- •«Вентур1»
- •Глава 1 цивільне право у системі права
- •§1. Місце цивільного права в системі правових галузей
- •§2. Предмет, метод і функції цивільного права
- •§3. Визначення і система цивільного права
- •§1. Поняття і структура цивільного законодавства
- •§2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§3. Аналогія права і аналогія закону
- •§4. Роль судової і арбітражної практики в удосконаленні, тлумаченні і застосуванні цивільного законодавства
- •§1. Цивільне право як наука.
- •§2. Система науки цивільного права
- •§3. Цивільне право та інші юридичні науки
- •§4. Значення науки цивільного права в реалізації завдань економічної реформи
- •Глава 4 система і завдання курсу «цивільне право»
- •§1. Система курсу «Цивільне право» — науково-методична база його вивчення
- •§2. Основні завдання курсу цивільного права
- •Глава 5
- •§1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •§2. Предмет, методи та система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •§3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 6
- •§1. Поняття і особливості цивільних правовідносин
- •§2. Елементи цивільно-правових відносин
- •§3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 7 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§1. Правоздатність і дієздатність громадян: виникнення, зміст і припинення, випадки обмеження. Визнання громадянина недієздатним
- •§2. Порядок і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення його померлим
- •Глава 8 юридичні особи
- •§1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§2. Правоздатність юридичної особи
- •§3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •§4. Комерційні організації як юридичні особи
- •§5. Некомерцінні організації як юридичні особи
- •Глава 9 держави як суб'єкти цивільного права
- •§1. Україна як особливий суб'єкт цивільного права
- •§2. Участь України у цивільних правовідносинах
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§1. Поняття і види об'єктів цивільних прав
- •§2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно.
- •§3. Дії, послуги, продукти творчої діяльності, особисті не-маннові блага як об'єкти цивільних прав
- •Глава 11
- •§1. Юридичні факти та їх класифікація
- •§2. Поняття і види угод
- •§3. Умови дійсності угод
- •§4. Форма угод
- •§5. Сторони в угоді
- •§6. Зміст угоди
- •§7. Єдність (відповідність) волі й волевиявлення
- •§8. Мнимі і удавані угоди
- •§9. Нікчемні й заперечні угоди
- •§10. Умови і строки в угодах
- •Глава 12 здійснення суб'єктивних цивільних прав
- •§1. Поняття здійснення
- •§2. Принципи здійснення цивільних прав
- •§3. Межі здійсненння цивільних прав
- •§4. Способи здійснення прав
- •§5. Представництво і довіреність
- •Глава 13
- •§1. Предмет і принципи виконання цивільно-правових обов'язків
- •§2. Суб'єкт виконання
- •§3. Місце, строки та інші умови виконання обов'язку
- •§4. Забезпечення виконання обов'язків
- •Глава 14
- •§1. Поняття і зміст суб'єктивного права на захист
- •§2. Способи захисту цивільних прав
- •§3. Система державних та громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав організацій і громадян
- •Глава 15 відповідальність у цивільному праві
- •§1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •§2. Умови цивільно-правової відповідальності
- •§3. Підстави звільнення боржника від відповідальності
- •§4. Види цивільно-правової відповідальності
- •§5. Розмір цивільно-правової відповідальності
- •Глава 16 строки здійснення і захисту цивільних прав
- •§1. Поняття і значення строків у цивільному праві
- •§2. Види цивільно-правових строків
- •§3. Позовна давність
- •Розділ IV право власності
- •Глава 17 право власності. Загальні положення
- •§1. Поняття власності і права власності
- •§2. Зміст права власності
- •§3. Форми власності
- •§4. Способи набуття і припинення права власності
- •§5. Момент виникнення права власності у набувача. Ризик випадкової загибелі речі
- •Глава 18 приватна власність громадян
- •§1. Загальні поняття права приватної власності громадян
- •§2. Об'єкти права приватної власності громадян
- •§3. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •§3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 19 колективна власність
- •§1 Власність орендних і колективних підприємств
- •§2 Власність кооперативів
- •§2. Власність громадських та релігійних організацій
- •Глава 20 право державної власності
- •§1. Загальні положення про державну власність
- •§2. Підстави виникнення права державної власності
