76.Детермінанти професійної злочинності

Професійна злочинність обумовлена цілою низкою загальних та специфічних детермінант: економічних, соціальних, організаційно-управлінських, політичних та інших.

До економічних факторів належать такі явища і процеси: скорочення обсягів виробництва в країні, його технічна відсталість; існування в непомірних обсягах (до 60 %) тіньової економіки; залучення до неї тією чи іншою мірою значних верств населення через позабанківський обіг готівки та вуличну торгівлю, а також інші прояви "хворої" економіки і нестабільної кредитно-фінансової системи.

Криміногенні соціальні фактори – це зниження рівня матеріального забезпечення більшості населення; зменшення можливостей для достатньо легального заробітку; поширеність корупції, соціально-майнові контрасти (йдеться про стрімку поляризацію населення за рівнем прибутків); поширення випадків, коли високий життєвий рівень досягається шляхом порушення законів та інших нормативних актів. У зв'язку з останньою тезою не можна не відзначити, що завдяки вільному ринку, активній зовнішньоторговельній діяльності, вільному обміну інформацією між Україною та іншими країнами в державі набули поширення стандарти життя і споживання, що існують у багатих країнах Європи та Америки. Усі вони стали життєвою метою більшості українців, особливо молоді. Але їх досягнення легальним шляхом стає все більш проблематичним і досить часто здійснюється злочинними способами.

Низка негативних явищ є криміногенними факторами організаційно-управлінського характеру: порушення правил охорони державного майна; дезорганізація сфери господарської та банківської діяльності; недоліки в організаційній роботі податкової і митної служб; помилки при призначені службовців на адміністративні посади і керівні посади в господарських структурах тощо.

Через дію зазначених факторів у країні загострюється криміногенна ситуація взагалі і зростає рівень професійної злочинності зокрема.

Причинами ж вчинення конкретних злочинів кримінальними професіоналами необхідно вважати ті певні негативні обставини, притаманні нашій дійсності, під впливом яких у свідомості винних виникають глибокі та стійкі антисуспільні погляди, звички, які породжують у них високий ступінь готовності займатися злочинним промислом. Слід назвати, принаймні, декілька таких обставин, що найбільш чітко виділяються:

– наявність у структурі суспільної свідомості таких елементів, як користолюбство, егоїзм, паразитична психологія, прагнення обдурити іншого, поживитися за чужий рахунок. Зазначене лежить в основі майнових злочинів, які становлять ядро професійної злочинності;

– життєздатність злочинних традицій і звичаїв, що виникли сотні років тому, передаються із покоління в покоління і в оновлених формах існують і зараз (злодійські закони, блатний жаргон);

– перевантаження нашого суспільства великою кількістю неформальних соціальних груп, для яких характерні негативні норми поведінки і життєдіяльності. У такому середовищі культивуються злочинна романтика та ідея. Уражаються цим переважно неповнолітні, в очах яких усе це має істотне значення для самоствердження особистості;

– поява в останній час великої кількості бездоглядних і безпритульних дітей, їх спосіб життя відкриває шлях до злочинного світу;

– недоліки виховної роботи, покладеної на такі соціальні інститути, як сім'я, школа, заклади культури, спортивні організації тощо. Майже не використовуються з метою виховання можливості літератури, кіно, телебачення, засобів масової інформації. На жаль, мають місце факти, коли офіційні інститути виховання населення замість користі завдають шкоди;

– криміналізація діяльності приватного бізнесу. У цій сфері починають відігравати значну роль обман, недобросовісна конкуренція, ухилення від сплати податків і зборів. Подібні правила засвоює багато хто з власників приватних і комунальних підприємств; іноді вони користуються послугами кримінальних структур для вирішення проблем, які виникають при здійсненні підприємницької діяльності.

