Граф логічної структури теми «мікробіологічна

ДІАГНОСТИКА ЛЕГІОНЕЛЬОЗУ»

МАТЕРІАЛ, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ

Методи діагностики

Експрес-метод

Бактеріологічний

Серологічний

Виділення чистої культури мікробів

Визначення антитіл в непрямій РІФ, РПГА, ІФА

Пряма РІФ, ІФА, реакція коаглютинації

Оцінка результатів

Властивості виділеної культури

Оцінка результатів

Морфологічні й тінкторіальні

Культу-

ральні

Біохімічні

Антигенні

Оцінка результатів

Визначення виду збудника

Встановлення мікробіологічного діагнозу

Контрольні питання

1. Який матеріал беруть від хворого з підозрою на легіонельоз?

2. Яких правил необхідно дотримуватись під час взяття матеріалу за наявності підозри на легіонельоз?

3. Які методи мікробіологічної діагностики застосовують при легіонельозі?

4. Які морфологічні й тинкторіальні властивості мають легіонели?

5. Які культуральні властивості мають легіонели?

6. Які біохімічні властивості мають легіонели?

7. Які антигенні властивості мають легіонели?

8. На основі вивчення яких властивостей визначають вид легіонел?

Тестові завдання Тест 1

Під час проведенні бактеріологічного методу діагностики захворювання, ймовірно легіонельоза, протягом двох тижнів не отримано росту бактерій у посіві на вугільно-дріжджовому агарі. Яким шляхом можна домогтися виділення цих збудників з матеріалу, що досліджується?

А. Інфікуванням матеріалом, що досліджується, морської свинки

В. Повторним посівом на вугільно-дріжджевий агар

С. Зараженням культури клітин in vitro матеріалом, що досліджується

D. Посівом матеріалу, що досліджується, на середовище збагачення

Е. Досліджувати інший матеріал від хворого

Тест 2

З метою експрес діагностики легіонельозу в лунку полістиролового планшету з мокротинням хворого внесли суспензію стафілококів, мічених легіонельозними імуноглобулінами. Після 2-х годинної інкубації в лунці утворився аглютинат, що свідчило про позитивну реакцію. Назвіть цю реакцію.

1. Реакція преципітації

2. Реакція коаглютинації

3. Реакція аглютинації Грубера

4. Реакція аглютинації типу Відаля

5. Реакція Райта

Тест 3

На виготовлений з мокротиння й фіксований ацетоном мазок нанесли краплю легіонельозної люмінесцентної сироватки та проінкубували у вологій камері 30 хвилин при темепературі 37ºС. Після промивання фосфатним буфером мазок вивчали в люмінісцентному мікроскопі й знайшли смарагдово-зелене свічення легіонельозних бактерій. Назвіть цю реакцію.

1. ІФА (пряма)

2. ІФА (не пряма)

3. РІФ (пряма)

4. РІФ (не пряма)

5. ПЛР

Завдання. Розташуйте за допомогою цифр та стрілок послідовність етапів (означено цифрами) мікробіологічної діагностики легіонельозу.

Мікробіологічна діагностика лістеріозу

Лістеріоз – зоонозна інфекція з переважним ураженням системи мононуклеарних фагоцитів, що реєструється в більшості випадків з ураженням нервової тканини чи у вигляді ангінозно-септичної форми.

Збудник Listeria monocytogenes відноситься до роду Listeria, родини Corynebacteriacea.

В зв’язку з тим, що захворювання протікає з великою різноманітністю клінічних проявів, основне значення в діагностиці мають мікробіологічні методи.

Матеріалом для дослідження є: випорожнення, сеча, змив з носоглотки, ліквор, навколоплідні води. Матеріал для дослідження добирають в перші 7-10 діб хвороби. Значна контагіозність збудників цієї інфекції вимагає дотримуватись обережності при роботі з матеріалом, який досліджується.

У діагностиці лістеріозу використовують мікроскопічний, бактеріологічний, біологічний, серологічний, алергологічний методи.

