- •Кримінологія
- •1.Предмет та методи кримінології
- •2.Місце кримінології у системі фундаментальних наук
- •3.Поняття злочинності та її види
- •4.Кількісні показники злочинності
- •5.Якісні показники злочинності
- •6.Латентна злочинність, її види та засоби виявлення
- •7.Поняття кримінологічної детермінації. Види зв'язків між явищами
- •8.Поняття детермінант злочинності та їх класифікація
- •9.Загальні чинники злочинності в україні
- •10.Поняття "особа злочинця", його співвідношення з іншими суміжними поняттями
- •11.Кримінологічні ознаки та структура особи злочинця
- •12.Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •13.Класифікація і типологія злочинців
- •14.Віктимологія як напрямок кримінологічних досліджень
- •15.Особа-жертва злочину. Класифікація жертв злочинів
- •16.Причини та умови індивідуальної злочинної поведінки
- •17.Механізм індивідуальної злочинної поведінки
- •18.Мотивація злочинної діяльності
- •19.Конкретна життєва ситуація як обставина вчинення злочину
- •20.Поняття методики кримінологічних досліджень та їх процедура
- •21.Етапи кримінологічного дослідження
- •22.Суцільне та вибіркове дослідження в кримінології
- •23.Статистичний метод у кримінології
- •24.Опитування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •25.Анкетування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •26.Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод)
- •27.Спостереження як метод кримінологічного дослідження
- •28.Застосування в кримінології психологічних методів
- •29.Поняття та значення методу контрольної групи
- •30.Метод експертних оцінок
- •40.Поняття та ознаки протидії злочинності
- •50.Система протидії злочинності
- •51.Класифікація заходів протидії злочинності
- •52.Цілі, завдання та принципи протидії злочинності
- •53.Суб'єкти протидії злочинності. Їх класифікація
- •54.Віктимологічний аспект протидії злочинності
- •55.Поняття, завдання і методи кримінологічного прогнозування
- •56.Поняття. Завдання і види кримінологічного планування
- •57.Поняття фонових явищ злочинності
- •58.Поняття і види агресивно-насильницької злочинності
- •59.Кримінологічна характеристика показників агресивно-насильницької злочинності
- •60.Кримінологічна характеристика особи агресивно-насильницького злочинця
- •61.Детермінанти агресивно-насильницької злочинності
- •62.Протидія агресивно-насильницькій злочинності
- •63.Поняття і види загальнокримінальної корисливої злочинності
- •64.Кримінологічна характеристика показників загальнокримінальної корисливої злочинності
- •65.Кримінологічна характеристика особи загальнокримінального корисливого злочинця
- •66.Детермінанти загальнокримінальної корисливої злочинності
- •67.Протидія загальнокримінальної корисливої злочинності
- •68.Поняття рецидивної злочинності
- •69.Кримінологічна характеристика показників рецидивної злочинності
- •70.Кримінологічна характеристика особи рецидивного злочинця
- •71.Детермінанти рецидивної злочинності
- •72.Протидія рецидивній злочинності
- •73.Поняття і визначення професійної злочинності
- •74.Кримінологічна характеристика показників професійної злочинності
- •75.Кримінологічна характеристика особи професійного злочинця
- •76.Детермінанти професійної злочинності
- •77.Протидія професійній злочинності
- •78.Поняття та види організованої злочинності
- •79.Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •80.Кримінологічна характеристика особи злочинця. Яка залучена до організованої злочинності
- •81.Детермінанти організованої злочинності
- •82.Протидія організованій злочинності
- •83.Поняття злочинності неповнолітніх
- •84.Кримінологічна характеристика показників злочинності неповнолітніх
- •85.Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця
- •86.Детермінанти злочинності неповнолітніх
- •87.Протидія злочинності неповнолітніх
- •88.Поняття та види економічної злочинності
- •89.Кримінологічна характеристика показників економічної злочинності
- •90.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють економічні злочини
- •91.Детермінанти економічної злочинності
- •92.Протидія економічної злочинності
- •93.Поняття та види необережної злочинності
- •94.Кримінологічна характеристика показників необережної злочинності
- •95.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють необережні злочини
- •96.Детермінанти необережної злочинності
- •97.Протидія необережній злочинності
- •98.Поняття та види службової злочинності
- •99.Кримінологічна характеристика показників службової злочинності
- •100.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють службові злочини
- •101.Детермінанти службової злочинності
- •102.Протидія службовій злочинності
- •103.Поняття злочинності серед працівників овс
- •104.Кримінологічна характеристика показників злочинності серед працівників овс
- •105.Кримінологічна характеристика працівників овс, що вчиняють злочини
- •106.Детермінанти злочинності серед працівників овс
- •107.Протидія злочинності серед працівників овс
7.Поняття кримінологічної детермінації. Види зв'язків між явищами
Детермінувати (від лат. determinare) означає породжувати, припускати, обумовлювати. Детермінація характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами.
