Догляд за скляним посудом
Ж
одне
свято або бенкет не обходиться без
посуду зі скла. Вази і графини, склянки
і фужери – ці предмети надають сервіровці
столу урочистість і витонченість.
Перш за все до засобів для миття та чищення посуду, в якому зберігають, готують і подають на стіл їжу, висувають жорсткі вимоги безпеки: вони не повинні містити хімічних речовин, шкідливих для здоров’я людини.
Воду для миття скляного посуду, за винятком кришталю, рекомендується використовувати гарячу – не нижче 50-60 °С.
Кришталь слід мити теплою мильною водою, оскільки від частого використання гарячої він з часом темніє, каламутніє і може потріскатися; для посилення блиску споліскують холодною водою з додаванням білизняний синьки.
Щоб скляний посуд блищав, після миття його потрібно обполоснути спочатку підсоленою водою, а потім чистою.
Сушити столовий та кухонний посуд зі скла краще всього у сушарці, причому ставити його треба на ребро, щоб вода швидше стікала.
Чайний посуд, склянки, фужери і чарки, а також кришталь краще всього мити одним із таких способів.
Спосіб 1. Протріть посуд м’якою тканиною, змоченою у концентрованому розчині кухонної солі, і вимийте теплою водою з милом.
Спосіб 2. У мильний розчин додайте трохи кухарської солі або оцту.
Спосіб 3. У воді для миття розчиніть трохи бури.
У воду для першого ополіскування такого посуду можна додати 1-2 столові ложки нашатирного спирту або 1-2 чайні ложки столового оцту і стільки ж повареної солі (на 1 л води). Потім обполіскують чистою водою, ставлять догори дном, щоб з неї стекла вода, після чого насухо витирають чистим рушником.
Скляний посуд з вузьким горлечком (пляшки, графини, вази тощо) зручно мити спеціальним йоржиком з м’якою щетиною або розчином миючого засобу, до якого додана покришена шкаралупа яєць або шматочки паперу; посуд при цьому треба енергійно струшувати. Гарний засіб для миття внутрішньої поверхні подібного посуду – картопляні очистки, до яких додано трохи оцту і кухонної солі.
Для видалення із скляного посуду будь-якого запаху у нього засипають 1 столову ложку гірчичного насіння, заливають теплу воду, сильно збовтують і обполіскують холодною водою.
На внутрішніх поверхнях чайних чашок і заварювальних чайників постійно утворюється коричневий наліт. Зі скляного посуду його можна видалити так само, як і з порцелянового або керамічного: його на кілька годин, а краще на ніч, заливають розчином питної соди, приготовленим з розрахунку 1 чайна ложка соди на 1 склянку води, а потім миють звичайним способом за допомогою м’якої тканини.
Для того, щоб скляний посуд не тріснув при заливанні в нього гарячих продуктів (джему, повидла, варення і ін.), під нього необхідно підкласти вологу серветку.
|
|
М Оцинкований посуд чистять стовченою крейдою або спеціальними засобами. Латунний посуд призначений для приготування їжі та кип'ятіння води, обов'язково лудять. Іноді зовнішні поверхні для краси і в цілях гігієни покривають нікелем або полірують. Для полірування латунних виробів використовують суміш, що складається з 30 г 10%-ного нашатирного спирту, 15 г зубного порошку і 50 г холодної води, якою натирають поверхню за допомогою шматочка фланелі. Нікельований посуд, в якому готувалася жирна їжа, миють нашатирним спиртом або слабким розчином соляної кислоти, потім обдають крутим окропом і натирають крейдою
Емальований посуд Термін служби емальованого посуду значно подовжується, якщо в нього перед першим вживанням налити по вінця води, довести до кипіння, зняти з вогню і, не виливаючи воду, дати охолонути. Це загартує емалеве покриття. Скребти металевою щіткою цей посуд не можна, його миють гарячою водою з миючим засобом або питною содою (25 г на 1 літр). Якщо залишки їжі, що пригоріли, відразу не відмиваються, в посудину наливають холодну воду, додають жменю солі (або соди) і залишають на декілька годин. Емальований посуд дуже зручний завдяки стійкості проти солей і кислот, що входять до складу їжі. Недоліком такого посуду є нестійкість емалі до ударів і різких змін температур. Емаль тріскається, утворюється надщерблення. Посуд з внутрішніми пошкодженнями емалі не слід використовувати для приготування їжі, оскільки при щонайменшому ударі емаль продовжує руйнуватися, частинки її можуть потрапити в їжу і заподіяти шкоду здоров'ю. Чавунний посуд Чавунний чорний посуд має шорстку поверхню і вимагає ретельного догляду. Його чистять дрібним просіяним піском, наждачним папером, а потім миють водою з содою. Чавунні сковороди перед миттям потрібно протерти папером, а потім вимити гарячою водою з милом. Залишки їжі, що пригоріли, можна відтерти сухою сіллю. Іржу з чавунною посуду видаляють слабким розчином соляної кислоти. Чавунний емальований посуд стійкий до дії органічних кислот, солей, лугів. Посуд з відколотою емаллю не рекомендується застосовувати для приготування їжі.
Керамічний посуд К
Глиняний посуд Цей посуд добре миється мильною водою. Глиняний посуд рекомендується завжди тримати відкритим. Накритий кришкою, він набуває неприємного важкого запаху.
Фаянсовий і порцеляновий посуд Фаянсовий посуд потрібно мити теплою водою з милом. Від дуже гарячої води покриваюча його глазур тріскається і колір фаянсу змінюється. Його миють теплою водою з милом, а обполіскують холодною. Д
Срібні столові прилади чистять крейдою (зубним порошком) з нашатирним спиртом. Плями від вогкості на срібних речах знищують підігрітим оцтом. Мельхіорові предмети полірують сумішшю мила і очищеної крейди (у рівних кількостях).
Пластмасові вироби чистять тільки рідкими засобами.
|
|
|
|
еталевий
посуд
ерамічний
посуд краще мити гарячою водою з питною
содою, потім сполоснути чистою водою.
Щоб повернути білизну керамічному
посуду,
його протирають питною содою або сіллю
з оцтом, або шматочком тканини, змоченою
скипидаром або винною кислотою.
Неглазурований посуд з глини необхідно
добре просушити.
ля
того, щоб повернути порцеляновому
посуду білизну (після тривалого
використання він темніє), його
протирають питною содою або сіллю.
Повернути порцеляні та фаянсу блиск
можна, протерши лимонною кислотою,
питною содою або оцтом із сіллю. Плями
на порцеляновому посуді можна видалити
теплою водою з додаванням невеликої
кількості нашатирного спирту.
Порцелянові тарілки, які використовуються
нечасто, добре зберігаються, якщо
перекласти їх білим папером.