- •Кримінологія
- •1.Предмет та методи кримінології
- •2.Місце кримінології у системі фундаментальних наук
- •3.Поняття злочинності та її види
- •4.Кількісні показники злочинності
- •5.Якісні показники злочинності
- •6.Латентна злочинність, її види та засоби виявлення
- •7.Поняття кримінологічної детермінації. Види зв'язків між явищами
- •8.Поняття детермінант злочинності та їх класифікація
- •9.Загальні чинники злочинності в україні
- •10.Поняття "особа злочинця", його співвідношення з іншими суміжними поняттями
- •11.Кримінологічні ознаки та структура особи злочинця
- •12.Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •13.Класифікація і типологія злочинців
- •14.Віктимологія як напрямок кримінологічних досліджень
- •15.Особа-жертва злочину. Класифікація жертв злочинів
- •16.Причини та умови індивідуальної злочинної поведінки
- •17.Механізм індивідуальної злочинної поведінки
- •18.Мотивація злочинної діяльності
- •19.Конкретна життєва ситуація як обставина вчинення злочину
- •20.Поняття методики кримінологічних досліджень та їх процедура
- •21.Етапи кримінологічного дослідження
- •22.Суцільне та вибіркове дослідження в кримінології
- •23.Статистичний метод у кримінології
- •24.Опитування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •25.Анкетування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •26.Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод)
- •27.Спостереження як метод кримінологічного дослідження
- •28.Застосування в кримінології психологічних методів
- •29.Поняття та значення методу контрольної групи
- •30.Метод експертних оцінок
- •40.Поняття та ознаки протидії злочинності
- •50.Система протидії злочинності
- •51.Класифікація заходів протидії злочинності
- •52.Цілі, завдання та принципи протидії злочинності
- •53.Суб'єкти протидії злочинності. Їх класифікація
- •54.Віктимологічний аспект протидії злочинності
- •55.Поняття, завдання і методи кримінологічного прогнозування
- •56.Поняття. Завдання і види кримінологічного планування
- •57.Поняття фонових явищ злочинності
- •58.Поняття і види агресивно-насильницької злочинності
- •59.Кримінологічна характеристика показників агресивно-насильницької злочинності
- •60.Кримінологічна характеристика особи агресивно-насильницького злочинця
- •61.Детермінанти агресивно-насильницької злочинності
- •62.Протидія агресивно-насильницькій злочинності
- •63.Поняття і види загальнокримінальної корисливої злочинності
- •64.Кримінологічна характеристика показників загальнокримінальної корисливої злочинності
- •65.Кримінологічна характеристика особи загальнокримінального корисливого злочинця
- •66.Детермінанти загальнокримінальної корисливої злочинності
- •67.Протидія загальнокримінальної корисливої злочинності
- •68.Поняття рецидивної злочинності
- •69.Кримінологічна характеристика показників рецидивної злочинності
- •70.Кримінологічна характеристика особи рецидивного злочинця
- •71.Детермінанти рецидивної злочинності
- •72.Протидія рецидивній злочинності
- •73.Поняття і визначення професійної злочинності
- •74.Кримінологічна характеристика показників професійної злочинності
- •75.Кримінологічна характеристика особи професійного злочинця
- •76.Детермінанти професійної злочинності
- •77.Протидія професійній злочинності
- •78.Поняття та види організованої злочинності
- •79.Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •80.Кримінологічна характеристика особи злочинця. Яка залучена до організованої злочинності
- •81.Детермінанти організованої злочинності
- •82.Протидія організованій злочинності
- •83.Поняття злочинності неповнолітніх
- •84.Кримінологічна характеристика показників злочинності неповнолітніх
- •85.Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця
- •86.Детермінанти злочинності неповнолітніх
- •87.Протидія злочинності неповнолітніх
- •88.Поняття та види економічної злочинності
- •89.Кримінологічна характеристика показників економічної злочинності
- •90.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють економічні злочини
- •91.Детермінанти економічної злочинності
- •92.Протидія економічної злочинності
- •93.Поняття та види необережної злочинності
- •94.Кримінологічна характеристика показників необережної злочинності
- •95.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють необережні злочини
- •96.Детермінанти необережної злочинності
- •97.Протидія необережній злочинності
- •98.Поняття та види службової злочинності
- •99.Кримінологічна характеристика показників службової злочинності
- •100.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють службові злочини
- •101.Детермінанти службової злочинності
- •102.Протидія службовій злочинності
- •103.Поняття злочинності серед працівників овс
- •104.Кримінологічна характеристика показників злочинності серед працівників овс
- •105.Кримінологічна характеристика працівників овс, що вчиняють злочини
- •106.Детермінанти злочинності серед працівників овс
- •107.Протидія злочинності серед працівників овс
103.Поняття злочинності серед працівників овс
Принцип верховенства права стосовно діяльності правоохоронних органів держави означає виконання правоохоронцями усіх без виключень вимог закону та дію будь-якої посадової особи тільки на підставі закону. Проте навіть у практиці європейських країн цей принцип не дотримується повністю через велику кількість чинників, що призводить до чисельних "відхилень" у виконанні вимог закону працівниками правоохоронних органів, порушень ними прав людини під час виконання службових обов'язків. Ця тенденція, на жаль, повного мірою стосується й органів внутрішніх справ України.
