Мікробіологічна діагностика правцю

Збудник Clostridium tetani входить до родини Bacillaceae, роду Сlostridium.

Матеріалом для дослідження є відокремлюване рани, шматочки тканини, виділення з піхви й матки (за наявності правцевя після пологів чи аборту), виділення з пупочного канатика (за наявності правця немовлят), ексудат, стороннє тіло, перев'язний і шовний хірургічний матеріал, зразки ґрунту, повітря, пил. У деяких випадках досліджують слиз з носа, глотки, бронхів, наліт з мигдалин.

Мікробіологічну діагностику правця проводять з метою підтвердження клінічного діагнозу хвороби, хоча до цього вдаються не часто в зв’язку з типовістю клінічної картини захворювання.

В основному виявлення збудника правця і його спор проводять для перевірки стерильності перев'язного матеріалу і препаратів для парентерального введення, а також для визначення поширення спор збудника в об'єктах навколишнього середовища.

Мікробіологічну діагностику правця проводять мікроскопічним, бактеріологічним, біологічним методами.

Мікроскопічний метод. З матеріалу, який досліджують, готують мазок і фарбують за Грамом. Щільний матеріал розтирають у ступці із стерильним кварцовим піском і фізіологічним розчином й роблять мазок за загальноприйнятою методикою.

Під час мікроскопії препарату, фарбованого за Грамом, виявляють грампозитівні великі прямі палички з заокругленими кінцями, що розташовуються поодиноко, невеликими групами чи у вигляді коротких ланцюжків. Наявність типових бацил у вигляді барабанних паличок з термінальними круглими спорами, що перевищують товщину бактерії, змушує наполегливо шукати підтвердження ймовірного діагнозу бактеріологічним методом.

Застосовують також фазовоконтрастну та люмінесцентну мікроскопію. Для РІФ (див. додаток) мазки на предметних скельцях оброблюють протиправцевою флуоресцеюючою сироваткою й мікроскопують за допомогою люмінесцентного мікроскопу.

Бактеріологічний метод. Класичним методом виявлення збудника правця і його токсину є виділення чистої культури C. tetani з наступним підтвердженням специфічності токсину. Досліджуваний матеріал, отриманий від хворого чи з трупа, після розтирання фільтрують через паперовий фільтр і роблять посів у пробірки із середовищем Кітта-Тароцці. Для знищення сторонньої не спороносної мікрофлори, частину матеріалу, що досліджується, після посіву прогрівають на водяній бані при температурі 85°С на протязі 20 хвилин.

Посіви культивують в анаеробних умовах при температурі 37° С протягом 2 діб в термостаті. При обліку результатів росту посіву, враховують як позитивні у відношенні наявності клостридій такі явища, як помутніння середовища Кіта-Тароцці з утворенням газу та появу своєрідного запаху «вигрібної ями».

З пророслого живильного середовища готують мазок, фарбують за Грамом і мікроскопують. Наявність типових мікробів дозволяє зробити висів на чашки з кров'яним агаром і в стовпчик агару в пробірках. Поверхню кров'яного агару в одній з чашок змочують антитоксичною сироваткою без консерванту. Посіви поміщають у термостат при температурі 37°С й інкубують у вакуумі протягом доби. На кров'яному агарі без антитоксичної сироватки виростають прозорі колонії у вигляді крапельок роси з зоною гемолізу. На кров'яному агарі з антитоксичною сироваткою гемоліз не спостерігається (нейтралізація гемолізу антитоксином).

У глибині стовпчика агару колонії правцевих клостридій мають вигляд ніжних грудочок вати. З колоній, які виросли, готують мазок, фарбують його за Грамом та мікроскопують.

Пророслий бульйон середовища Кіта-Тароцці досліджують на наявність правцевого токсину за допомогою біологічної проби в реакції нейтралізації. З цією метою фільтрат культури, яку досліджують, ділять на дві частини. Одна з них, що є фільтратом виділеної культури мікробів становить контроль, а іншу змішують з антитоксичною протиправцевою сироваткою й залишають на 1 годину при кімнатній температурі (дослід). Білих мишей заражають контрольним та дослідним фільтратом отриманої ймовірної культури правця. За тваринами спостерігають 1-2 доби. Контрольні миші гинуть, дослідні залишаються живими.

Наявність правцевого токсину можна виявити за допомогою реакції зворотньої пасивної гемаглютинації з використанням еритроцитарного антитільного діагностикуму (див. додаток).

Метод Файлдса. Виділення чистої культури C. tetani за методом Файлдса проводиться шляхом прогрівання 3-4 добового росту ймовірних мікроорганізмів правця в середовищі накопичення протягом 1,5 години при 60°С з наступним висівом декількох крапель середовища в конденсаційну воду згорнутої сироватки. Висіви поміщають у строго анаеробні умови. Через 1-2 доби має з'явитись «повзучий ріст» C. tetani, подібний росту P. vulgaris при висіві за Шукевичем. З верхньої частини висіву беруть культуру і знову пересівають петлею в конденсаційну воду згорнутої сироватки. Такі пересівання повторюють до одержання чистої культури.

Біологічний метод. Матеріал, який досліджують, емульгують у фізіологічному розчині, фільтрують і вводять білим мишам 0,5 мл під шкіру чи в м'яз біля кореня хвоста (дослідна група). Контрольним тваринам вводять фільтрат змішаний з антитоксичною сироваткою.

При наявності в матеріалі правцевих паличок чи їх токсину у заражених мишей протягом 1-2 діб з'являються характерні ознаки – непохитний хвіст («хвіст трубою»), настовбурчення шерсті, а потім типові спазми, що починаються з м'язів у місці введення матеріалу і далі переходять на всі м’язи. При цій характерній картині тварини гинуть. Контрольні тварини залишаються живими.

Схема „Мікробіологічна діагностика правцю”