Існуванню професійної злочинності сприяють і деякі специфічні умови. Вони, на відміну від причин, самі по собі безпосередньо не можуть породжувати злочин, однак, як супутник його причин, впливаючи певним чином на них, забезпечують їх відповідний розвиток, необхідний для виникнення наслідку – злочину:

– недостатня практична підготовленість працівників карного розшуку, що не забезпечує належної роботи з подолання злочинного професіоналізму. За радянських часів у складі органів внутрішніх справ існували спеціалізовані оперативно-розшукові підрозділи, які займалися виявленням професійних злочинців і затриманням їх "на гарячому";

– висока плинність кадрів у підрозділах органів внутрішніх справ. Наприклад, середній стаж роботи в апараті карного розшуку не перевищує 2,5 – 3 років, що вкрай негативно відображається на кваліфікації працівників;

– недостатній рівень роботи правоохоронних органів також є наслідком невпинного скорочення коштів, передбачених бюджетом країни на їх утримання. Про це свідчить співвідношення передбачених коштів МВС до розрахункової потреби. Вони становлять лише близько третини-половини від потреби в них;

– стан справ різко погіршується і через проникнення в правоохоронну систему корупції, що істотно підриває стабільність і послідовність її законної діяльності, порушує основу конспірації в оперативній роботі. Безпідставно припиняються кримінальні справи; під приводом неможливості тривалого зберігання знищуються справи засуджених, у тому числі й затятих злочинців- професіоналів, що полегшує їм приховувати сліди свого кримінального минулого;

– недоліки в діяльності адміністрації місць позбавлення волі з проведення індивідуально-виховної роботи із засудженими, ізоляції кримінальних авторитетів ("паханів"), роз'єднання злочинців-рецидивістів, припинення спроб з їх боку встановлювати "свої порядки" в бригадах і загонах та залучати до лав кримінальних угруповань інших засуджених з числа молоді, передавати їм злочинні знання, вміння та традиції. Не можна заперечувати, що пенітенціарні установи впродовж багатьох років були "університетами" кримінального професіоналізму;

– як вже зазначалося, офіційна кримінально- правова статистика не містить необхідних відомостей про професійну злочинність, відсутня й розгорнута інформаційно-аналітична база, яка дозволяє стежити за кримінальними професіоналами. Вони розчиняються в загальній масі злочинного елементу, що ускладнює їх виявлення, вивчення, а також своєчасну профілактику їх незаконної суспільно небезпечної діяльності.

Специфічною детермінантою професійної злочинності є кримінальна субкультура. Вона істотно сприяє її відтворенню та усталеності. Під кримінальною субкультурою слід розуміти сукупність духовних та матеріальних цінностей, що регламентують і регулюють життя, поведінку злочинних угруповань, що сприяє їх живучості, згуртованості, кримінальній активності спадковості поколінь правопорушників.

Злочинні звичаї та традиції складаються з наступних елементів: регулятивні – "закони" і "правила", які регулюють взаємовідносини між злочинцями у зв'язку з веденням ними антисуспільного способу життя і вчиненням злочинів, специфічні ритуали спілкування та поведінки в злочинному середовищі; атрибутивні – татуювання, жаргон, прізвиська, міміка, жестикуляція, які відображають належність до того чи іншого виду злочинної діяльності; емоційні – пісні, вірші, прислів'я на злодійську тематику.

Мотивація професійної злочинної діяльності переважно носить корисливий характер. Правильно буде вести мову про те, що негативне ставлення до закону, правопорядку, громадської безпеки у цієї категорії злочинців досягає найвищого рівня. Крім корисливої мотивації, що обумовлює прагнення до незаконного збагачення, незаконного одержання матеріальної вигоди за рахунок чужих інтересів, порушення майнових відносин, прав власності інших осіб, професійні злочинці керуються й іншими мотивами.

Корисливі спонукання, як правило, діють поряд з "ігровими", оскільки для даних осіб однаково значимі як матеріальні вигоди в результаті вчинення злочинів, так і ті емоційні переживання, що пов'язані із самим процесом злочинної діяльності. Надзвичайно важливою обставиною, що відноситься до морально-психологічної особливості цих злочинців, є те, що злочинна діяльність детермінується потребою до ризику, потребою брати участь у різного роду операціях, контактах, випробувати гострі відчуття, включитися в емоційно збудливі ситуації. Ці особи одержують психологічне задоволення в самому процесі злочинної діяльності, що має для них самостійне значення.