже вмію читати слово «мама»! Віра Пет­рівна сказала, що ми незабаром вивчимо всі букви. Я багато знаю віршів про мам і бабусь! Скоро буду читати книжки».

  17. 3. Укажіть, які найвищі людські почуття виявляли діти. Скільки може бути їм років?

  18. Дітлахи, вийшовши на прогулянку, побачили, як іній прикрасив дерева, кущі. Вони в захопленні вигу­кували: «Ой, яка краса! Наче в казці. Кучеряві дерева стоять як зачаровані. Небо дуже красиве, блакитне, трохи зеленкувате. По ньому пливуть білі хмаринки, як білі пір'їнки. Сніг, наче білою ковдрою, вкрив і ку­щі, і дерева».

  19. 4. Поясніть переживання дошкільниці.

  20. «Моїй Галі пішов лише п'ятий рік, а вона вже жорстокою росте у нас,— скаржився батько Вірі Пет­рівні.— Вдома вона тягає собаку за хвоста, мучить кішку. Уявіть собі, що Галя ні сльозинки не пролила, коли померла її бабуся, яку вона дуже любила, а вчора

  21. (

  22. гірко плакала, коли довідалась, що мама викинула її стареньку ляльку».

  23. 5. Охарактеризуйте почуття Олі.

  24. Оля побачила, що біля дерева стоїть зажурений Максимко. З розмови з'ясувалось, що хлопчик тужить за батьком, який лежить в лікарні. Оля підійшла до Максимка, погладила його по голові й сказала: «Не журись! Батько поправиться і знову буде вдома». Дів­чинка охоче віддала ровесникові всі цукерки, які їй вчора привезла бабуся з Москви. Коли Максимко по­чав частувати Женю цукерками, Оля згадала, що на­віть не покуштувала жодної з них.

  25. 6. Уважно прочитайте текст і дайте оцінку педаго­ гічним прийомам першої і другої виховательок.

  26. Весело проходить прогулянка в середній групі. Га­ля грається м'ячем. Побіг Павлик, вирвав м'яч із рук дівчинки, штовхнув її, і вона впала. По доріжці по­котився м'яч. Його швидко схопив Павлик і почав гра­тися ним.

  27. — Віддай м'яч, Павлику, не можна забирати іг­рашки у дітей,— сказала молода вихователька і пішла собі далі.

  28. Галя продовжувала лежати на землі, а діти стоя­ли навколо неї й дивились, як плаче їхня ровес­ниця.

  29. Підійша Олександра Юр'ївна ~ друга вихователь­ка— і сказала: «Діти, Галя забилась, їй боляче. До­поможіть Галинці встати і обтруситись, поправте одяг на ній. Асю, дай Галі свою ляльку, щоб вона трохи погралась з нею».

  30. Галинка заспокоїлась. Павлик попросив вибачення у дівчинки й став старанно обтрушувати її плаття. «От які хороші діти в групі. Вони не залишають то­вариша в біді, втішають його»,— похвалила дітей Олександра Юр'ївна.

  31. 7. Чому почервонів Ярослав? Охарактеризуйте йо­ го почуття.

  32. Якось Ярослав побачив, що Олег грається з малень­кою новою машиною, і попросив показати йому її: «Боїшся? Я ж тільки подивлюсь, не заберу».

  33. Олег подумав хвилинку і простягнув Ярославові руку, на долоні якої лежала машинка. Ярослав рвучко вихватив іграшку і прожогом кинувся в спальню, Me ленький Олежка заплакав. І враз Ярослав згадав, як

  1. 94

  2. Ш,

  1. а) «Якомога більше гумору... але не нудних пов­ чань» (М. Горький).

  2. б) «Сміхом не треба розкидатися — це разюча зброя» (М. Кольцов).

  3. 4. Як слід розуміти рядки із вірша К. Симонова «Родина»?

  4. Но в час, когда последняя граната

  5. Уже занесена в твоей руке,

  6. И в краткий миг припомнить разом надо

  7. Все, что осталось вдалеке,

  8. Ты вспомнишь не страну большую,

  9. Какую ты изъездил и узнал,

  10. Ты вспомнишь родину — такую,

  11. Какой ее ты в детстве увидал.

  12. IV. Проаналізуйте подані нижче тексти і дайте від­повіді на запитання.

  13. 1. Чи згодні ви з поданим нижче міркуванням бать­ ків? Обгрунтуйте свою відповідь.

  14. Дітям слід дозволяти цілковито віддаватися на во­лю своїх емоцій і бурхливо виявляти їх.

