- •Кримінологія
- •1.Предмет та методи кримінології
- •2.Місце кримінології у системі фундаментальних наук
- •3.Поняття злочинності та її види
- •4.Кількісні показники злочинності
- •5.Якісні показники злочинності
- •6.Латентна злочинність, її види та засоби виявлення
- •7.Поняття кримінологічної детермінації. Види зв'язків між явищами
- •8.Поняття детермінант злочинності та їх класифікація
- •9.Загальні чинники злочинності в україні
- •10.Поняття "особа злочинця", його співвідношення з іншими суміжними поняттями
- •11.Кримінологічні ознаки та структура особи злочинця
- •12.Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •13.Класифікація і типологія злочинців
- •14.Віктимологія як напрямок кримінологічних досліджень
- •15.Особа-жертва злочину. Класифікація жертв злочинів
- •16.Причини та умови індивідуальної злочинної поведінки
- •17.Механізм індивідуальної злочинної поведінки
- •18.Мотивація злочинної діяльності
- •19.Конкретна життєва ситуація як обставина вчинення злочину
- •20.Поняття методики кримінологічних досліджень та їх процедура
- •21.Етапи кримінологічного дослідження
- •22.Суцільне та вибіркове дослідження в кримінології
- •23.Статистичний метод у кримінології
- •24.Опитування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •25.Анкетування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •26.Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод)
- •27.Спостереження як метод кримінологічного дослідження
- •28.Застосування в кримінології психологічних методів
- •29.Поняття та значення методу контрольної групи
- •30.Метод експертних оцінок
- •40.Поняття та ознаки протидії злочинності
- •50.Система протидії злочинності
- •51.Класифікація заходів протидії злочинності
- •52.Цілі, завдання та принципи протидії злочинності
- •53.Суб'єкти протидії злочинності. Їх класифікація
- •54.Віктимологічний аспект протидії злочинності
- •55.Поняття, завдання і методи кримінологічного прогнозування
- •56.Поняття. Завдання і види кримінологічного планування
- •57.Поняття фонових явищ злочинності
- •58.Поняття і види агресивно-насильницької злочинності
- •59.Кримінологічна характеристика показників агресивно-насильницької злочинності
- •60.Кримінологічна характеристика особи агресивно-насильницького злочинця
- •61.Детермінанти агресивно-насильницької злочинності
- •62.Протидія агресивно-насильницькій злочинності
- •63.Поняття і види загальнокримінальної корисливої злочинності
- •64.Кримінологічна характеристика показників загальнокримінальної корисливої злочинності
- •65.Кримінологічна характеристика особи загальнокримінального корисливого злочинця
- •66.Детермінанти загальнокримінальної корисливої злочинності
- •67.Протидія загальнокримінальної корисливої злочинності
- •68.Поняття рецидивної злочинності
- •69.Кримінологічна характеристика показників рецидивної злочинності
- •70.Кримінологічна характеристика особи рецидивного злочинця
- •71.Детермінанти рецидивної злочинності
- •72.Протидія рецидивній злочинності
- •73.Поняття і визначення професійної злочинності
- •74.Кримінологічна характеристика показників професійної злочинності
- •75.Кримінологічна характеристика особи професійного злочинця
- •76.Детермінанти професійної злочинності
- •77.Протидія професійній злочинності
- •78.Поняття та види організованої злочинності
- •79.Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •80.Кримінологічна характеристика особи злочинця. Яка залучена до організованої злочинності
- •81.Детермінанти організованої злочинності
- •82.Протидія організованій злочинності
- •83.Поняття злочинності неповнолітніх
- •84.Кримінологічна характеристика показників злочинності неповнолітніх
- •85.Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця
- •86.Детермінанти злочинності неповнолітніх
- •87.Протидія злочинності неповнолітніх
- •88.Поняття та види економічної злочинності
- •89.Кримінологічна характеристика показників економічної злочинності
- •90.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють економічні злочини
- •91.Детермінанти економічної злочинності
- •92.Протидія економічної злочинності
- •93.Поняття та види необережної злочинності
- •94.Кримінологічна характеристика показників необережної злочинності
- •95.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють необережні злочини
- •96.Детермінанти необережної злочинності
- •97.Протидія необережній злочинності
- •98.Поняття та види службової злочинності
- •99.Кримінологічна характеристика показників службової злочинності
- •100.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють службові злочини
- •101.Детермінанти службової злочинності
- •102.Протидія службовій злочинності
- •103.Поняття злочинності серед працівників овс
- •104.Кримінологічна характеристика показників злочинності серед працівників овс
- •105.Кримінологічна характеристика працівників овс, що вчиняють злочини
- •106.Детермінанти злочинності серед працівників овс
- •107.Протидія злочинності серед працівників овс
102.Протидія службовій злочинності
Протидія суспільно-небезпечним проявам з боку службових осіб за сучасних умовах можуть бути забезпечені лише поєднанням заходів, спрямованих на реалізацію принципу невідворотності покарання за вже вчиненні злочини у сфері службової діяльності, а також шляхом використання заходів, спрямованих на реалізацію принципу законності у даних видах діяльності.
