Тестові завдання

Тест 1

Після 4- добової інкубації на кров’яному агарі відокремлюваного з рани виросли круглі опуклі сірувато-білі колонії з рівними краями. Під час мікроскопії в мазках виявлені грамнегативні палички без спор. Які з наведених нижче анаеробних мікробів виділені у даному випадку?

1. Prevotella melaninogenica.

2. Fusobacterium nucleatum

3. Peptococcus asaccharolyticus

4. Peptostreptococcus anaerobius

5. Bacteroides fragilis

Тест 2

Під час мікроскопії відокремлюваного з глибини рани хворого з підозрою на анаеробну інфекцію виявлені грамнегативні паличкоподібні мікроорганізми без спор. Які з наведених нижче збуднків анаеробної інфекції найбільш вірогідно знайдені в даному випадку?

1. Сlostridium tetani

2. Fusobacterium nucleatum

3. Сlostridium perfringens

4. Сlostridium novyi

5. Сlostridium septicum

Тест 3

Під час люмінесцентній мікроскопії мазків із колонії, яка виросла на анаеробному кров’яному агарі, зареєстрували зелену флуоресценцію. До яких мікроорганізмів з неспороутворюючих анаеробів можна віднести дану бактеріальну культуру?

1. Prevotella melaninogenica.

2. Porphyromonas asaccharolytica

3. Fusobacterium nucleatum

4. Bacterioides fragilis

5. Peptococcus asaccharolyticus

Тест 4

З інфікованої рани хворого виділена чиста анаеробна культура. В мазках знайшли грамнегативні палички без спор, що ферменували глюкозу, ескулін та були стійкими до жовчі. Якому із збудників анаеробної неклостридіальної інфекції притаманні ці властивості?

1. Bacterioides fragilis

2. Prevotella melaninogenica

3. Porphyromonas asaccharolytica

4. Peptostreptococcus anaerobius

5. Fusobacterium nucleatum

Тест 5

У хворого з підозрою на анаеробну інфекцію було дібрано відокремлюване з рани й допроваджено в бактеріологічну лабораторію з виконанням спеціальних умов. Назвіть ці умови.

1. Матеріал для дослідження добирають шприцем й допроваджують у шприці чи флаконі з інертним газом.

2. Матеріал для дослідження беруть тампоном й допроваджують у стерильній пробірці

3. Матеріал для дослідження добирають шприцем й допроваджують у стерильній пробірці

4. Матеріал для дослідження квачем й допроваджують у флаконі під ватно-марлевою пробкою

5. Матеріал для дослідження беруть шприцем й допроваджують у флаконі під гумовою пробкою

Завдання. Розташуйте за допомогою цифр та стрілок послідовність етапів (означено цифрами) мікробіологічного та бактеріологічного методів діагностики анаеробної неклостидіальної інфекції

Висів секторами на кров’яний агар ( проба на аеротолерантність)

122

Мікробіологічна діагностика кашлюку

Збудник кашлюку Bordetella pertussis відноситься до роду Bordetella, що включає ще й збудника паракашлюку (B.parapertussis) й збудника бронхопневмоній (B.bronchiseptica). Останній частіше зустрічається у тварин й дуже рідко в людей.

Через велику кількість стертих форм і подібності клінічних симптомів цих захворювань особливого значення набувають мікробіологічні методи діагностики.

Використовують бактеріологічний, серологічний, експрес методи.

Бактеріологічний метод. Це основний метод мікробіологічної діагностики кашлюку. Матеріалом для дослідження є слиз з верхніх дихальних шляхів, із задньої стінки глотки, відокремлюване слизової оболонки носоглотки, мокротиння хворих

Для взяття матеріалу використовують метод «кашлевих пластинок» при наявності кашлю, чи використовують задньоглотковий тампон. У разі негайного висіву можна застосувати сухий тампон, при відсутності такої можливості – тампон змочений у алгінаті кальцію або у 0,9% розчині NaCl. Тампон вводять у задні відділи ротової порожнини, уникаючи дотику до слизової оболонки щік, язика й мигдалин і проводять 2-3 рази по задній стінці глотки. Отриманий матеріал доставляють у лабораторію протягом 2-4 годин, зберігаючи при температурі від 4 до 27С.

Виділення збудника кашлюку передбачає висів матеріалу на щільні середовища: картопляно-гліцериновий агар (середовище Борде-Жангу), казеїново-вугільний агар (КВА). Додатково в середовище вносять антибіотик пеніцилін (біцилін). Для одержання ізольованих колоній посів проводять шляхом втирання тампона по периферії чашки, а потім Z –подібним штрихом у центрі. На 2-5 добу після інкубації посіву матеріалу, який досліджують, на казеїново-вугільному агарі з'являються типові дрібні опуклі вологі блискучі колонії сірого кольору, які нагадують краплі ртуті (останнє характерно для B. pertussis). Колонії паракашлюкових бордетел трохи крупніші. З колоній роблять мазки й фарбують за Грамом. Збудник кашлюку – грамнегативні дрібні овоподібні палички (кокобактерії). Для накопичення чистої бактеріальної культури частину колонії пересівають на скошений КВА й ідентифікують далі за рядом ознак (табл.).

Вивчення морфологічних, тінкторіальних, культуральних, біохімічних властивостей, позитивна реакція аглютинації з сироваткою проти 1 антигену дозволяє ідентифікувати виділену культуру з B.pertussis й поставити бактеріологічний діагноз «кашлюк».

Серологічний метод. Використовують при відсутності бактеріологічного підтвердження, а також для ретроспективної діагностики. Визначають специфічні антитіла в парних сироватках, використовуючи РА та РЗК (див. додаток), де як антиген застосовують суспензію живих культур бордетел. Більш чутливою й зручною є РПГА (див. додаток). За наростанням титру антитіл ставлять серологічний діагноз. Можна використовувати ІФА (див. додаток).

Ідентифікація збудника кашлюку

Вид бордетел	Ріст на агарі		Зміна кольору		Розщеплення сечовини	Утилізація цитрату	Антигени
	МПА	З тирозином	КУА	Кров’яний агар			1	12	14
B.pertussis	–	–	Не змінює	Не змінює	–	–	+	–	–
B.paraрertussis	+	+	Брунатне	Потемніння	+	–	–	–	+
B.bronchiseptica	+	+	Не змінює	Не змінює	+	+	–	+	–

Еспрес-метод Для виявлення збудника в матеріалі від хворого використовують також РІФ (див. додаток). Для виявлення збудника можна використовувати реакцію, зворотню пасивній гемаглютинації (див. додаток), де в якості діагностикуму виступають еритроцити, сенсибілізовані імунною сироваткою до кашлюку. З її допомогою можна знайти до 150-160 тис. мікроорганізмів у 1мл. Для оцінки імунологічної перебудови організму дітей, вакцинованих АКДС – вакциною, ставлять реакцію затримки пасивної гемаглютинації (див. додаток) з еритроцитарним антигенним діагностикумом до кашлюку. Ця реакція більш чутлива, ніж реакція аглютинації.

Схема „Мікробіологічна діагностика кашлюку”