Контрольні питання

1. Який матеріал беруть у хворих з підозрою на кишковий ієрсиніоз і псевдотуберкульоз?

2. Які методи мікробіологічної діагностики використовують для підтвердження ієрсиніозів?

3. Які морфологічні й тінкторіальні властивості характерні для ієерсиній?

4. Які культуральні властивості притаманні ієрсиніям?

5. Які інгредієнти використовують в РПГА?

6. У чому полягає сутність алергологічного методу діагностики ієрсиніозів?

7. Які реакції використовують під час проведення експрес-діагностики ієрсиній і в чому полягає їх сутність?

Тестові завдання

Тест 1

З метою діагностики ієрсиніозу пацієнту внутрішньошкірно ввели “ентероієрсин”. Через добу на місці введення препарату утворилась папула з зоною гіперемії в діаметрі 10 мм. Назвіть наведений метод мікробіологічної діагностики ієрсиніозу.

A. Експрес метод

B. Бактеріологічний

C. Серологічний

D. Біологічний

E. Алергологічний

Тест 2

Після добової інкубації висіву випорожнень хворого з гострим кишковим захворюванням на живильному середовищі Ендо виросли дрібні, круглі, опуклі колонії без кольору. Які з перерахованих нижче мікробів могли дати такий ріст?

A. Clostridium tetani

B. Staphylococcus aureus

C. Corynebacterium dyphtheriae

D. Escherichia coli

E. Yersinia pseudotuberculosis

Тест 3

Емульсію калу внесли в лунку планшету, на стінках якого адсорбовані специфічні антитіла. Лунку промили через 30 хвилин й внесли специфічну сироватку мічену пероксидазою. Витримали годину, промили й внесли ортофенілендіамін з перекисом водню. Вміст лунки став жовтого кольору, що свідчило про позитивну реакцію. Назвіть цю реакцію.

A. ПЛР

B. РІФ (пряма)

C. РІФ (непряма)

D. РІА

E. ІФА

Тест 4

Для бактеріоскопічної діагностики з випорожнень хворого, підозрілого на кишковий ієрсиніоз, було виготовлено мазок. Яким способом належить фарбувати мазок?

A. За Грамом

B. За Нейссером

C. За Лефвлером

D. За Бурі

E. За Цілем-Нільсеном

Тест 5

Для постановки мікробіологічного діагнозу виділяють чисту бактеріальну культуру. Яка оптимальна температура росту при культивуванні ієрсиній?

A. 22-30ºС

B. 25-35ºС

C. 35-37ºС

D 12-20ºС

E. 40-45ºС

Завдання. Розташуйте за допомогою цифр та стрілок послідовність етапів (означено цифрами) бактеріологічного методу діагностики ієрсиніозів

МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ЧУМИ

Збудник Yersinia pestis входить до родини Enterobacteriaceae, роду Yersinia.

Матеріалом для мікробіологічної діагностики при бубонній формі чуми є вміст бубонів, при легеневій формі – мокротиння, при кишковій формі – випорожнення, при септичній формі – кров. Від трупа досліджують кров з серця, часточки уражених органів: лімфатичних вузлів, легень, печінки, селезінки.

Мікробіологічну діагностику чуми проводять мікроскопічним, бактеріологічним, серологічним та біологічним методами. При дослідженні трупного матеріалу, який загниває, для виявлення в ньому антигенів збудника застосовують реакцію термопреципітації.

Добір та доставка матеріалів у лабораторію повинні виконуватись з ретельним дотримуванням правил безпеки.

Мікробіологічна діагностика чуми проводиться з дотримуванням суворого режиму в спеціальних протичумних установах.

Мікроскопічний метод. З матеріалу, який досліджується, готують мазки й фарбують за Грамом й синькою Леффлера. Yersinia pestis у мазках схожа на коротку овоїдну паличку й фарбується біполярно. Збудник чуми фарбується за Грамом негативно. Найбільш ефективним є виявлення збудника з допомогою специфічних люмінесцентних сироваток в РІФ (див. додаток). Після обробки такими сироватками мазків з дослідного матеріалу, в разі наявності Y. рestis, під час перегляду препаратів за допомогою люмінесцентного мікроскопу виявляються характерні за морфологічними ознаками палички, які з обох боків на кінцях світяться смарагдово-зеленим кольором.

Бактеріологічний метод. Матеріал, що досліджується висівають на м’ясо-пептонний агар з додаванням стимуляторів росту (сульфіт натрію, кров чи лізат культури сарцин) і МПБ, інкубують в термостаті при 25-28˚С.

На МПА через 24 години виростають колонії R-форми у вигляді «мереживних хусточок» – компактний опуклий центр яких, оточений світлою мереживною зоною.

В бульйоні ріст проявляється утворенням плівки, від якої вниз відходять ниткоподібні утворення, що нагадують сталактити. Бульйон залишається прозорим. Матеріал з підозрілих колоній пересівають на скошений агар для отримання та накопичення чистої культури мікробів. З мікробного нальоту, що виростає на скошеному агарі через добу, готують мазок, який фарбують за Грамом, вивчають під мікроскопом та встановлюють чистоту отриманої культури й проводять її ідентифіккацію. Приналежність до Y. pestis встановлюють на основі вивчення морфологічних, тінкторіальних, культуральних, біохімічних, антигенних властивостей, проби з чумним бактеріофагом, біопроби, рухливості.

Серологічний метод. Антитіла до збудника чуми у сироватці хворих визначають з допомогою реакції пасивної гемаглютинації, непрямої РІФ й ІФА (див. додаток).

Біологічний метод. Матеріал, який досліджується, вводять морській свинці підшкірно, внутрішньочеревинно або наносять нашкірно, втираючи його у поголену скарифіковану шкіру черева.

При наявності в матеріалі збудника чуми у тварин розвивається гострий інфекційний процес. При внутрішньочеревному зараженні морські свинки гинуть через 2-3 доби, а при нашкірному – через 5-7 діб. З трупного матеріалу тварин, які загинули, готують мазки – відбитки. Їх роблять з лімфатичних вузлів, селезінки, печінки, легень, а також готують мазки крові, роблять висів на живильні середовища. Після забору матеріалу для дослідження, трупи тварин занурюють у 5% розчин лізолу, а потім спалюють.

Для виявлення збудників чуми у трупному матеріалі, який загниває, застосовують реакцію термопреципітації з чумною преципітуючою сироваткою (див.додаток).

Диференціація Y. pestis від Y. pseudotuberculosis й Y. enterocolitica

Властивості	Y. pestis	Y. pseudotuberculosis	Y. enterocolitica
Рухливість 25ºС	-	+	+
Рухливість при 28-37ºС	-	-	-
Ферментація з утворенням кислоти
Ферментація з утворенням рамнози	-	+	-
Ферментація з утворенням рафінози	-	+	-
Ферментація з утворенням інозита	-	-	+
Утворення уреази	-	-	+
Утворення орнітин-декарбоксилази	-	-	-
Наявність фракції 1	+	-	-
Наявність мишачого токсину	+	-	-
Наявність пестицина 1	+	-	-
Наявність плазмокоагулази	+	-	-
Фібрінолізин	+	-	-
Чутливість до чумного бактеріофагу	+	-	-
Вірулентність	у R формі	у S формі	у S формі

Схема „Мікробіологічна діагностика чуми”