95.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють необережні злочини

У осіб, які вчиняють злочини з необережності, характерна наявність особливих криміногенних властивостей особистості: байдужість до суспільних інтересів, нехтування правил безпеки та їх дотримання, загальна недисциплінованість тощо. Саме завдяки цим рисам і властивостям особистості складається легковажно- безвідповідальне ставлення винного до правоохоронюваних об'єктів і своїх обов'язків у відношенні до них.

Особливістю особи необережного злочинця також є досвід "успішного" порушення правил безпеки. Порушивши ті чи інші заборони за сприятливого збігу обставин, людина свідомо чи підсвідомо фіксує в пам'яті, що ніяких негативних наслідків не настало: ніхто не постраждав, а порушник залишився не покараним. Цей негативний досвід формує упевненість у власній невразливості, котра відіграє криміногенну роль.

Як зазначають кримінологи, мотивація необережних злочинів переважно є "легковажно-безвідповідальною". Сутність її в тому, що у ній не проглядається прагнення суб'єктів до суспільно небезпечних наслідків, втім, передбачаючи можливість настання небажаних результатів, припускає прогностичні помилки.

В залежності від характеру негативних якостей, що лежать в основі мотивації цих злочинів, можна виділити декілька типів необережних злочинців:

– особистість не підготовлена: у плані знання загальних та спеціальних правил безпеки; у технічному відношенні (відсутність навичок поводження з технікою або зброєю); швидко і правильно оцінювати критичні ситуації, приймати раціональні рішення виходити з таких ситуацій з найменшими втратами;

– легковажна особистість (з низькими прогностичними здібностями), яка характеризується наступними ознаками: відсутні навички передбачення усіх можливих наслідків своїх дій (у тому числі, віддалених); відсутнє відчуття обережності; наявне нерозуміння сутності джерел підвищеної небезпеки, суб'єктивного перебільшення своїх здібностей з відвернення можливих негативних наслідків тих чи інших правопорушень;

– особистість з психофізіологічними аномаліями (вади зору, уповільнена реакція та ін.);

– особистість з функціональними (тимчасовими) відхиленнями від норми психофізичного стану (перевтома, хвороба, осліплення фарами зустрічного автомобіля та ін.);

– морально деформована особистість (байдуже відношення до можливих наслідків – психічне відношення до діяння і наслідків, що межує з непрямим умислом).

Соціально-демографічна характеристика свідчить про те, що серед осіб, які вчинили необережні злочини, переважають чоловіки (понад 85 %). Це пояснюється декількома обставинами: по-перше, у загальній масі вчинених злочинів "чоловіча" частка, як і раніше переважає; по- друге, особливості управлінської діяльності (гендерна політика нашої держави й досі викривлена, тому керівників- жінок набагато менше, аніж керівників-чоловіків); по- третє, специфіка професійної діяльності (використання та управління високотехнологічними і технічними засобами, електронно-обчислювальною технікою є, в більшості, прерогативою чоловіків); по-четверте, особливості психофізіологічних процесів організму (жінки від природи більш акуратні).

За віковим показником найбільша частка вчинення кримінально-караних діянь з необережності припадає на вікову категорію від 25 до 55 років (до 70 %). Це пояснюється тим, що у людей, які досягнули цього віку і мають певний життєвий та професійний досвід (наприклад, водіння автомобіля), з'являється необгрунтована упевненість у своїх можливостях, зухвалий та необгрунтований розрахунок на уникнення негативних наслідків при порушенні правил та норм поведінки, а досить часто, і зневажання установлених правил.

На другому місці вікова категорія від 16 до 25 років. Невміння прогнозувати можливі негативні наслідки своїх дій, відсутність життєвого та професійного досвіду – характерна риса особистості молодого необережного злочинця (кількість правопорушень серед осіб, які мають трудовий стаж 1-3 роки становить близько 20 %). На їх частку припадає більше половини дорожньо-транспортних пригод, де постраждали діти (57,1 %).

На третьому місці вікова категорія від 55 років і старші. Частка злочинів, що вчиняються особами цієї вікової групи, становить близько 10 % від загальної кількості необережних злочинів. Це пояснюється, по-перше, більш поважним ставленням до соціально-правових вимог життя суспільства (отриманих ще за радянських часів): по- друге, наявністю усталених професійних навичок; по- третє, певною необізнаністю у сфері "високих" технологій, а також з порівняно незначним рівнем трудової активності цієї категорії осіб.

Дослідження свідчать, що більше половини необережних злочинців (до 70 %) на момент вчинення злочину мали власні сім'ї. І працювали на виробництві у великих та середніх містах України (70 %).

Аналіз рівня освіти та професійної підготовки показує, що майже 50 % осіб мають вищу освіту. За вчинений необережний злочин більшість осіб була засуджена до позбавлення волі на строк від 2 до 5 років (60 %). Частка осіб, засуджених до позбавлення волі на строк понад 5 років за необережний злочин, становить біля 4 %.

Морально-психологічні якості особистості необережних злочинців характеризуються почуттям безвідповідальності щодо своїх дій, недооцінкою всієї суспільної небезпечності порушення існуючих правил, нехтуванням громадської думки. Більшість необережних злочинців (до 70 %) допускали вчинення кримінально караного діяння свідомо. Більше чверті необережних злочинів було скоєно у стані професійного ризику чи надзвичайних ситуацій. Незначний відсоток із загальної маси названих злочинів було вчинено за відсутності необхідної кваліфікації чи професійних навичок (9 %).

При цьому варто мати на увазі, що зрушення та спотворення морально-психологічних властивостей особистості необережних злочинців носять найчастіше локальний характер і проявляються саме в ситуаціях, де допус

кається зневажливе відношення до правил безпеки, обачності. Вони поєднуються з позитивною в цілому професійною й побутовою характеристиками більшості із цих осіб. Однак при систематичному вчиненні порушень не виключається поширення зневажливого відношення до правил безпеки на інші сфери діяльності.