Граф логічної структури теми: «мікробіологічна діагностика сифілісу»

МАТЕРІАЛ, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ

ИССЛЕДУЕМЫЙ МАТЕРИАЛ

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ

МІИКРОСКОПИЧНИЙ

СЕРОЛОГІЧНИЙ

МІКРОСКОПІЯ МАТЕРІАЛУ, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ

ВСТАНОВЛЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ДІАГНОЗУ

Контрольні питання

1. Який матеріал беруть на дослідження від хворого з підозрою на сифіліс?

2. Яких правил слід дотримуватись під час взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження від хворих з підозрою на сифіліс ?

3. Які методи мікробіологічної діагностики сифілісу використовуються?

4. Які морфологічні й тинкторіальні властивості характерні для збудника сифілісу ?

5. Що таке система комплементу?

6. З якою метою визначають титр комплементу?

7. Як візуально визначається позитивна й негативна реакція Вассермана?

8. Яку роль відіграє гемолітична система в реакції Вассермана ?

9. Які необхідні інгредієнти беруть участь у реакції іммобілізації трепонем ?

10. Які антигени використовуються в реакції Вассермана ?

Тестові завдання

Тест 1

Під час огляду хворого лікар знайшов на слизовій ясен твердий шанкр, збільшений регіональний лімфатичний вузол і припустив, що у пацієнта сифіліс. У якому з перерахованих матеріалів можуть бути виявлені збудники на даному етапі хвороби?

1. У крові

2. У відокремлюваному твердого шанкру

3. У носоглотковому змиві

4. У мокротинні

5. У сечі

Тест 2

Під час медичного огляду лікар-дерматолог знайшов на тулубі жінки висипання і запідозрив вторинний сифіліс.

Який метод діагностики необхідно застосувати для підтвердження діагнозу у хворої?

1. Серологічний

2. Бактеріоскопічний

3. Біологічний

4. Бактеріологічний

5. Алергологічний

Тест 3

Реакція Вассермана у хворої з підозрою на вторинний сифіліс виявилася позитивною. Про що може свідчити позитивна реакція Вассермана у цієї хворої?

1. Про первинний сифіліс

2. Про вроджений сифіліс

3. Про наявність антитіл до T. pallidum

4. Про перенесене у минулому захворювання

5. Про наявність антитіл, що виникли після щеплення.

Тест 4

З тканинної рідини, взятої з дна твердого шанкру, зроблено мазок, який пофарбували за Романовським та промікроскопували. У мазку виявлені блідо-рожеві мікроорганізми з 10-14 дрібними рівномірними завитками. Для яких із зазначених нижче мікробів характерні такі морфологічні і тінкторіальні властивості?

1. Трепонем

2. Лептоспір

3. Борелій

4. Спірил

5. Вібріонів

Завдання. Розташуйте за допомогою цифр та стрілок послідовність етапів (означено цифрами) мікробіологічної діагностики сифілісу

Мікробіологічна діагностика поворотних тифів, хвороби лайма

Збудником епідемічного поворотного тифу є Borrelia recurrentis, а збудниками ендемічного поворотного тифу – Borrelia duttonii, Borrelia caucasica й ін. Збудники хвороби Лайма Borrelia burgdorferi, Borrelia garinii і Borrelia afzelii входять до родини Spirochaetaceae, роду Borrelia.

Матеріалом для дослідження є кров хворого. У період ремісії можна брати й кістковий мозок. Використовують методи мікробіологічної діагностики: мікроскопічний, серологічний, біологічний.

Оскільки збудники хвороби Лайма відсутні в периферичній крові, для діагностики цього захворювання використовують лише серологічний метод.

Мікроскопічний метод.Готують мазок крові чи препарат «товста крапля». Висушені мазки не фіксують, а фарбують за Романовським. Під мікроскопом на тлі клітинних елементів крові виявляють синьо-фіолетового кольору ниткоподібні спірально вигнуті борелії, розміром від 5 до 20 мкм. Ці мікроорганізми мають 3-8 іноді до 10-12 завитків. Характерною рисою є те, що завитки нерівномірні, можуть бути глибокими і дрібними.

Збудника легко можна виявити шляхом мікроскопії препарату «висяча крапля» у темному полі. Борелії дуже рухливі: можуть робити згинальні, обертальні, поступальні рухи. Варто пам'ятати про те, що спірохетемія найбільш виражена в початковому періоді підвищення температури тіла. Для діагностики кров у хворого забирають в період апірексії з ліктьової вени (2-3 мл). Кров центрифугують й в осаді шукають борелії.

Мікроскопічний метод є основним у діагностиці зворотних тифів.

Серологічний метод.Антитіла до борелій визначають у реакції зв'язування комплементу (див. додаток), реакції Рікенберга-Брусіна (навантаження борелій тромбоцитами), РІФ (непряма), ІФА (див. додаток).

Постановка й облік реакції Рікенберга-Брусіна. Сироватку обстежуваного змішують з цитратною плазмою здорової морської свинки у рівних об’ємах. До трьох об’ємівцієї суміші додають один об’ємкультури борелій. Суміш перемішують у центрифужній пробірці й ставлять у термостат на 15 хвилин. Потім беруть піпеткою краплю з дна пробірки, наносять її на предметне скло й досліджують у темному полі. При наявності в сироватці хворого специфічних антитіл, тромбоцити морської свинки адсорбуються на поверхні тіла борелій й останні втрачають рухливість.

Біологічний метод.Морській свинці вводять 1-3 мл крові хворого. При наявності в ній збудників кліщового поворотного тифу тварина хворіє й в її крові знаходять борелії. Цей метод дозволяє відрізнити епідемічний поворотний тиф від ендемічного кліщового поворотного тифу. Морські свинки не чутливі до збудника ендемічного поворотного тифу.

Схема „Мікробіологічна діагностика поворотних тифів та хвороби Лайма