Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0163393_4152B_pidoprigora_o_a_civilne_pravo_ukr...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.65 Mб
Скачать

Глава 15 відповідальність у цивільному праві

§1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності

Сторони у цивільному правовідношенні виступають як носії певних цивільних прав і обов'язків. Носій суб'єктивного обов'­язку повинен сумлінно його виконувати. Це стосується всіх видів цивільних правовідносин. Порушення такого обов'язку (наприклад, невиконання певної дії, коли обов'язок полягав у вчиненні саме її, або вчинення якихось дій, коли обов'язок полягав в утриманні від них) тягне за собою до порушника певних засобів примусу (санкцій).

Так, коли хтось незаконно заволодів майном, що належить іншій особі, до нього можуть бути застосовані відповідні за­соби примусу: з допомогою суду майно у нього може бути відібране і передане власнику.

Найпоширенішим видом санкцій є цивільно-правова відпові­дальність, яка настає у результаті порушення як абсолютних, так і зобов'язальних прав. Отже, цивільно-правова відповідальність застосовується до порушників абсолютних і зобов'язальних відно­син. Порушення абсолютного правовідношення означає невико­нання абсолютного обов'язку, який покладається законом на гро­мадян і організації і в силу якого вони повинні утримуватися від порушення абсолютного права. В цьому випадку невиконаний обов'язок замінюється іншим обов'язком: відшкодувати шкоду в натурі або повністю відшкодувати заподіяні збитки. Таким чи­ном, невиконання абсолютного обов'язку тягне невигідні для по­рушника майнові наслідки — цивільно-правову відповідальність. Така відповідальність зветься позадоговірною.

В разі порушення договірного зобов'язального відношення цивільно-правова відповідальність настає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. На відміну від позадого­вірної відповідальності вона є договірною.

Невиконання зобов'язання має місце у випадку, коли борж­ник або зовсім не виконав дію, яка є об'єктом зобов'язання, або виконав її неналежним чином (із запізненням, частково чи неякісне). У першому випадку маємо повне невиконання, у другому — часткове або неналежне виконання зобов'язан­ня. Як відомо, виконання зобов'язань забезпечується приму­совою силою органів держави. Отже, якщо боржник не вико­нує зобов'язання, кредитор може звернутися до суду чи арбіт-

180

ражного суду і у примусовому порядку одержати задоволення своїх вимог.

Кредитор має право (якщо ним є організація, то, як прави­ло, він зобов'язаний) вимагати від боржника передусім вико­нання зобов'язання у натурі. Як зазначалось вище, принцип реального виконання зобов'язання має особливо велике зна­чення у сфері відносин між організаціями. Договір у цій га­лузі є засобом виконання планових завдань, а тому невико­нання боржником свого зобов'язання у натурі може призвес­ти до невиконання плану.

Неабияку роль відіграє цей принцип і у відносинах між гро­мадянами та між громадянами і організаціями, сприяючи за­доволенню різноманітних запитів і потреб громадян.

Крім виконання зобов'язання у натурі кредитор має право вимагати від боржника, що не виконав зобов'язання або ви­конав його неналежним чином, відшкодування завданих збитків (ст.203 ЦК України), також сплати неустойки (штра­фу, пені), передбачених законом або договором.

Отже, невиконання абсолютного обов'язку, а також неви­конання або неналежне виконання договірного зобов'язання тягне невигідні для заподіювача шкоди і боржника майнові наслідки — цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, цивільно-правова відповідальність — це невигідні майнові наслідки, встановлювані законом або договором на ви­падок невиконання абсолютного обоє 'язку, а також невиконан­ня або неналежного виконання боржником зобов 'язання. Зокре­ма, це може бути покладення на боржника обов'язку сплати­ти кредитору збитки, неустойку.

Цивільно-правова відповідальність встановлюється:

а) з виховною метою, оскільки спонукає боржника належним чином виконувати зобов'язання під загрозою понести невигідні матеріальні наслідки, а отже, й сприяє зміцненню договірної дисципліни, належному виконанню завдань господарськими організаціями, задоволенню різноманітних інтересів громадян;

б) для відновлення майнового стану кредитора, зокрема шляхом відшкодування завданих йому збитків. Отже, вона сприяє зміцненню господарського розрахунку організацій, є засобом захисту всіх видів власності.