- •«Вентур1»
- •Глава 1 цивільне право у системі права
- •§1. Місце цивільного права в системі правових галузей
- •§2. Предмет, метод і функції цивільного права
- •§3. Визначення і система цивільного права
- •§1. Поняття і структура цивільного законодавства
- •§2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§3. Аналогія права і аналогія закону
- •§4. Роль судової і арбітражної практики в удосконаленні, тлумаченні і застосуванні цивільного законодавства
- •§1. Цивільне право як наука.
- •§2. Система науки цивільного права
- •§3. Цивільне право та інші юридичні науки
- •§4. Значення науки цивільного права в реалізації завдань економічної реформи
- •Глава 4 система і завдання курсу «цивільне право»
- •§1. Система курсу «Цивільне право» — науково-методична база його вивчення
- •§2. Основні завдання курсу цивільного права
- •Глава 5
- •§1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •§2. Предмет, методи та система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •§3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 6
- •§1. Поняття і особливості цивільних правовідносин
- •§2. Елементи цивільно-правових відносин
- •§3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 7 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§1. Правоздатність і дієздатність громадян: виникнення, зміст і припинення, випадки обмеження. Визнання громадянина недієздатним
- •§2. Порядок і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення його померлим
- •Глава 8 юридичні особи
- •§1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§2. Правоздатність юридичної особи
- •§3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •§4. Комерційні організації як юридичні особи
- •§5. Некомерцінні організації як юридичні особи
- •Глава 9 держави як суб'єкти цивільного права
- •§1. Україна як особливий суб'єкт цивільного права
- •§2. Участь України у цивільних правовідносинах
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§1. Поняття і види об'єктів цивільних прав
- •§2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно.
- •§3. Дії, послуги, продукти творчої діяльності, особисті не-маннові блага як об'єкти цивільних прав
- •Глава 11
- •§1. Юридичні факти та їх класифікація
- •§2. Поняття і види угод
- •§3. Умови дійсності угод
- •§4. Форма угод
- •§5. Сторони в угоді
- •§6. Зміст угоди
- •§7. Єдність (відповідність) волі й волевиявлення
- •§8. Мнимі і удавані угоди
- •§9. Нікчемні й заперечні угоди
- •§10. Умови і строки в угодах
- •Глава 12 здійснення суб'єктивних цивільних прав
- •§1. Поняття здійснення
- •§2. Принципи здійснення цивільних прав
- •§3. Межі здійсненння цивільних прав
- •§4. Способи здійснення прав
- •§5. Представництво і довіреність
- •Глава 13
- •§1. Предмет і принципи виконання цивільно-правових обов'язків
- •§2. Суб'єкт виконання
- •§3. Місце, строки та інші умови виконання обов'язку
- •§4. Забезпечення виконання обов'язків
- •Глава 14
- •§1. Поняття і зміст суб'єктивного права на захист
- •§2. Способи захисту цивільних прав
- •§3. Система державних та громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав організацій і громадян
- •Глава 15 відповідальність у цивільному праві
- •§1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •§2. Умови цивільно-правової відповідальності
- •§3. Підстави звільнення боржника від відповідальності
- •§4. Види цивільно-правової відповідальності
- •§5. Розмір цивільно-правової відповідальності
- •Глава 16 строки здійснення і захисту цивільних прав
- •§1. Поняття і значення строків у цивільному праві
- •§2. Види цивільно-правових строків
- •§3. Позовна давність
- •Розділ IV право власності
- •Глава 17 право власності. Загальні положення
- •§1. Поняття власності і права власності
- •§2. Зміст права власності
- •§3. Форми власності
- •§4. Способи набуття і припинення права власності
- •§5. Момент виникнення права власності у набувача. Ризик випадкової загибелі речі
- •Глава 18 приватна власність громадян
- •§1. Загальні поняття права приватної власності громадян
- •§2. Об'єкти права приватної власності громадян
- •§3. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •§3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 19 колективна власність
- •§1 Власність орендних і колективних підприємств
- •§2 Власність кооперативів
- •§2. Власність громадських та релігійних організацій
- •Глава 20 право державної власності
- •§1. Загальні положення про державну власність
- •§2. Підстави виникнення права державної власності
- •§3. Зміст і здійснення права державної власності
- •§4 Правовий режим майна державних підприємств. Особливості правового регулювання режиму майна державних бюджетних установ
- •Глава 21 право спільної власності
- •§1. Поняття права спільної власності
- •§2. Право спільної часткової власності
- •§3. Право спільної сумісної власності подружжя
- •§4. Особливості окремих різновидів права спільної власності
- •Глава 22 захист права власності
- •§1. Значення та засоби захисту права власності
- •§2. Витребування майна власником з чужого незаконного володіння
- •§3. Витребування грошей і цінних паперів на пред'явника
- •§4. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
- •§5. Інші засоби цивільно-правового захисту права власності
- •Глава 23
- •§1. Поняття особистих немайнових відносин, не зв'язаних з майновими
- •§2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими. Особливості захисту цих прав
- •Глава 24
- •§1. Поняття права громадян та організацій на честь і гідність
- •§2. Захист честі й гідності
- •Глава 25 охорона особистого життя громадян
- •§1. Недоторканість особистого життя громадян
- •§2. Види цивільних прав громадянина у відносинах з приводу особистого життя
- •Глава 26
- •§1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •§2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 27 авторське право
- •§2. Об'єкти авторського права
- •§3. Суб'єкти авторських відносин
- •§4. Суб'єктивне акторське право, йото зміст і межі
- •Глава 28 суміжні права
- •§1. Поняття суміжних прав.