Кримінологічна детермінація – це процес обумовлений, визначення взаємозв'язку, взаємодії всіх речей, об'єктів, явищ і процесів, пов'язаних зі злочинністю. Вона відображає сукупність зв'язків останньої з конкретним набором факторів, особливості їх взаємодії за суперечливих станів функціонування суспільного організму.
У кримінології вказаних зв'язків між речами, об'єктами, подіями та явищами нараховують більше тридцяти видів, кожному з яких властиві свої специфічні ознаки. До основних видів детермінаційних зв'язків відносять: причинний, обумовлюючий, функціональний, статистичний та зв'язок станів.
Причинний зв'язок характеризує таку взаємозалежність між об'єктами, при якому один з них (причина) породжує інший (наслідок). Тобто між причиною і наслідком існує необхідний та достатній зв'язок. Наприклад, якщо вести мову про вчинення крадіжки, то безпосередньою його причиною є таємне викрадення. Однак, діяння не може розглядатися само по собі, оскільки воно є свідомим вольовим (в більшості випадків) актом конкретної людини. Таким чином, причиною злочину можна вважати саму людину (особистість).
Обумовлюючий зв'язок характеризує таку взаємозалежність між об'єктами при якій один з них (умова) сприяє або створює можливість виникнення та прояву іншого – причини, яка породжує наслідок. Тобто умова – це те, що саме по собі не здатне породити наслідок, а лише впливає на процес його породження. Виходить, що без умови причина може і не спричинити наслідок, тобто не стати причиною як такою.
Функціональний зв'язок відображає об'єктивну відповідність у співіснуванні певних об'єктів, а також паралелізм у співіснуванні і мінливості двох факторів. Наприклад, функціональну залежність має попит та пропозиція, рівень безробіття та злочинність тощо. В цих випадках прямий безпосередній зв'язок між явищами відсутній. Вони пов'язані між собою рядом інших факторів. У зв'язку безробіття і злочинності цим фактором є падіння рівня доходів населення, що актуалізує мотивацію, спрямовану на задоволення життєвих потреб, в тому числі, шляхом вчинення злочинів.
Статистичний зв'язок полягає в зміні характеру розподілу одного фактора в залежності від зміни іншого. Наприклад, збільшення кількості злочинів із збільшенням чисельності населення.
Одним з різновидів статистичного зв'язку, що має значення для вивчення злочинності є кореляційний зв'язок. Суть його зводиться до наступного. За основу береться середнє значення фактору або явища. Якщо буде виявлено, що розподіл одного явища прямопропорційний розподілу іншого, кореляція носить позитивний характер, якщо оберненопропорційний – негативний. Коефіцієнт кореляції має значення від 0 до 1, і чим він ближче до 1, тим сильніший зв'язок між явищами. Наприклад, при вивченні в ряді регіонів було виявлено вищий коефіцієнт кореляції загальної злочинності і злочинності неповнолітніх (К = 0,896), а також загальної злочинності і злочинності осіб, які не працювали і не навчалися (К = 765). В інших регіонах ці коефіцієнти були значно нижче: відповідно 0,650 і 0,506. Це означає, що злочинність у другої групи регіонів майже не залежала від злочинності осіб, які не працювали і не навчалися.
Зв'язок станів характеризується тим, що один стан певного об'єкту в даний момент з необхідністю визначає стан іншого об'єкту у дещо віддаленій перспективі. Наприклад, такий зв'язок простежується між рівнем злочинності неповнолітніх та рецидивною злочинністю дорослих, що буде мати місце у майбутньому.
