Контрольні питання

1. Яке таксономічне положення S. Pneumoniae?

2. Які морфологічні особливості мають S. Pneumoniae?

3. Які основні захворювання викликають пневмококи?

4. Які методи мікробіологічної діагностики гострої та хронічної пневмонії існують?

5. У чому полягають особливості культивування пневмококів?

6. Які основні диференційно-діагностичні тести проводяться для ідентифікації пневмококів?

Тестові завдання

Тест 1

У хворого з клінічним діагнозом «Крупозна пневмонія» в грудочках гною з мокроти виявлено диплококи синьо-фіолетового кольору ланцетоподібної форми, оточені капсулою. Лікар-бактеріолог зробив припущення, що у мокротинні міститься Str. pneumoniae.

Який метод використав бактеріолог для орієнтовного підтвердження

1. Мікроскопічний

2. Бактеріологічний

3. Серологічний

4. Експрес метод

5. Біологічний

Тест 2

У мазку, виготовленому з відокремлюваного мигдалин хворого ангіною знайдено трохи витягнуті мікроорганізми кулеподібної форми, розташовані короткими ланцюжками. Які із перерахованих мікроорганізмів виявлені у мазках з мигдалин?

А. Стрептококи

В. Стафілококи

С. Диплококи

D. Мікрококи

Е. Тетракоки

Тест 3

Від хворого з підозрою на крупозну пневмонію з мокротиння виділено грампозитивні коки, здатні утворювати капсулу. Під час ідентифікації чистої культури мікроорганізми ферментували інулін та лізувалися жовчю. Які мікроорганізми виділено у цього хворого?

А. Streptococcus pneumoniae

B. Streptococcus haemolyticus

C. Staphylococcus aureus

D.Streptococcus viridans

E. Streptococcus pyogenes

Тест 4

З метою виділення чистої культури Streptococcus pneumoniae мокротинням хворого інфікували білу мишу. Назвіть необхідний спосіб зараження тварини.

1. Внутрішньочеревний

2. Внутрішньом’язовий

3. Внутрішньомозковий

4. Внутрішньошкірний

5. Внутрішньовенний

Завдання. Розташуйте за допомогою цифр та стрілок послідовність етапів (означено цифрами) мікроскопічного та бактеріологічного методів діагностики пневмококової інфекції

Мікробілогічна діагностика менінгококової інфекції

Збудник – Neisseria meningitidis входить до родини Neisseriaсеае, роду Neisseria. Матеріалом для дослідження є слиз із зіву, спиномозкова рідина (СМР), кров, гній, ексудат.

Менінгококи дуже чутливі до коливань температури, тому матеріал зразу ж, не допускаючи охолодження, відправляють до лабораторії.

Мікробіологічну діагностика менінгококової інфекції проводять наступними методами: експрес, мікроскопічним, бактеріологічним, серологічним.

Експрес-метод. Для виявлення збудника в матеріалі, який досліджують використовують реакцію імунофлюоресценції (РІФ) (див. додаток).

Мікроскопічний метод. Мазки із осаду спинномозкової рідини фарбують аніліновими фарбами (водним розчином фуксину, метиленового синього). Препарати з гною та слизу фарбують за Грамом. Менінгококи мають форму подібну до бобу (бобовидну), розташовуються попарно (диплококи) у цитоплазмі лейкоцитів, грамнегативні. Часто виявляється ніжна капсула.

При менінгококцемії менінгококи шукають під мікроскопом у виготовленому препараті „грубої краплі крові” Цей препарат не фіксують. Його фарбують водним розчином метиленової сині 2-3 хвилини.

Бактеріологічний метод. СМР чи її осад сіють на сироватковий бульйон чи агар, агар Хоттінгера. Висів культивують при температурі 37°С й підвищеному вмісті СО_2. Менінгококи утворюють дрібні, круглі, опуклі, прозорі колонії. В мазках, виготовлених з колоній, шукають поліморфні диплококи й тетракоки. Колонії пересівають на скошений сироватковий агар. Наступної доби виділену чисту культуру мікробів аглютинують менінгококовими сироватками. З епідемічною метою визначають серовар менінгококів. Цукролітичну активність менінгококів визначають, виконуючи посів на середовище з лактозою, глюкозою, мальтозою, сахарозою, фруктозою. Менінгококи ферментують глюкозу и мальтозу з виділенням кислоти. Щоб встановити приналежніть бактеріальної культури до роду нейссерія ставлять оксидазну реакцію. Для цього культуру, яку вивчають наносять петлею на поверхню фільтрувального паперу, змоченого реактивом (1% розчин тетраметилпарафенілен діаміну) при позитивній реакції слід від посіву стає червоним. Диференціацію менінгококів й непатогенних нейсерій проводять з урахуванням властивостей останніх рости на простих поживних середовищах та утворювати колонії при температурі 22°С.

Для виявлення менінгококів у крові у флакони с 50 мл бульйону, який містить 0,1% агару, засівають 5-10 мл крові, стерильно взятої із вени. Через добу роблять пересів культури на сироватковий агар. Виділення й ідентифікація культур здійснюється таким же чином, як і при дослідженні СМР.

Серологічний метод. Для виявлення антитіл у сироватці крові хворих і тих, що перехворіли приміняють РПГА, РІФ (непрямий) й ІФА (див. додаток), в яких в якості антигенів використовують групоспецифічні полісахариди менінгококу.

Схема „Мікробіологічна діагностика менінгококової інфекції”