  15. 2. Назвіть почуття, які переживала Оксанка, за та­ ким описом:

  16. Оксанка, прийшовши додому, повідомила: «Мамо, я так рада, я вже вмію читати слово «мама»! Віра Пет­рівна сказала, що ми незабаром вивчимо всі букви. Я багато знаю віршів про мам і бабусь! Скоро буду читати книжки».

  17. 3. Укажіть, які найвищі людські почуття виявляли діти. Скільки може бути їм років?

  18. Дітлахи, вийшовши на прогулянку, побачили, як іній прикрасив дерева, кущі. Вони в захопленні вигу­кували: «Ой, яка краса! Наче в казці. Кучеряві дерева стоять як зачаровані. Небо дуже красиве, блакитне, трохи зеленкувате. По ньому пливуть білі хмаринки, як білі пір'їнки. Сніг, наче білою ковдрою, вкрив і ку­щі, і дерева».

  19. 4. Поясніть переживання дошкільниці.

  20. «Моїй Галі пішов лише п'ятий рік, а вона вже жорстокою росте у нас,— скаржився батько Вірі Пет­рівні.— Вдома вона тягає собаку за хвоста, мучить кішку. Уявіть собі, що Галя ні сльозинки не пролила, коли померла її бабуся, яку вона дуже любила, а вчора

  21. ( гірко плакала, коли довідалась, що мама викинула її стареньку ляльку».

  22. 5. Охарактеризуйте почуття Олі.

  23. Оля побачила, що біля дерева стоїть зажурений Максимко. З розмови з'ясувалось, що хлопчик тужить за батьком, який лежить в лікарні. Оля підійшла до Максимка, погладила його по голові й сказала: «Не журись! Батько поправиться і знову буде вдома». Дів­чинка охоче віддала ровесникові всі цукерки, які їй вчора привезла бабуся з Москви. Коли Максимко по­чав частувати Женю цукерками, Оля згадала, що на­віть не покуштувала жодної з них.

  24. 6. Уважно прочитайте текст і дайте оцінку педаго­ гічним прийомам першої і другої виховательок.

  25. Весело проходить прогулянка в середній групі. Га­ля грається м'ячем. Побіг Павлик, вирвав м'яч із рук дівчинки, штовхнув її, і вона впала. По доріжці по­котився м'яч. Його швидко схопив Павлик і почав гра­тися ним.

  26. — Віддай м'яч, Павлику, не можна забирати іг­рашки у дітей,— сказала молода вихователька і пішла собі далі.

  27. Галя продовжувала лежати на землі, а діти стоя­ли навколо неї й дивились, як плаче їхня ровес­ниця.

  28. Підійша Олександра Юр'ївна — друга вихователь­ка — і сказала: «Діти, Галя забилась, їй боляче. До­поможіть Галинці встати і обтруситись, поправте одяг на ній. Асю, дай Галі свою ляльку, щоб вона трохи погралась з нею».

  29. Галинка заспокоїлась. Павлик попросив вибачення у дівчинки й став старанно обтрушувати її плаття. «От які хороші діти в групі. Вони не залишають то­вариша в біді, втішають його»,— похвалила дітей Олександра Юр'ївна.

  30. 7. Чому почервонів Ярослав? Охарактеризуйте йо­ го почуття.

  31. Якось Ярослав побачив, що Олег грається з малень­кою новою машиною, і попросив показати йому її: «Боїшся? Я ж тільки подивлюсь, не заберу».

  32. Олег подумав хвилинку і простягнув Ярославові руку, на долоні якої лежала машинка. Ярослав рвучко вихватив іграшку і прожогом кинувся в спальню, Ми ленький Олежка заплакав. І враз Ярослав згадав, як

  1. 94

  2. <)!>

  1. недавно він подібно повівся з Зоєю. Ярослав відчув, що почервонів.

  2. (За Т. М. Куриленко і Г. Г. Петроченко)

  3. 8. Які почуття викликала у дітей Людмила Микола­ ївна?

  4. Людмила Миколаївна, побачивши на підлозі вед­медика з відірваною лапою, пригорнула його до себе й сказала: «Хто тебе, ведмедику, скривдив і кинув? Потерпи трохи, зараз вилікую твою лапу».

  5. Вихователька взяла голку з ниткою і при всіх сво­їх маленьких вихованцях полагодила іграшку. Всім ма* лятам захотілося гратися з ведмедиком.

  6. (За Т. М. Куриленко і Г. Г. Петроченко)

  7. 9. Чому плакала Юля?

  8. Після обіду настав тихий час. Ось уже всі вихован­ці старшої групи заснули. Раптом Зіна, що тільки сьо­годні вперше прийшла в садок, згадала про матір, батька, про свій дім і заплакала.

  9. Юля, ліжко якої стояло поруч, стала втішати но­веньку дівчинку.