- •§3. Зміст і здійснення права державної власності
- •§4 Правовий режим майна державних підприємств. Особливості правового регулювання режиму майна державних бюджетних установ
- •Глава 21 право спільної власності
- •§1. Поняття права спільної власності
- •§2. Право спільної часткової власності
- •§3. Право спільної сумісної власності подружжя
- •§4. Особливості окремих різновидів права спільної власності
- •Глава 22 захист права власності
- •§1. Значення та засоби захисту права власності
- •§2. Витребування майна власником з чужого незаконного володіння
- •§3. Витребування грошей і цінних паперів на пред'явника
- •§4. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
- •§5. Інші засоби цивільно-правового захисту права власності
- •Глава 23
- •§1. Поняття особистих немайнових відносин, не зв'язаних з майновими
- •§2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими. Особливості захисту цих прав
- •Глава 24
- •§1. Поняття права громадян та організацій на честь і гідність
- •§2. Захист честі й гідності
- •Глава 25 охорона особистого життя громадян
- •§1. Недоторканість особистого життя громадян
- •§2. Види цивільних прав громадянина у відносинах з приводу особистого життя
- •Глава 26
- •§1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •§2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 27 авторське право
- •§2. Об'єкти авторського права
- •§3. Суб'єкти авторських відносин
- •§4. Суб'єктивне акторське право, йото зміст і межі
- •Глава 28 суміжні права
- •§1. Поняття суміжних прав.
- •§2. Захист авторського права і суміжних прав
- •Глава 29
- •§1. Об'єкти правової охорони
- •§2. Суб'єкти прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •§3. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •§4. Суб'єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •§5. Захист прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •Глава 31 право на селекційні досягнення
- •§1. Правова охорона сортів рослий
- •§2. Право на селекційні досягнення в галузі тваринництва
- •Глава 32
- •Глава 33 право на науково-технічну інформацію
- •Глава 34 право на знаки для товарів і послуг
- •§1. Поняття та види знаків для товарів і послуг
- •§2. Оформлення прав на знаки для товарів і послуг
- •§3. Права і обов'язки, що випливають із свідоцтва
- •§4. Захист прав на знаки для товарів і послуг
Глава 29
ПРАВО НА ВИНАХОДИ, КОРИСНІ МОДЕЛІ І ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ
§1. Об'єкти правової охорони
Основними об'єктами промислової власності є результати винахідництва та промислові зразки. Винахідництво — один із найбільш масових видів творчості. Тому винахідництву, в тому числі правовому регулюванню відносин, які складаються у сфері створення та використання винаходів, в усіх країнах приділяється досить велика увага. Як уже зазначалося, винахідницька діяльність регулюється Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», творча діяльність із створення і використання промислових зразків — Законом України «Про охорону прав на промислові зразки».
Новим у законодавстві про промислову власність є введення до кола результатів технічної творчості такого об'єкта, як корисна модель.
Чинне законодавство встановлює вимоги, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок. На підставі цих вимог та інших норм чинного законодавства можна вивести визначення згаданих об'єктів.
Винахід — це технічне рішення у будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для промислового використання.
Отже, законодавство не обмежує поле винахідницької діяльності певною галуззю технології. Об'єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам макроорганізму, культура
'Державний комітет України з питань інтелектуальної власності (Держпатент України).
380
клітин рослини і тварини); спосіб (включаючи біотехнологічні способи, способи лікування і діагностики, та профілактики).
Згідно з Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі — Закон) не можуть одержати правову охорону: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; програми для обчислювальних машин; результати художнього конструювання; топології інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин (п.З ст.5).
Крім того, правова охорона не надається винаходу, що суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та не відповідає умовам патентоспроможності.
Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він новий, має винахідницький рівень і є промислове придатним.
Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня техніки. Останній стосовно заявленої пропозиції визначається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначе-ного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Бувають~випадки, коли новатор самостійно знаходить рішення задачі. Між тим, виявляється, що таку задачу вже вирішено, але відомості про неї не дійшли до автора. Винахід повинен давати нове технічне рішення задачі, яке невідоме сучасному рівню світової техніки. Тому не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній або зарубіжній літературі, або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами.
Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим використання третіми особами. Тому автор пропозиції, що може бути визнана винаходом, заявники, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки. Це має значення не тільки для автора, а й для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самим автором, останній втрачає право
381
на одержання правоохоронного документа, оскільки держава не може гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому ж випадку втрачається можливість патентування пропозиції за кордоном і остання може бути використана іноземними особами без виплати винагороди.
Проте, з цього загального правила Закон встановив важливий виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, розкриють цю інформацію, але не раніше як за 12 місяців до дати подання заявки до Держпатенту, то таке розкриття інформації Про винахід не впливає на визнання його патентоспроможним.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Хоча у Законі про це прямо не йдеться, але це випливає з його змісту. Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець ще не знає. Винахідництво — це творчий пошук, створення нового пристрою, технологій, матеріалу тощо. Саме про це йдеться в Законі: право авторства на винахід належить громадянину, який створив винахід. Тому не вважається винаходом запозичення відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, хоча ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу самого винахідництва. Проте, одного творчого характеру для визнання за пропозицією винахідницького рівня ще недостатньо. Може бути творчість, а її результати визнати винаходом немає підстав. Пропозиція визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо порівняно з рішеннями, відомими у науці й техніці на дату пріоритету заявки, вона характеризується новою якістю, що робить доцільним її використання. Винахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, які відкривають нові галузі техніки, нові напрями у промисловому виробництві, у медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, які істотно поліпшують ці об'єкти.
Винахід є промислове придатним, якщо його може бути використано у промисловості, сільському господарстві, в системі охорони здоров'я та інших галузях. У цій нормі Закону (п.7 ст.6) йдеться про два аспекти поняття «промислова придатність»: а) галузі застосування винаходу; б) технічна мож* ливість використання винаходу.
382
З Закону випливає, що пропозиція може бути використана у будь-якій галузі практичної діяльності людини, суспільства, держави, не забороненій чинним законодавством. Це може бути наукова і господарська діяльність, культосвітня і лікувальна тощо. Не обмежується використання винаходу формами власності і господарювання. Винахід може бути використаний як державними, кооперативними, акціонерними, так і іншими підприємствами, організаціями, установами. Може використовуватися для власних потреб, а також за кордоном.
У цій нормі Закону підкреслюється й така ознака винаходу, як технічна можливість його застосування на практиці, тобто пропозиція має бути придатною для відтворення, повторення і тиражування як у даний час, так і в майбутньому. Отже, винаходом визнається і пропозиція, яка може бути використана лише за появи технічної можливості у майбутньому.
Ця вимога до винаходу вказує також на те, що розв'язання практичної задачі здійснюється технічними засобами. Такий висновок випливає з двох попередніх вимог, які визначаються рівнем техніки. Крім того, ця вимога передбачає ще одну якісну ознаку винаходу — його позитивний ефект. Явно некорисні пропозиції можуть бути визнані винаходами, але розумна людина їх просто не використовуватиме. Отже, здатність до промислового використання означає і корисність винаходу.
Корисна модель — це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислове придатним.
Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати і подання заявки до Держпатенту України. На новизну корисної моделі також не впливає розкриття інформації про неї протягом 12 місяців до подання заявки до Держпатенту України.
Винаходи і корисні моделі — близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не ставиться умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об'єкті — до винаходів відносять продукти і способи, до корисної моделі — конструктивне виконання пристрою.
Промисловий зразок — це нове художньо-конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.
383
Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якшо він новий і промислово придатний. Він визнається новим, якшо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Держпатенту України. Проте на новизну промислового зразка не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом шести місяців до дати подання заявки до Держпатенту України.
Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо його може бути використано в промисловості або в будь-якій іншій галузі діяльності.
Відповідно до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» його дія не поширюється на: об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друковану продукцію як таку; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.
