- •Кримінологія
- •1.Предмет та методи кримінології
- •2.Місце кримінології у системі фундаментальних наук
- •3.Поняття злочинності та її види
- •4.Кількісні показники злочинності
- •5.Якісні показники злочинності
- •6.Латентна злочинність, її види та засоби виявлення
- •7.Поняття кримінологічної детермінації. Види зв'язків між явищами
- •8.Поняття детермінант злочинності та їх класифікація
- •9.Загальні чинники злочинності в україні
- •10.Поняття "особа злочинця", його співвідношення з іншими суміжними поняттями
- •11.Кримінологічні ознаки та структура особи злочинця
- •12.Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •13.Класифікація і типологія злочинців
- •14.Віктимологія як напрямок кримінологічних досліджень
- •15.Особа-жертва злочину. Класифікація жертв злочинів
- •16.Причини та умови індивідуальної злочинної поведінки
- •17.Механізм індивідуальної злочинної поведінки
- •18.Мотивація злочинної діяльності
- •19.Конкретна життєва ситуація як обставина вчинення злочину
- •20.Поняття методики кримінологічних досліджень та їх процедура
- •21.Етапи кримінологічного дослідження
- •22.Суцільне та вибіркове дослідження в кримінології
- •23.Статистичний метод у кримінології
- •24.Опитування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •25.Анкетування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •26.Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод)
- •27.Спостереження як метод кримінологічного дослідження
- •28.Застосування в кримінології психологічних методів
- •29.Поняття та значення методу контрольної групи
- •30.Метод експертних оцінок
- •40.Поняття та ознаки протидії злочинності
- •50.Система протидії злочинності
- •51.Класифікація заходів протидії злочинності
- •52.Цілі, завдання та принципи протидії злочинності
- •53.Суб'єкти протидії злочинності. Їх класифікація
- •54.Віктимологічний аспект протидії злочинності
- •55.Поняття, завдання і методи кримінологічного прогнозування
- •56.Поняття. Завдання і види кримінологічного планування
- •57.Поняття фонових явищ злочинності
- •58.Поняття і види агресивно-насильницької злочинності
- •59.Кримінологічна характеристика показників агресивно-насильницької злочинності
- •60.Кримінологічна характеристика особи агресивно-насильницького злочинця
- •61.Детермінанти агресивно-насильницької злочинності
- •62.Протидія агресивно-насильницькій злочинності
- •63.Поняття і види загальнокримінальної корисливої злочинності
- •64.Кримінологічна характеристика показників загальнокримінальної корисливої злочинності
- •65.Кримінологічна характеристика особи загальнокримінального корисливого злочинця
- •66.Детермінанти загальнокримінальної корисливої злочинності
- •67.Протидія загальнокримінальної корисливої злочинності
- •68.Поняття рецидивної злочинності
- •69.Кримінологічна характеристика показників рецидивної злочинності
- •70.Кримінологічна характеристика особи рецидивного злочинця
- •71.Детермінанти рецидивної злочинності
- •72.Протидія рецидивній злочинності
- •73.Поняття і визначення професійної злочинності
- •74.Кримінологічна характеристика показників професійної злочинності
- •75.Кримінологічна характеристика особи професійного злочинця
- •76.Детермінанти професійної злочинності
- •77.Протидія професійній злочинності
- •78.Поняття та види організованої злочинності
- •79.Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •80.Кримінологічна характеристика особи злочинця. Яка залучена до організованої злочинності
- •81.Детермінанти організованої злочинності
- •82.Протидія організованій злочинності
- •83.Поняття злочинності неповнолітніх
- •84.Кримінологічна характеристика показників злочинності неповнолітніх
- •85.Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця
- •86.Детермінанти злочинності неповнолітніх
- •87.Протидія злочинності неповнолітніх
- •88.Поняття та види економічної злочинності
- •89.Кримінологічна характеристика показників економічної злочинності
- •90.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють економічні злочини
- •91.Детермінанти економічної злочинності
- •92.Протидія економічної злочинності
- •93.Поняття та види необережної злочинності
- •94.Кримінологічна характеристика показників необережної злочинності
- •95.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють необережні злочини
- •96.Детермінанти необережної злочинності
- •97.Протидія необережній злочинності
- •98.Поняття та види службової злочинності
- •99.Кримінологічна характеристика показників службової злочинності
- •100.Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють службові злочини
- •101.Детермінанти службової злочинності
- •102.Протидія службовій злочинності
- •103.Поняття злочинності серед працівників овс
- •104.Кримінологічна характеристика показників злочинності серед працівників овс
- •105.Кримінологічна характеристика працівників овс, що вчиняють злочини
- •106.Детермінанти злочинності серед працівників овс
- •107.Протидія злочинності серед працівників овс
71.Детермінанти рецидивної злочинності
Рецидивна злочинність обумовлюється загальними причинами і умовами, які породжують і сприяють злочинності взагалі, та специфічними причинами і умовами, пов'язаними з обставинами вчинення першого злочину, процесом виконання покарання, постпенітенціарним періодом, котрі впливають на вчинення саме повторних злочинів. У всій їх сукупності можливо виділити два види: 1) загальні для всієї злочинності; 2) спеціальні, які знаходять свій прояв як після вчинення злочинів, так і під час чи після відбуття покарання або інших заходів впливу на осіб, що вчинили злочини.