  10. В цей момент в спальню зайшла Валентина Гри­горівна й запитала:

  • А ви чому піднялись?

  • Зіна плаче,— тихо відповіла Юля.

  • Я сама розберусь,— гнівно вигукнула вихо­вателька.—Це тебе не стосується, швидше лягай в ліжко!

  1. Коли ввечері прийшли батьки за Юлею, Валентина Григорівна поскаржилась на їхню дочку, яка немовби сама не спала і дітям не давала. Юля, почувши це, плакала і в садку, і по дорозі додому та й вдома.

  2. 10. Дайте оцінку діям Люби та її матері.

  3. Люба з великим задоволенням малює фарбами осінь. У цей час лунає голос матері: «Залиш свою ма­зню і йди вечеряти».

  • Це — не мазня! Я не піду вечеряти... Я не пі ду.— вигукнула дівчинка.

  • Ах, ти так...—Мама швидко схопила малюнк і зім'яла їх.

  • Не чіпай! — закричала крізь сльози Люба.

  1. 11. Які почуття переживала Зоя?

  2. Під час прогулянки Зоя зліпила сніжний колобок, який вона вирішила взяти з собою додому. Вдома дій чинка забула про нього. Схаменувшись, Зоя ВИЯВИЛА на місці, де лежав колобок, трошечки водички. На очах у дошкільниці виступили сльози: їй стало шкода свого колобка.

  3. Через хвилинку жаль дівчинки змінився здивуван­ням.

  4. Зоя вголос подумала: «Що ж сталося з колобком?» І тут же сама собі відповіла: «Знаю, знаю, сніг роз­танув».

  5. На обличчі Зої можна було прочитати почуття ра­дості, задоволення своєю здогадкою.

  6. (За Т. М. Куриленко і Г. Г. Петроченко)

  7. 12. Дайте характеристику почуттів хлопчика.

  8. Як тільки Вітя прокинувся після сну і ледве встиг підняти голову від подушки, він вигукнув:

  9. — Мамо, дивись, як красиво!

  10. Сонячне проміння заглянуло в кімнату й освітило тюльпани і кришталеву вазу, яка дивно іскрилася і блищала. Вітя підскочив і, стоячи в ліжку, продовжу­вав повторювати:

  11. — Подивись, подивись, мамо, як красиво! Цс со­ нечко їх прикрасило. Вчора вони не були такими крл сивими.

  12. (За Т. Маркоаою)

  13. 13. Чому Коля так вчинив?

  14. Після сну Руслан кличе Колю погратися у моряків. Очі у Колі спалахують і він каже:

  15. — Пішли!

  16. Проте тут же зупиняється, хвилиночку мовчить, а тоді невесело говорить: «Пізніше я зможу погратися з тобою, а зараз мені не можна — всі вийдуть із спаль­ні, а я з Світланкою повинен перевірити, чи всі ліжка охайно застелені».

  17. І з цими словами хлоп'я приступило до виконання обов'язків чергового.

  18. 14. Охарактеризуйте почуття Катрусі. Чотирирічна Катруся погано їла під час сніданку.

  19. — Чому ти так погано їси? — звернулась Антоніна Петрівна до дівчинки.— Доведеться тебе перевести в ясельну групу. Хай малюки навчать тебе швидше й охайніше їсти.

  1. 96

  2. 97

  1. Катруся почервоніла й враз почала швидко їсти. Вона закінчила сніданок разом з усіма дітками.

  2. (За Т. М. Куриленко і Г. Г. Петроченко)

  3. 15. Проаналізуйте виховну роботу Людмили Іва­нівни.

  4. Діти катались на гойдалці. Сергійко впав.

  • Дітки, бачите, Сергійко впав, забив ногу. Ио му боляче, він плаче. Давайте допоможемо йому під­вестися.

  • От молодець Петрик, що допоміг Сергійкові. Йому самому було б важко піднятись.

  1. Людмила Іванівна підійшла до Сергійка, обняла і запевнила, що зараз нога перестане боліти.

  2. V. Завдання для дослідження в дитячому садку.

  3. 1. Вивчіть естетичні почуття дошкільників у різних вікових групах дитячого садка під час музичних занять, зображувальної діяльності, в ході спостережень за при­ родою.

  4. Поспостерігайте за естетичними почуттями дитини, обраної вами для написання психологічної характери­стики.

  1. Опишіть випадки симпатії, співчуття, жалю у ставленні до дорослих, ровесників, літературних геро­їв досліджуваної вами дитини.

  2. Зафіксуйте вияви почуття сорому в обраної ва ми дитини.

  3. Опишіть роботу вихователя по розвитку у дітей почуття власної гідності, почуття сорому і гуманних почуттів.