Мікроскопічний метод. З матеріалу, який досліджують, готують мазки, фарбують їх за Грамом й Романовським. Виявляють грампозитивні бактерії чи кокобактерії розміром 1-2 х 0,5 мкм, які розташовуються у вигляді римської п'ятірки чи паралельно одна до одної й не утворюють спор. При температурі 20-25°С бактерії рухливі. При 37°С рухливість різко знижується. Мікроскопічний метод діагностики не є вирішальним.

Бактеріологічний метод. Матеріал для дослідження висівають у чашки Петрі з кров'яним агаром і в пробірку з МПБ. Висіви поміщають у термостат (t 30-37°С). Лістерії є факультативними анаеробами. Добре культивуються на звичайних нейтральних чи слаболужних середовищах (МПА, МПБ), однак селективним середовищем є кров'яний агар із тріпафлавіном.

Через 24-48 годин виявляють різко окреслені гладенькі опуклі безбарвні чи ніжно-блакитні колонії (S-форма), що можуть бути оточені вузькою зоною β–гемолізу. У процесі культивування лістерії можуть утворювати R-форму колоній. Ці Колонії більші за розмірами, шорсткуваті, з потовщеним зазубреним краєм та менш прозорі. У рідких середовищах у процесі росту викликають рівномірне помутніння, а потім випадає слизький осад, що диспергується.

Для виділення чистої культури мікробів відбирають підозрілі колонії з зоною β-гемолізу і пересівають у пробірки зі скошеним МПА. Пробірки поміщають у термостат при температурі 30-37°С на 24 години. Отриману чисту культуру мікробів сіяють у строкатий ряд Гісса для вивчення біохімічних властивостей. Лістерії ферментують глюкозу, мальтозу, рамнозу, левульозу, саліцин до кислоти без газу. Індол і сірководень не утворюють. Нітрати і нітрити не відновлюють.

Антигенні властивості лістерій визначають у реакції аглютинації на склі (орієнтовна реакція) і в пробірках зі стандартною діагностичною сироваткою (див. додаток).

Біологічний метод. Матеріал, який досліджують вводять підшкірно білим мишам. Тварини гинуть у терміни від 3-ї до 51 доби. З органів полеглих тварин роблять мазки - відбитки і посів на поживні середовища. При виділенні підозрілих колоній роблять біологічну пробу на білих мишах, у яких викликають імуносупресію за допомогою введення кортизону. Культуру вводять в середину черева тварини. На 2 – 6 добу тварини гинуть. Збудника виявляють в тканинах тварин, що загинули, шляхом посіву на поживні середовища.

Серологічний метод. Заснований на визначенні антитіл у сироватці хворого. Звичайно використовують РА, РПГА, РЗК. Кров для дослідження беруть двічі, починаючи з другого тижня хвороби й у динаміці спостерігають за наростанням титрів антитіл.

Для визначення титру антитіл ставлять розгорнуту, пробіркову РА (див. додаток). Для цього до серії двократно розведених сироваток додають лістеріозний діагностикум. Реакція вважається позитивною при утворенні аглютинату у розведенні 1:1400 й више.

Найбільш чутливою вважається РПГА (див. додаток). Використовують сироватку хворого і лістеріозний еритроцитарний діагностикум. При позитивній реакції відбувається склеювання еритроцитів у вигляді парасольки в розведенні 1: 400 й більш. Враховують РЗК (див. додаток) при якій діагностичним титром вважається розведення 1:5 й вище.

Наостання титру антитіл у крові хворого в 2-4 рази і більш при дослідженні парних сироваток є підтвердженням діагнозу «лістеріоз».

Алергологічний метод. Внутрішньошкірна алергічна проба стає позитивною з 7-9 дня захворювання. Алерген (кислотний гідролізат бактеріальної маси лістерій) вводять в об’ємі 0,1 мл внутрішньошкірно й враховують результат через 24-48 г. Пробу вважають позитивною з появою гіперемії і набряку, діаметром до 2 см.

Схема 1. „Мікробіологічна діагностика лістеріозу”