93.Поняття та види необережної злочинності

Необережна злочинність – це сукупність усіх необережних злочинів, вчинених на певній території за певний період часу.

Відповідно до кримінального законодавства України, необережність, як одна з форм вини, припускає, по-перше, злочинну самовпевненість винного (якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення); по-друге, злочинну недбалість (якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити) (ст. 25 КК України). Необережна форма вини є підставою для визнання вчиненого злочину необережним. Крім того, таким злочином у кримінологічному сенсі є і умисно вчинене суспільно небезпечне діяння, тяжкі наслідки якого не охоплювалися умислом винного і настали за наявності у відношенні до них необережної форми вини (злочин, з так званою подвійною (змішаною) формою вини).

Необережна злочинність, як відносно масове соціально-правове явище, склалася у середині XX ст., у період науково-технічної революції. Кількість таких злочинів і особливо масштаби заподіюваної ними шкоди мають тенденцію до постійного зростання.

Найбільшу шкоду (фізичну і матеріальну) заподіюють злочини, пов'язані з використанням джерел підвищеної небезпеки, пожежі й екологічні злочини. Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно гине на дорогах близько 1,2 млн. людей, близько 15 млн. – отримують травми різного ступеня тяжкості і стають інвалідами. В Україні відносна кількість загиблих в ДТП в 4-10 разів більша, ніж в країнах Євросоюзу, США.

Ознаки необережної злочинності:

– необережна злочинність є проявом людської кримінальної активності, але вона спрямовується особою лише на діяння, а не на його суспільно небезпечні наслідки;

– особа, яка вчинила необережний злочин, проявляє своєрідне психічне ставлення до суспільно небезпечних наслідків свого діяння: переоцінює можливості їх відвернення або не передбачає останніх, хоча мусила і могла їх передбачати;

– психічне ставлення особи до вчинюваного нею діяння визначально залежить від конкретних умов середовища, а нерідко – від безпосередньої ситуації, через що необережну злочинність зазвичай відносять до ситуативної;

– особа, яка вчинила необережний злочин переважно має суспільно неприйнятну спрямованість, що виявляється у недооцінці важливості суспільної упорядкованості, недооцінці обов'язковості знати та виконувати спеціальні норми безпеки, але в неї не спостерігається яскраво вираженої антисоціальної спрямованості, що характерно для осіб, які вчиняють умисні злочини;

– переважна більшість необережних злочинів характеризується завданням значної шкоди суспільству та державі.

Виділяють такі види необережної злочинної поведінки, пов'язані з порушенням правил:

– безпеки використання машин і механізмів;

– проведення робіт, що вимагають особливої обережності;

– безпеки експлуатації транспортних засобів;

– безпеки при виробництві й передачі енергії, транспортуванні і зберіганні енергоносіїв;

– екологічної безпеки;

– медичної безпеки;

– побутової безпеки;

– безпеки виконання посадових і професійних обов'язків;

– майнової безпеки.

Узагальнюючи всі ці види факторів небезпеки, можна згрупувати необережні злочини у кілька блоків:

– необережні злочини у технічній сфері;

– професійні й службові необережні злочини;

– необережні злочини на побутовому ґрунті, а також порушення правил, охорони життя, здоров'я людей і майна власників.

До необережних злочинів у технічній сфері відносяться: порушення правил безпеки при використанні техніки в промисловості, будівництві, сільському господарстві, що спричинили з необережності тяжкі наслідки (порушення правил охорони праці; порушення правил безпеки на об'єктах атомної енергетики; при веденні гірничих, будівельних та інших робіт на вибухонебезпечних об'єктах; порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами; порушення правил пожежної безпеки тощо); а також порушення правил безпеки руху й експлуатації транспортних засобів (порушення правил безпеки руху й експлуатації залізничного, повітряного або водного транспорту; порушення правил дорожнього руху й експлуатації транспортних засобів; випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інші порушення їх експлуатації; порушення правил, норм і стандартів, що убезпечують дорожній рух тощо).

До злочинів, обумовлених професійною, службовою необережністю, відносяться: втрата документів, що містять державну таємницю; неналежне виконання обов'язків з охорони зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв; службова недбалість; злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку; виробництво, зберігання, перевезення або збут товарів і продукції, виконання робіт або надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки. До цієї категорії також відносяться більшість екологічних злочинів, а також деякі злочини проти військової служби.

До злочинів обумовлених побутовою необережністю, порушенням правил охорони життя, здоров'я людей і майна власників відноситься заподіяння з необережності смерті, тілесних ушкоджень; ненадання допомоги; знищення або пошкодження з необережності чужого майна, недбале зберігання зброї або бойових припасів тощо.

Отже можна побачити, що необережні злочини вчиняються у багатьох сферах суспільного життя, і шкода від таких злочинів (кількість травмованих осіб і матеріальні збитки) дуже велика й перевищує шкоду від умисних злочинів. Водночас небезпека особи, що вчинила необережний злочин, значно менша, аніж злочинця, який вчиняє умисний злочин.