Загальносоціальні заходи протидії злочинності у сфері службової діяльності застосовуються державними або громадськими організаціями в межах всієї країни або на регіональному рівні. Вони не мають метою безпосередньо запобігати службовим злочинам, але створити належну базу для реалізації спеціально-кримінологічних заходів протидії цій злочинності шляхом усунення її найвагоміших причин є її завданням.
Загальносоціальні заходи спрямовані на усунення найбільш глобальних економічних, соціальних, політичних, правових та організаційно-управлінських чинників. До них можливо віднести:
– здійснення державного і міжнародного моніторингу дотримання законності у сфері службової діяльності;
– удосконалення системи соціального захисту працівників у сфері службової діяльності;
– визначення чітких критеріїв державного фінансування економіки і відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів;
– встановлення реальних механізмів обмеження легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
– розроблення системи заходів щодо зменшення сфери і обсягу тіньової економіки;
– створення сприятливих умов для внутрішнього інвестування легальної економіки;
– встановлення обов'язкового декларування майна і доходів фізичних осіб і запровадження ефективної системи контролю за доходами та видатками державних службовців та інших осіб через систему оподаткування;
– забезпечення поступового зменшення готівкових розрахунків за участю громадян;
– запровадження загальнонаціонального інформаційного комплексу, в рамках якого здійснення постійного моніторингу кредитно-фінансового становища та грошових операцій населення;
– доведення рівня оплати праці державних службовців до рівня задоволення соціально-значущих потреб відповідно до їх соціального статусу;
– вдосконалення системи соціального забезпечення населення через зменшення питомої ваги бюджетних коштів на соціальні потреби у валовому національному продукті, що здійснюється через державний бюджет та загальнодержавні фонди тощо.
Ефективна діяльність з попередження службової злочинності не може бути досягнута в результаті разових або короткочасних акцій будь-якого ступеня активності чи суворості на будь-якому рівні, а потребує довгострокових соціально-економічних, політичних і правових перетворень.
Під спеціально-кримінологічною протидією розуміють комплекс заходів, спеціально спрямованих на боротьбу зі службовою злочинністю, які здійснюються органами, підприємствами, установами, організаціями, що мають нормативно визначені функції, пов'язані з цією боротьбою.
До об'єктів спеціально-кримінологічної протидії службової злочинності, як правило, відносять:
– відомчий правовий нігілізм державних службовців;
– професійна свідомість службових осіб; – моральність у діяльності органів державної влади;
– негативний корпоративізм державних службовців тощо.
До суб'єктів спеціально-кримінологічної протидії службової злочинності відносять органи прокуратури, підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законом.
Ефективна протидія службовим злочинам не може бути здійснена в результаті разових і короткочасних акцій будь-якого ступеня активності та суворості на певному рівні, а потребує довгострокових соціально-економічних, політичних і правових перетворень. Ця діяльність повинна базуватися на поєднанні профілактичних і репресивних заходів.
Виявлення службових злочинів через специфіку їх прояву становить надзвичайну складність. Це зумовлює високий рівень їх латентності, перебування поза сферою юридичної відповідальності значної кількості осіб, діяльність яких є суспільно небезпечною.
До основних заходів спеціально-кримінологічної протидії службової злочинності відносять:
– переорієнтація діяльності суб'єктів протидії із виявлення незначних фактів корупції на виявлення найбільш небезпечних злочинів та проявів у найбільш важливих сферах життя держави, а також там, де ця злочинність набула найбільшого поширення;
– розроблення і запровадження в діяльність правоохоронних органів необхідних методик виявлення та збирання інформації про факти корупції на різних рівнях державного управління;
– своєчасна та повна реєстрація повідомлень про вчинені злочини та інші правопорушення, а також встановлення юридичної відповідальності за порушення працівниками правоохоронних органів в цій сфері діяльності;
– розв'язання колізії, яка існує у чинному законодавстві, щодо порядку надання інформації правоохоронним органам стосовно коштів та майна окремих юридичних і фізичних осіб;
– уніфікація та конкретизація в єдиному законодавчому акті умов і порядку надання такої інформації правоохоронним та іншим органам.
Заходи протидії організаційно-управлінського характеру.
До них можливо віднести:
– покрашення психологічного відбору кандидатів на призначення на посади державних службовців;
– удосконалення методик визначення професійної відповідності службових осіб;
– введення інституту рекомендаційних характеристик досвідчених державних службовців або з попередніх місць праці на конкретних кандидатів при прийнятті на роботу;
– удосконалення системи спеціальних перевірок підрозділами СБУ кандидатів на посади державної служби, а також їх родичів.
В цілому низка окреслених вище факторів має здійснюватись на засадах системності, своєчасності, оперативності. Безумовним пріоритетом при цьому залишається підвищення ефективності заходів протидії загальносоціального спрямування.