До перших відносяться: погіршення соціальних умов життя; зубожіння широких верств населення; негативні умови формування особистості в дитячому та підлітковому віці; негативний вплив на неповнолітніх з боку осіб, що були засуджені, та засобів масової інформації; складні конкретні життєві ситуації, з яких людина не завжди знаходить вихід без порушення закону.
Друга група детермінант включає в себе різноманітні явища та процеси, які мають місце в період відбуття покарання або після нього, які умовно можна поділити на три групи: 1) детермінанти, пов'язані з першою судимістю, першим вчиненням злочину особою; 2) детермінанти, обумовлені процесом відбування покарання, особливо покарання шляхом позбавлення волі: 3) детермінанти, які впливають на постпенітенціарну адаптацію.
1. Детермінанти, пов'язані з першим засудженням, першим вчиненням злочину, є загальними щодо первинних і повторно вчинених злочинів. Соціально-економічні та політичні обставини у країні, особливості сімейного виховання, вплив несприятливого найближчого оточення і засобів масової інформації, генетичні передумови становлення особи (нахили, темперамент, інтелект, спадкові соматичні і психічні хвороби, акцентуації та ін.), конкретні життєві ситуації, які вбирають в себе у певний час різні криміногенні явища, – все це формує особистість з системою настанов і особливостями характеру.
Істотне значення для рецидиву злочинів має факт продовження перебування особи у криміногенному середовищі або повернення до нього після відбуття покарання. Поновлення старих зв'язків, криміногенне оточення, спілкування з особами з недавнім кримінальним минулим, встановлення нових, провокуючих на злочин контактів, обов'язки перед злочинним світом, сприяють створенню злочинних угруповань і вчиненню ще більш тяжких злочинів. За вибірковими даними, близько 70 % осіб, які відбули покарання, знову потрапляють у те соціальне оточення, яке раніше негативно вплинуло на них.
Окремі недоліки має і діяльність правоохоронних органів та судів. Так є недостатньо ефективними кримінальні покарання, які застосовуються до первинних та рецидивних злочинців. Основним покаранням за рецидив злочинів залишається позбавлення волі. При цьому ігноруються альтернативні види кримінальних покарань. Під час відбуття покарання в місцях позбавлення волі здійснюється кримінальне "зараження" засуджених, поширення та підтримка кримінальних норм та традицій, викривлених потреб, звичок. У виправних установах існує категорія осіб, які нав'язують та реалізують антисуспільні норми поведінки, використовуючи при цьому різні форми впливу на інших засуджених, в тому числі і насильницькі.
2. Вплив на рецидив злочинів другої групи детермінант, пов'язаних з негативними явищами у процесі відбування покарання у виді позбавлення волі, досить відомий. Позбавлення волі характеризується моральними, психологічними та матеріальними збитками для засуджених, внаслідок чого принижується його соціальна цінність і підвищується відчуженість особи від суспільства і навпаки. Складна і неадекватна психологічна перебудова торкається переважної більшості засуджених. Практично кожний другий засуджений має різні за походженням, але пов'язані з місцями позбавлення волі психічні відхилення. В колоніях перебувають переважно працездатні люди молодого віку. 47,3 % з них мають вік до ЗО років, 52 тис. відбувають покарання у віці до 25 років.
Крім того, в установах відбування покарання мають місце втягнення засуджених у злочинний світ, нав'язування злодійських традицій і звичаїв кримінальної ієрархії засуджених, за порушення яких настає розплата, підбурювання або примушення до злочину. Часто тут збираються кримінальні зграї, які на волі займаються бандитизмом, грабежами, розбоями, вимаганням, квартирними крадіжками і т. ін.
Негативним фактором, який закріплює антисуспільні якості особи засудженого, виступає знаходження в місцях позбавлення волі осіб зі стійкою антисуспільною спрямованістю, в тому числі і злісних рецидивістів. Негативний вплив здійснює і непрофесіоналізм персоналу установ по виконанню покарань, відсутністю можливостей ефективного виправного впливу на засуджених (постійна суспільнокорисна праця, виховання та навчання). Часто виховний процес носить формальний характер. Непоодинокими є факти недбалого відношення до своїх службових обов'язків працівників установ по виконанню покарань і навіть співпраці з засудженими особливо з привілейованою їх частиною.
3. Третя група детермінант рецидивної злочинності залежить від попередніх груп причин і умов і безпосередньо випливає із складної для вирішення проблеми соціальної адаптації осіб, які відбули покарання, розв'язання питань їх працевлаштування, побуту, реабілітації, контролю.
Істотні недоліки має процес ресоціалізації осіб, що звільняються з місць позбавлення волі. Складним питанням є працевлаштування колишніх засуджених. Це обумовлено: по-перше, низькою професійною кваліфікацією засуджених; по-друге, обирання ними більш легкої роботи, яка не пов'язана з суспільним виробництвом; по-третє, працевлаштування в приватні підприємницькі структури, що сприяє впровадженню в цю сферу злочинної субкультури.
Обставинами, що сприяють рецидивній злочинності є недоліки в діяльності правоохоронних органів, які здійснюють адміністративний нагляд за звільненими особами. Часто він носить формальний характер. Місцеві органи влади не надають відповідної підтримку в цій роботі органам внутрішніх справ. Практично не ведеться профілактична робота з боку трудових колективів та громадських організацій. Особлива роль в детермінації рецидивної злочинності, як і професійної належить кримінальній субкультурі.
