66.Детермінанти загальнокримінальної корисливої злочинності

Виявлення та аналіз основних факторів корисливих злочинів є основою для прогнозування їх рівня, інших показників та організації системи заходів щодо їх протидії.

Слід зазначити, що злочини, які мають корисливу спрямованість, детерміновані розгалуженим комплексом економічних, соціальних, ідеологічних, правових та інших факторів. При цьому відмітимо, що серед останніх саме економічні чинники мають переважний характер. Економічна криза, бідність, безробіття – це ті негативні явища, які становлять першооснову девіантних форм поведінки корисливої спрямованості.

До чинників, що детермінують загальнокримінальну корисливу злочинність відносяться: соціально- економічні, організаційно-управлінські, правові та ідеологічні.

До соціально-економічних чинників відносять:

– наявність в світовій та вітчизняній економіці кризових явищ, що призвели до відповідного спаду виробництва;

– зниження життєвого рівня населення, а подекуди і зубожіння окремих прошарків суспільства;

– відплив певної частки фінансових коштів за кордон;

– залежність економіки країни від енергоносіїв єдиного монополіста та невелика частка альтернативних джерел енергії;

– доволі високий рівень безробіття в державі – більш ніж 8,8 % активного населення (за даними Державної служби статистики, визначений за методологією МОП, в І кварталі 2014 р.);

– високі для більшості людей ціни;

– несвоєчасне отримання заробітної плати;

– різке розшарування суспільства з дуже великим діапазоном від бідності до багатства.

До організаційно-управлінські чинників відносять:

– ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю;

– остаточно не приведені у відповідність з вимогами структури правозастосовчих органів, які ведуть боротьбу з корисливою злочинністю, вони мають недостатній рівень забезпечення матеріальними, технічними засобами, а також кадрами;

– недоліки в охороні майна;

– недоліки в діяльності правоохоронних органів, а саме:

– відсутність подекуди глибокого аналізу оперативної обстановки на місцях;

– недостатня взаємодія служб щодо профілактичної діяльності в цьому напрямі;

– недоліки у використанні підрозділів патрульно- постової служби і в роботі чергових частин;

– недоліки в боротьбі з алкоголізмом, поширенням наркотиків, утриманням домів розпусти, проституцією, збутом краденого;

– невелика кількість житла, узятого під централізовану охорону;

– слабка індивідуально-профілактична робота з особами, раніше засудженими за корисливі злочини або схильними до їх вчинення;

– недостатня робота з населенням щодо профілактики віктимної поведінки;

– повільне відродження ефективних форм залучення населення до профілактики злочинів (загонів самоохорони будинків, дач, стоянок автомобілів, човнів тощо);

– недоліки у провадженні дізнання і слідства, слабке використання результатів попереднього слідства у профілактичній роботі.

До правових чинників відносять:

– латентність і безкарність значної частини злочинів проти власності;

– відставання законодавчого забезпечення боротьби з корисливими злочинами;

– правова система не повною мірою відповідає вимогам дійсності, має багато "пробілів", неефективність запобіжних заходів щодо злочинності.

До ідеологічних чинників відносять:

– формування в суспільстві корисливо- паразитичної мотивації поведінки, потягу до "красивого життя", зневажливого ставлення до чесної праці, яка такого "життя" не може дати, вирішення, що злочинний шлях не тільки не гірший за чесний, а й такий, якому потрібно віддавати перевагу, бо тільки в такий спосіб можна або "вибитися в люди", або мати гроші на задоволення пристрастей;

– низький рівень культури й моральності, глухота до чужої біди;

– підвищення соціального напруження у суспільстві;

– втрата поняття недоторканості чужого майна;

– активізація антисоціальних приписів виправдовування моральності посягання на приватне майно (будь-що взяти "свою частку");

– збільшення кількості людей, готових здійснити злочин з метою первісного накопичення капіталу, "утримання на плаву", а для значної частини – грошей на алкоголь і наркотики (кількість цих категорій збільшується).

Поряд з чинниками, що обумовлюють загальнокримінальну корисливу злочинність, існують певні умови, які сприяють цій категорії злочинів. Серед них можливо виділити:

– зниження захищеності житла, освітленості вулиць, кількості діючих телефонів-автоматів;

– примітивізм або відсутність технічних засобів попереджувального характеру – замків, протиугінних засобів, переговорних пристроїв тощо;

– можливість подекуди виробляти зброю на робочих місцях і вдома;

– відсутність контролю за майном громадян на виробництві, у гуртожитках, санаторіях, готелях тощо;

– віктимна поведінка потерпілих – безтурботливе ставлення до укріплення домівки, охорони автомобіля, перебування в небезпечних місцях, часто в нетверезому стані;

– довірливість (купівля фальсифікованих товарів, гра на вулиці в азартні ігри, впускання до квартири незнайомих людей).

До того ж потерпілі часто не бажають з різних мотивів співпрацювати з міліцією, подавати заяву про скоєний злочин, з'являтися на виклик до міліції тощо.

Вказаний перелік чинників не є вичерпним і може бути суттєво змінений із зміною соціально-економічних основ держави.

Наприкінці слід зазначити, що корисливі злочини можуть бути детерміновані не однією причиною й умовою, а низкою різноманітних причин і умов, серед яких іноді досить важко вичленувати головну, безпосередню детермінанту. Однак виявлення найбільш повного комплексу причин і умов без обмеження лише тими детермінантами, що занадто очевидні і лежать як би на "поверхні", дозволяє найбільш точно відповісти на запитання про те, чому людина встала на шлях вчинення злочину, а також сприяє більш ефективному і цілеспрямованому плануванню діяльності, пов'язаної із попередженням того або іншого різновиду злочинної поведінки.