Мікробіологічна діагностика анаеробної інфекції рани
Збудники - C. perfgringens, С. novyi, С. septicum, С. histolyticum, С. difficile та ін. Матеріалом для дослідження є шматочки ураженої і некротизованої тканини, рідина набряків, кров. При харчових токсикоінфекціях, викликаних клостридіями, досліджують блювотні маси, промивні води шлунку, кал.
Використовують мікроскопічний, бактеріологічний і біологічний методи дослідження.
Мікроскопічний метод. Готують маки – відбитки з патологічного матеріалу, фарбують за Грамом та Бурі–Гінсом. При виявленні в мазках великої кількості грампозитивних грубих чи поліморфних паличок, а при фарбуванні капсул за Бурі-Гінсом можна припустити, що у хворого газова анаеробна інфекція. Використовують також люмінесцентну мікроскопію. Мазок-відбиток обробляють імунофлуюоресцентною видоспецифічною сироваткою і вивчають в люмінесцентному мікроскопі. Навколо мікробних клітин знаходять жовто-зелене світіння.
Бактеріологічний метод. Патологічний матеріал розтирають в ступці з кварцовим піском і готують 10% гомогенат на фізіологічному розчині. Ділять його на 2 частини. 1 частину гомогенату прогрівають на водяній бані при температурі 80ºС протягом 20-30 хвилин для знищення вегетативної мікрофлори. Рідину з набряку і кров центрифугують 30 хвилин при 3000 об. хв. Для висіву використовують осад.
Матеріал, який досліджують, висівають на наступні живильні середовища: кров'яний агар Цейсслера, жовточний агар, в глибину стовпчика вісмут – сульфіт агару, на бензидиновий агар, середовище Вілліса-Хоббса, СКС, в 5 пробірок з середовищем Кітта-Тароцці, 4 з яких перед висівом кип'ятять протягом 20 хвилин, а потім швидко охолоджують. 1 пробірка залишається без прогрівання. Доцільно висівати матеріал для дослідження в м’ясо-пептонний агар і цукровий агар, якими заповнюють пастерівські піпетки. Висіви поміщають в анаеростат і щодня спостерігають ріст на щільних живильних середовищах. Висіви в рідких живильних середовищах вирощують в звичних умовах в термостаті протягом 15 діб.
Наприклад на кров’яному агарі Цейсслера C. perfgringens виростають у вигляді пласких колоній з підвищенням у центрі та зоною повного гемолізу. Цей вид збудника схильний до повзучого росту. У стовпчику агару утворюють дископодібні колонії. На жовточному агарі навколо колонії C. perfgringens утворюється кільце білого кольору (C. perfgringens виробляють лецитиназу-С). Колонії, що виросли, мікроскопують й за наявності в мазках грампозитивних поліморфних грубих паличок пересівають на середовище Кітта-Тароцці для накопичення чистої культури. Мікроскопують також матеріал з рідких живильних середовищ, де спостерігається помутніння середовища і виділення пухирців газу, і пересівають його на вказані вище щільні середовища для отримання росту окремих ізольованих колоній і виділення чистих культур.
Чисту культуру анаеробних мікробів ідентифікують на основі 1) морфологічних, тінкторіальних властивостей (готують мазки, фарбують за Грамом для виявлення грубих або поліморфних грампозитивних паличок, серед яких можуть зустрічатися спорові форми); 2) рухливості (готують препарат «висяча крапля»); 3) біохімічних властивостей (висівають в середовища Гісса з глюкозою, лактозою, манітом, мальтозою, цукрозою, гліцерином, саліцином, а також лакмусове молоко, желатину, згорнуту сироватку, вивчають лецитиназну активність на жовточному агарі, ставлять пробу на каталазу; 4) аеротолерантності (висівають чисту культуру на сектор кров'яного агару і культивують 24-48 годин при 37°С в аеробних умовах).
Вид виділеного збудника раневої анаеробної інфекції визначають за допомогою біопроби на мишах шляхом нейтралізації токсинів специфічними протигангренозними сироватками. З цією метою беруть центрифугат 24 годинної культури, що виросла на середовищі Кітта-Тароцці, змішують з антитоксичними сироватками, витримують 40 хвилин при 20°С в темному місці для нейтралізації токсину і вводять 2 мишам по 0,5 мл внутрішньовенно. Результати біологічної проби враховують через 3 доби за дією гомологічної антитоксичної сироватки, яка нейтралізує токсин і не викликає загибель тварин.
Виділену культуру мікробів вивчають шляхом люмінісцентної мікроскопії на здатність продукувати токсин. На предметному склі на мікробів наносять краплю акридинового помаранчевого, накривають покривним скельцем і досліджують в імерсійній системі люмінесцентного мікроскопа. Якщо культура токсигенна – палички зеленого кольору. Червоного кольору палички або зелені з червоними ділянками вказують на слабку токсигенність або відсутність її.
Біологічний метод. Досліджуваний матеріал, взятий від хворого з підозрою на раневу газову анаеробну інфекцію, вводять внутрішньом’язово або внутрішньочеревинно білим мишам чи морським свинкам. У заражених тварин за наявності анаеробів розвивається картина анаеробної інфекції.
Схема „Мікробіолоігчна діагностика анаеробної інфекції рани”.