Розповсюдження випадків правопорушень у сфері діяльності правоохоронних органів висуває необхідність їх активного кримінологічного вивчення, включаючи розгляд суб'єктивних чинників протиправної поведінки працівників ОВС та діяльності правоохоронних органів як детермінаційного чинника посадової злочинності в цілому.
Розглядаючи працівника ОВС як спеціальний суб'єкт злочинів, необхідно відзначити, насамперед, цілком певний обсяг специфічних ознак, властивих тільки для даної категорії осіб:
– працівники ОВС реалізують завдання, пов'язані з покладеними на них обов'язками щодо захисту прав людини, інтересів суспільства і держави;
– вони виконують специфічні функції, пов'язані з припиненням правопорушень, затриманням причетних до цього осіб і обмеженням їхньої свободи.
– кожний працівник ОВС обіймає посаду в державному озброєному органі виконавчої влади з відповідним обсягом владних повноважень і правом на застосування заходів примусу;
– кожний працівник має також повноваження, що дозволяють виконувати юридично значимі дії, обов'язкові для виконання іншими службовими особами й громадянами;
– службові повноваження працівників ОВС не обмежуються сферою одного відомства – МВС, а поширюються на діяльність інших міністерств, відомств і організацій;
– працівники ОВС захищені законом від втручання в їхню службову діяльність і перебувають під посиленим правовим і соціальним захистом із боку держави.
Працівники ОВС вчиняють злочини як під час виконання службових обов'язків, так і поза сферою службової діяльності, однак із використанням службових повноважень та інших атрибутів персоналу ОВС (форменого одягу, службового посвідчення, табельної зброї та спецзасобів). У останніх випадках працівники ОВС використовують службовий авторитет, службові зв'язки і можливості, що випливають зі службового становища, для здійснення впливу на інших осіб. Крім того, значна кількість працівників ОВС як під час здійснення злочину, так і у процесі приховування слідів злочину активно використовують професійні навички, знання оперативно-розшукової діяльності, кримінального та кримінально-процесуального законодавства, криміналістики.
З урахуванням викладеного під злочинами працівників ОВС слід розуміти передбачені Кримінальним кодексом України суспільно-небезпечні винні діяння, вчинені працівниками органів внутрішніх справ із використанням службового становища і які мають ряд специфічних ознак:
– вчинення злочину спеціальним суб'єктом – працівником ОВС як представником державного органу виконавчої влади, що займає відповідну посаду, виконує специфічні завдання і функції, наділений владними повноваженнями і має право на застосування різних форм примусу в рамках діючого законодавства;
– використання службового становища, яке передбачає використання працівником ОВС будь-яких фактичних можливостей, що випливають із повноважень, властивих працівникові у зв'язку із займаною посадою;
– використання атрибутів персоналу ОВС: форменого одягу, службового посвідчення, елементів екіпірування та ін.;
– використання спеціальних засобів або табельної зброї;
– використання професійних знань і навичок, якими працівник володіє через виконання ним правоохоронних функцій;
– наявність безпосереднього зв'язку між суспільно-небезпечним діянням і фактом використання службового становища.
Характер зазначених злочинів має підвищений рівень суспільної небезпеки, оскільки вони перешкоджають нормальному функціонуванню органів влади й управління, порушують реалізацію принципу рівності усіх громадян перед законом, завдають істотної шкоди авторитету державної влади та іміджу ОВС, підривають зацікавленість громадян у підтримці правопорядку, сприяють формуванню моральних деформацій у суспільстві.
