56.Поняття. Завдання і види кримінологічного планування

Кримінологічне планування – це цілеспрямований процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань протидії злочинності визначаються шляхи та засоби їх вирішення, нормативне, інформаційне, організаційне, методичне й ресурсне його забезпечення на визначений період часу.

Таким чином, за своєю суттю кримінологічне планування є способом розроблення управлінського рішення у сфері протидії злочинності, а сам план – формою такого рішення. Ефективність кримінологічного планування залежить від дотримання ряду вимог, а саме план повинен бути науково обґрунтованим, реальним, законним, актуальним, конкретним, несуперечливим, своєчасним, інформативним.

Теоретичні основи процедурної складової кримінологічного планування базуються на знаннях про управлінські цикли. Управлінський цикл можна визначити як повторювану сукупність послідовно здійснюваних операцій, що складають технологію процесу управління.

Управлінські цикли, що послідовно змінюють один одного, складають форму, в якій реалізується зміст діяльності по управлінню соціальними системами, в тому числі системою протидії злочинності. У своєму розгортанні управлінський цикл включає п'ять стадій: 1) цільова; 2) дескриптивна (описова); 3) прескриптивна (нормативна); 4) реалізаційна; 5) ретроспективна (узагальнення і аналіз результатів виконання управлінського рішення).

Першочерговою стадією кримінологічного планування є виявлення проблеми та окреслення стратегічної мети означеної процедури. На другій стадії приймається конкретне управлінське рішення, забезпечується наукове супроводження процедури розроблення кримінологічного плану (окреслення альтернатив, вибір оптимуму, аналіз його забезпеченості), та безпосереднє його складання. На третій стадії відбувається реалізація запланованих заходів із обов'язковою координацією діяльності виконавців, збирання відомостей про хід виконання плану. Четверта стадія полягає у оцінці ефективності плану та при необхідності у внесенні в нього змін, враховуючи конкретну кримінологічну обстановку. При цьому на весь процес планування чинять безпосередній вплив два фактори – кримінологічне прогнозування та моніторинг.

За допомогою кримінологічного планування забезпечується поступовість у розгортанні кримінально- превентивної діяльності, адекватність її параметрів (суб'єктів, набору та інтенсивності заходів, напрямків діяльності тощо), зорієнтованість на визначену перспективу, обумовлену показниками кримінологічного прогнозу.

Метою планування діяльності щодо протидії злочинності є забезпечення суб'єктів кримінально- превентивної діяльності програмною інформацією, що ґрунтується на науково обґрунтованому передбаченні майбутнього стану кримінологічної обстановки, завдяки чому має досягатися стабілізації злочинності, а також зниження її рівня в цілому та за окремими її видами.

Задачами кримінологічного планування є: 1) формування складу майбутніх планових кримінологічних проблем; 2) визначення системи детермінант злочинності та адаптивних кримінально-превентивних заходів; 3) програмування діяльності суб'єктів протидії злочинності на основі виваженої стратегії і тактики; 4) забезпечення внутрішньо-системних і зовнішньо-системних зв'язків між суб'єктами кримінально-превентивної діяльності, упорядкування їх взаємодії та координації; 5) мінімізація негативного впливу прогнозованих криміногенних факторів.

Розрізняють кілька видів планування. В залежності від спрямованості кримінологічне планування буває перспективним та поточним. Перспективні плани складаються на тривалий термін і засновані на середньострокових та довгострокових кримінологічних прогнозах. Поточні плани складаються на основі короткострокових прогнозів і мають на меті вирішення проміжних, оперативно-тактичних задач протидії злочинності. Наприклад, планування заходів щодо забезпечення громадської безпеки та охорони громадського порядку на період травневих свят або ж на конкретну дату, пов'язану зі спортивним чи іншим масовим заходом. Також поточні плани можуть бути пов'язані із проведенням цільових разових службових операцій ОВС типу "Мак", "Трал", "Канікули", "Зброя" тощо.

За строками розрізняють короткострокові, середньострокові і довгострокові плани. Короткострокові плани розраховані на 1-2 роки. Другий і третій види планів розраховані на 3-5 та 10-20 років відповідно.

За змістом розрізняють планування комплексне та цільове.

Комплексне кримінологічне планування охоплює заходи, спрямовані на протидію злочинності на всіх (чи принаймні кількох) її рівнях, напрямках із залученням максимальної кількості суб'єктів. Такі плани мають стратегічне значення, окреслюють системні зв'язки в механізмі кримінально-превентивної діяльності та визначають її пріоритетні вектори.

Цільове кримінологічне планування спрямоване на організацію протидії конкретному виду злочинності (наприклад, злочинності неповнолітніх) чи усунення конкретного її фактору (наприклад, дитячої безпритульності).

За масштабом та функціональним навантаженням розрізняють територіальне і галузеве (відомче) кримінологічне планування. Перший вид планування розрахований на певну територію, другий – на галузь господарювання (наприклад, на агропромисловий комплекс), третій – на певні відомства (міністерства, комітети). Територіальні плани можуть охоплюватись як територією однієї країни, так і бути міждержавними.

Складовою частиною кримінологічного планування є відомчі плани органів внутрішніх справ. Ці плани орієнтовані на всю сукупність заходів, що провадяться органами внутрішніх справ у сфері протидії злочинності та охороні громадського порядку на території обслуговування.

Планування в ОВС повинне відповідати прогнозованій структурі злочинності і відповідати умовам раціонального розподілу наявних сил і засобів.