Завдання. Розташуйте за допомогою цифр та стрілок послідовність етапів (означено цифрами) бактеріологічного методу діагностики черевного тифу.
Мікробіологічна діагностика харчової токсикоінфекції сальмонельозної етіології
Збудником є біпатогенні сальмонели: Salmonella typhimurium, Salmonella enteritidis, Salmonella anatum та інші. Вони входять до родини Enterobacteriaceae, роду Salmonella.
Матеріалом для дослідження служать блювотні маси, промивні води шлунку, випорожнення, жовч, спинномозкову рідину, пунктат кісткового мозку, кров, секційний матеріал. Матеріал для дослідження, який має щільну (густу) консистенцію розтирають у фарфорових ступках з фізіологічним розчином до отримання однорідної суспензії.
Мікробіологічну діагностику харчових токсикоінфекцій сальмонельозної етіології проводять наступними методами: бактеріологічним, біологічним, рідше серологічним.
Бактеріологічний метод є основним. Він включає в себе виділення чистої культури сальмонел та їх ідентифікацію.
Матеріал, який досліджують висівають на щільні поживні середовища: Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар та рідке середовище накопичення (селективне чи магнієве) з якого через 6-10 годин роблять пересів на ті ж щільні поживні середовища. Висіви витримують у термостаті при t 37°С 18-20 годин. Наступного дня відбирають безбарвні колонії на середовищах Ендо та Плоскірєва, чорні на вісмут-сульфіт агарі, готують з них мазки, фарбують за Грамом, ставлять реакцію аглютинації на склі з полівалентною адсорбованою сальмонельозною О-сироваткою (див. додаток), пересівають на середовище Ресселя чи Олькеницького для накопичення чистої культури мікробів та визначення ферментативної активності. Культуру, яка розщеплює лише глюкозу, вивчають далі: готують мазки, фарбують їх за Грамом, мікроскопують (перевірка на чистоту). Для вивчення біохімічних властивостей роблять висів на вуглеводні середовища Гіса й ставлять реакцію аглютинації на склі з полівалентною адсорбованою сальмонельозною О-сироваткою. У разі аглютинації культури полівалентною сироваткою, визначають групову приналежність мікробів в реакції аглютинації на склі з адсорбованими груповими монорецепторними О-сироватками (А, В, С, D, Е).
Якщо відбулась реакція аглютинації з однією з групових сироваток, ставлять реакцію з монорецепторними Н-сироватками (неспецифічною чи специфічною фазами) для визначення виду й серовару бактерій. На четвертий день дослідження враховують зміни в середовищах Гісса. Сальмонели – збудники харчових токсикоінфекцій не ферментують лактозу и й агарозу, розщеплюють глюкозу, маніт, мальтозу з утворенням кислоти й газу, не утворюють індол, продукують H2S.
Виділення сальмонел з блювотних мас, промивних вод шлунку, харчових продуктів є підтвердженням діагнозу харчової токсикоінфекції сальмонельозної етіології.
Біологічний метод. Сальмонели, які викликають харчові токсикоінфекції, на відміну від збудників черевного тифу паратифів А й В, є патогенними для білих мишей. Ця ознака використовується для диференціації моно - та біпатогених сальмонел. З цією метою дослідний матеріал вводять білим мишам. Через 1-2 доби миші гинуть від септицемії. При розтині знаходять різко збільшені селезінку, печінку. Під час бактеріологічного дослідження паренхіматозних органів, крові та серця виділяють чисту культуру сальмонел.
Серологічний метод. Для виявлення специфічних антитіл у сироватці крові обстежуваної особи використовують реакцію пасивної гемаглютинації та імуноферментний аналіз (див. додаток). Серологічний метод є методом ретроспективної діагностики, який використовують для підтвердження діагнозу в разі відсутності даних про виділення сальмонел від хворого.
Схема „Мікробіолоігчна діагностика харчової токсикоінфекції сальмонельозної етіології. Бактеріологічний метод”.