- •§2. Захист авторського права і суміжних прав
- •Глава 29
- •§1. Об'єкти правової охорони
- •§2. Суб'єкти прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •§3. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •§4. Суб'єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •§5. Захист прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •Глава 31 право на селекційні досягнення
- •§1. Правова охорона сортів рослий
- •§2. Право на селекційні досягнення в галузі тваринництва
- •Глава 32
- •Глава 33 право на науково-технічну інформацію
- •Глава 34 право на знаки для товарів і послуг
- •§1. Поняття та види знаків для товарів і послуг
- •§2. Оформлення прав на знаки для товарів і послуг
- •§3. Права і обов'язки, що випливають із свідоцтва
- •§4. Захист прав на знаки для товарів і послуг
Глава 32
ПРАВО НА РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКУ ПРОПОЗИЦІЮ
Раціоналізаторські пропозиції своїм масовим використанням дають досить значний корисний ефект, що інколи, навіть, перевищує економічний ефект від використання винаходів, тому відмовлятися від такої форми технічної творчості, як раціоналізація, поки що передчасно.
Проте Закону чи іншого нормативного акту про раціоналізацію в Україні немає. Закон, що стосується корисних моделей, не може бути застосований до раціоналізаторських пропозицій, це зовсім різні результати технічної творчості.
Зараз в Україні діє в тій частині, що стосується раціоналізаторських пропозицій, Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479/92.
Раціоналізаторською слід визнавати пропозицію, що є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або складу матеріалів.
Новизна раціоналізаторської пропозиції має бути локальною, тобто вона має бути новою для підприємства, якому вона подана. На новизну раціоналізаторської пропозиції не впливає її використання за ініціативою автора, яке мало місце не раніше трьох місяців до подання заяви.
Раціоналізаторська пропозиція має бути корисною для підприємства, якому вона подана. Це означає, що ЇЇ використання дає змогу підвищити економічну ефективність виробництва або одержати інший позитивний ефект.
Не можуть визнаватися раціоналізаторськими пропозиції, які знижують надійність та інші показники якості продукції або погіршують умови праці, якість робіт, а також викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього природного середовища.
Автором раціоналізаторської пропозиції має визнаватися особа, творчою працею якої пропозиція створена. Якщо раціоналізаторська пропозиція створена кількома особами, то всі вони визнаються співавторами. У цьому разі порядок користування правами на пропозицію визначається угодою між ними. Надання технічної, організаційної чи матеріальної до-
399
помоги або сприяння оформленню прав на раціоналізаторську пропозицію та її використанню не визнається співавторством.
Автору раціоналізаторської пропозиції мають належати особисті (немайнові) і майнові права. Майнові права автора можуть переходити у спадщину.
Для визнання пропозиції раціоналізаторською автор Повинен'подати письмову заяву з описом сутності пропозиції, до якої в разі необхідності додаються креслення, схеми або ескізи.
Заява має містити матеріали, достатні для практичного здійснення пропозиції. Заява подається тому підприємству, де пропозиція може бути використана, незалежно від того, чи працює на ньому автор чи ні. Якщо пропозиція може бути використана на кількох підприємствах, то заява подається кожному із них.
Заява на раціоналізаторську пропозицію має бути розглянута на підприємстві, якому вона подана, протягом одного місяця від дати її подання. За результатами розгляду заяви має бути прийнято одне з рішень:
визнати пропозицію раціоналізаторською і прийняти її до використання;
провести дослідну перевірку пропозиції;
відхилити пропозицію з зазначенням мотивів відхилен ня.
Якщо пропозиція визнана раціоналізаторською, автору належить видати посвідчення, яке підтверджує визнання пропозиції раціоналізаторською, дату її подання та авторство.
Рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийняття її до використання, про проведення дослідної перевірки чи про її відхилення повинен приймати керівник підприємства або фахівець, визначений наказом керівника підприємства.
Автор чи співавтори раціоналізаторської пропозиції повинні мати право на винагороду, якщо раціоналізаторська пропозиція використана на підприємстві, яке визнало її раціоналізаторською. Розмір винагороди, порядок її обчислення та порядок виплати визначається угодою між автором і підприємством. Підприємство може підвищити розмір винагороди за використання раціоналізаторської пропозиції, яка не може бути широко використана.
Законодавством можуть бути передбачені й інші права і пільги раціоналізаторів.
400
Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію може бути визнане недійсним повністю або частково за скаргою будь-якої особи у зв'язку з:
порушенням вимог до визнання пропозиції раціоналіза торською — протягом року з дня прийняття рішення про її визнання;
видачею посвідчення особі, яка-не має пріоритету «а цю пропозицію, або не має права на одержання посвідчення на раціоналізаторську пропозицію — протягом трьох років з дня видачі посвідчення.
Права раціоналізаторів у разі їх порушення повинні захищатися в установленому порядку.
