Мікробіологічна діагностика холери

Збудник Vibrio cholerae входить до родини Vibrionacеae, роду Vibrio. Найбільше значення в патології людини мають 2 біовари: V. cholerae и V. Eltor.

Матеріалом для дослідження від хворих євипорожненнята блювотні маси, а відвібріоносіїв – випорожнення В сіб, що загинули від холеридосліджують тонкий кшечник й жовчний міхур (секційний матеріал). З б’єктів довкілля вивчається вода відкритих водойм й води стоків.

В мікробіологічній діагностиці холери використовують експрес-метод, бактеріологічний та серологічний методи .

Експрес-метод діагностики. Дозволяє виявити холерний вібріон безпосередньо в матеріалі, який досліджується. Для цього використовують РІФ (див. додаток).

Для швидкого виявлення холерного вібріону використовують також РОПГА з антитільним еритроцитарним діагностикумом й ланцюгову полімеразну реакцію (ЛПР). (Див. додаток).

Бактеріологічний метод.Є основним методом діагностики холери. Виділення чистої культури вібріону й його ідентифікацію проводять цілодобово в спеціалізованій лабораторії. Остаточна відповідь має бути надана через 36 годин від початку дослідження.

При проведенні бактеріологічного методу діагностики необхідно дотримуватись наступних вимог.

1. Висів матеріалу краще виконувати біля ліжка хворого, оскільки холерний вібріон погано зберігається у випорожненнях хворих та носіїв.

2. Посуд, в який збирають дослідний матеріал, не повинен знезаражуватись хімічними речовинами, оскільки вібріон до них дуже чутливий.

3. Необхідно виключити можливість зараження оточуючих і забруднення об’єктів довкілля.

Висів випорожнень чи іншого матеріалу, який досліджується виконують біля ліжка хворого чи безпосередньо на місці добору матеріалу на 1% лужну пептонну воду (ПВ) й доставляють до спеціалізованої лабораторії з дотриманням всіх правил безпеки у супроводі медичного персоналу. Після 6 годинної інкубації висіву на 1% пептонній воді утворюється тендітна плівка з трохи блакитним відтінком, яка під час струшування пробірки легко руйнується й осідає на дно.

Виготовлений із плівки мазок фарбують за Грамом, мікроскопують. Крім того вміст плівки вивчають під мікроскопом в препараті «висяча» чи «розчавлена» крапля й ставлять з ним реакцію аглютинації на склі з О-холерною сироваткою. Збудники холери грамнегативні, мають паличкоподібну форму, злегка вигнуті, рухливі.

Незалежно від отриманого результату, дослідження продовжують за наступною схемою: вміст плівки пересівають на другу 1% лужну ПВ й лужний МПА чи середовище TCBS, яке є найкращим селективним середовищем для холерних вібріонів, оскільки супутня флора на ньому не росте. На тлі блакитно-сірого кольору цього середовища утворюються колонії холерних вібріонів з жовтим відтінком. Другу ПВ інкубують 6 годин приt37°С й проводять дослідження за тією ж схемою.

У разі виявлення у плівці грамнегативних рухливих паличок, які аглютинуються О-холерною сироваткою, роблять попередній висновок, що виявлено холерний вібріон, й продовжують дослідження далі. З другої ПВ роблять ще раз пересів на лужний МПА.

Підозрілими вважають дрібні, гладенькі, склоподібно-прозорі колонії з ледь помітним блакитним відтінком, які виросли за 12 годин на лужному МПА.

Чисту культуру виділяють на лактозо-цукрозному середовищі й культивують 12 годин при t37°С. Відбирають колонії і ставлять пробу на оксидазу. При культивуванні на елективних середовищах проба на оксидазу не робиться.

Ідентифікація чистої культури проводиться за морфологічними, культуральними, біохімічними властивостями, рухливістю і остаточним типуванням з допомогою діагностичних аглютинуючих сироваток О, OR, Інаба, Огава та бактеріофагів.

Остаточна відповідь про виявлення того чи іншого біовару холерного вібріона можлива при:

1. Виявленні рухливих грамнегативних трохи вигнутих паличок, які виросли в плівці через 6 годин інкубації на другій ПВ;

2. Виявленні дрібних, склоподібно-прозорих колоній, які виросли через 12 годин на лужному МПА й дають позитивну реакцію на оксидазу;

3. Зміні кольору лактозо-цукрозного середовища в нижній частині «стовпчика» без наявності пухирців газу;

4. Ферментації вуглеводів: цукрози (+), арабінози (–), манози (+).

5. Позитивному феномені аглютинації з О- и OR- холерними сироватками Інаба й Огава.

Основні диференційно-діагностичні критерії

V.choleraе иV.eltor

Вид вібріону	Лізис фагами	Гемоліз еритроци- тів барана	Чутливість до поліміксину	Аглютинація курячих еритроцитів
V.cholerae	фаги IV групи	-	+	-
V. eltor	фаги Эль-Тор	+	-	+

Серологічний метод. Носить допоміжний характер. Виявляють специфічні антитіла в сироватці крові хворого в РА, РПГА, ІФА, РІФ (непряма). Токсиннейтралізуючі антитіла з’являються на 5-6 добу хвороби й досягають максимуму на 14-21 добу. Діагностичним титром в РПГА вважається розведення 1:160.

Схема „Мікробіологічна діагностика холери”