Мікробіологічна діагностика синьогнійної інфекції

Збудником синьогнійної інфекції є Pseudomonas aeruginosa (синьогнійна паличка), яка відноситься до родини Pseudomonadaceae, роду Pseudomonas. Часто Pseudomonas aeruginosa виступає в якості шпитального штаму й викликає внутрішньолікарняні інфекції.

Мікробіологічна діагностика синьогнійної інфекції заснована на бактеріологічному методі – виділенні чистої культури мікробів й вивченні комплексу їх біологічних властивостей.

Добір та доставка матеріалу для дослідження виконується за правилами загальними для всіх гнійно-септичних інфекцій. Матеріал для дослідження необхідно брати перед початком терапії антибактеріальними препаратами з дотриманням правил асептики. Гній, кров, кал, сечу, мокротиння тощо висівають на селективне середовище (ЦПХ - агар), МПА, 5% кров’яний агар, середовище Ендо. Селективний ЦПХ-агар містить селективний агент N-цетилпіридінія хлориду (N-ЦПХ) у концентрації 0,2%. Висіви сектором на селективному для псевдомонад середовищі поміщають при температурі 42°С у термостат на добу. Наявність росту бактерій на цьому середовищі вказує на належність до P. aeruginosa. Висіви на інших середовищах культивують при темепературі 37°С.

Якщо на селективному середовищі ріст відсутній, враховують ріст на 5% кров’яному агарі, МПА, середовищі Ендо. Колонії псевдомонад плоскі, соковиті, в’язкої консистенції, спаяні з середовищем. Деякі штами дають колонії з перламутровим блиском.

У разі наявності унікального синьо-зеленого пігменту (піоцианіну), що виробляється псевдомонадами при їх культивуванні, можна розрізнити до 80% штамів синьогнійної палички. У разі відсутності пігменту ізольовану колонію пересівають на скошений МПА, культивують у термостаті й після визначення чистоти виділеної культури мікробів продовжують їх ідентифікацію за культуральними, біохімічними, антигенними й іншими властивостями. В мазках пофарбованих за Грамом P. aeruginosa мають вигляд дрібних грамнегативних паличок, які розташовуються поодиноко, парами чи короткими ланцюжками. У разі росту на живильних середовищах синьогнійні палички дають специфічні пахощі жасмину.

Проба на цитохромоксидазу виконується з 1% водним розчином диметилпарафенілендіаміну. На поверхню скла наносять краплю реактиву, а поруч поміщають культуру мікробів, яку досліджують. Скляною паличкою переміщають реактив на культуру мікробів. Через 1 хвилину при наявності цитохромоксидази бактерії забарвлюються у червоний колір.

Проба на каталазу. В 3% розчин перекису водню вносять культуру мікробів. Визначення проводиться через 5 хвилин за виділенням пухирців кисню.

Диференційні ознаки p.Aeruginosaй інших найбільш розповсюджених псевдомонад

Тести	Культури мікробів
	P. aeruginosa	P. putida	P. fluorescens
Ріст на ЦПХ-агарі при 42°С	+	–	–
Ріст на ЦПХ-агарі при 37°С	+	+	–
Окислення глюкози на середовищі Хью-Лейфсона	+	+	+
Цитохромоксидаза	+	+	+
Каталаза	+	–	–
Піоционін	+	–	–
Флуоресцеїн	+	–	–
Желатиназа	+	–	+
Ацетат амідне середовище	+	–	–

Визначення окислення й ферментації глюкози. Культуру, яка досліджується, висівають уколом у 2 пробірки з середовищем Хью-Лейфсона. В одну з пробірок вносять стерильне вазелинове масло. Через 24 години інкубації при 37С враховують результат. Поява жовтого забарвлення в пробірці без вазеліну вказує на окислення глюкози; поява жовтого забарвлення середовища під вазелиновим маслом вказує на ферментацію глюкози. Для визначення піоцианіна проводять висів бактеріальної культури на середовище Кінга А, а для виявлення флюоресцеїну на середовище Кінга В. Перевіряють здатність росту на ацетат-амідному агарі. Синьогнійні палички на ньому не ростуть.

Визначають чутливість виділених штамів мікробів до антибіотиків в зв’язку з природною стійкістю даного виду мікробів до багатьох препаратів. Проводять внутрішньовидову диференціацію виділених культур шляхом фаготипування.

Серологічний метод. Використовують не часто. Специфічні антитіла визначають у сироватці хворого у РА, РПГА. Наростання титрів антитіл, що виявляється при повторній постановці реакцій дозволяє встановити діагноз.

Схема „Мікробіологічна діагностика захворювань, викликаних синєгнійною інфекцією”.