- •«Вентур1»
- •Глава 1 цивільне право у системі права
- •§1. Місце цивільного права в системі правових галузей
- •§2. Предмет, метод і функції цивільного права
- •§3. Визначення і система цивільного права
- •§1. Поняття і структура цивільного законодавства
- •§2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§3. Аналогія права і аналогія закону
- •§4. Роль судової і арбітражної практики в удосконаленні, тлумаченні і застосуванні цивільного законодавства
- •§1. Цивільне право як наука.
- •§2. Система науки цивільного права
- •§3. Цивільне право та інші юридичні науки
- •§4. Значення науки цивільного права в реалізації завдань економічної реформи
- •Глава 4 система і завдання курсу «цивільне право»
- •§1. Система курсу «Цивільне право» — науково-методична база його вивчення
- •§2. Основні завдання курсу цивільного права
- •Глава 5
- •§1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •§2. Предмет, методи та система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •§3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 6
- •§1. Поняття і особливості цивільних правовідносин
- •§2. Елементи цивільно-правових відносин
- •§3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 7 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§1. Правоздатність і дієздатність громадян: виникнення, зміст і припинення, випадки обмеження. Визнання громадянина недієздатним
- •§2. Порядок і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення його померлим
- •Глава 8 юридичні особи
- •§1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§2. Правоздатність юридичної особи
- •§3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •§4. Комерційні організації як юридичні особи
- •§5. Некомерцінні організації як юридичні особи
- •Глава 9 держави як суб'єкти цивільного права
- •§1. Україна як особливий суб'єкт цивільного права
- •§2. Участь України у цивільних правовідносинах
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§1. Поняття і види об'єктів цивільних прав
- •§2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно.
- •§3. Дії, послуги, продукти творчої діяльності, особисті не-маннові блага як об'єкти цивільних прав
- •Глава 11
- •§1. Юридичні факти та їх класифікація
- •§2. Поняття і види угод
- •§3. Умови дійсності угод
- •§4. Форма угод
- •§5. Сторони в угоді
- •§6. Зміст угоди
- •§7. Єдність (відповідність) волі й волевиявлення
- •§8. Мнимі і удавані угоди
- •§9. Нікчемні й заперечні угоди
- •§10. Умови і строки в угодах
- •Глава 12 здійснення суб'єктивних цивільних прав
- •§1. Поняття здійснення
- •§2. Принципи здійснення цивільних прав
- •§3. Межі здійсненння цивільних прав
- •§4. Способи здійснення прав
- •§5. Представництво і довіреність
- •Глава 13
- •§1. Предмет і принципи виконання цивільно-правових обов'язків
- •§2. Суб'єкт виконання
- •§3. Місце, строки та інші умови виконання обов'язку
- •§4. Забезпечення виконання обов'язків
- •Глава 14
- •§1. Поняття і зміст суб'єктивного права на захист
- •§2. Способи захисту цивільних прав
- •§3. Система державних та громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав організацій і громадян
- •Глава 15 відповідальність у цивільному праві
- •§1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •§2. Умови цивільно-правової відповідальності
- •§3. Підстави звільнення боржника від відповідальності
- •§4. Види цивільно-правової відповідальності
- •§5. Розмір цивільно-правової відповідальності
- •Глава 16 строки здійснення і захисту цивільних прав
- •§1. Поняття і значення строків у цивільному праві
- •§2. Види цивільно-правових строків
- •§3. Позовна давність
- •Розділ IV право власності
- •Глава 17 право власності. Загальні положення
- •§1. Поняття власності і права власності
- •§2. Зміст права власності
- •§3. Форми власності
- •§4. Способи набуття і припинення права власності
- •§5. Момент виникнення права власності у набувача. Ризик випадкової загибелі речі
- •Глава 18 приватна власність громадян
- •§1. Загальні поняття права приватної власності громадян
- •§2. Об'єкти права приватної власності громадян
- •§3. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •§3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 19 колективна власність
- •§1 Власність орендних і колективних підприємств
- •§2 Власність кооперативів
- •§2. Власність громадських та релігійних організацій
- •Глава 20 право державної власності
- •§1. Загальні положення про державну власність
- •§2. Підстави виникнення права державної власності
- •§3. Зміст і здійснення права державної власності
- •§4 Правовий режим майна державних підприємств. Особливості правового регулювання режиму майна державних бюджетних установ
- •Глава 21 право спільної власності
- •§1. Поняття права спільної власності
- •§2. Право спільної часткової власності
- •§3. Право спільної сумісної власності подружжя
- •§4. Особливості окремих різновидів права спільної власності
- •Глава 22 захист права власності
- •§1. Значення та засоби захисту права власності
- •§2. Витребування майна власником з чужого незаконного володіння
- •§3. Витребування грошей і цінних паперів на пред'явника
- •§4. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
- •§5. Інші засоби цивільно-правового захисту права власності
- •Глава 23
- •§1. Поняття особистих немайнових відносин, не зв'язаних з майновими
- •§2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими. Особливості захисту цих прав
- •Глава 24
- •§1. Поняття права громадян та організацій на честь і гідність
- •§2. Захист честі й гідності
- •Глава 25 охорона особистого життя громадян
- •§1. Недоторканість особистого життя громадян
- •§2. Види цивільних прав громадянина у відносинах з приводу особистого життя
- •Глава 26
- •§1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •§2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 27 авторське право
- •§2. Об'єкти авторського права
- •§3. Суб'єкти авторських відносин
- •§4. Суб'єктивне акторське право, йото зміст і межі
- •Глава 28 суміжні права
- •§1. Поняття суміжних прав.
- •§2. Захист авторського права і суміжних прав
- •Глава 29
- •§1. Об'єкти правової охорони
- •§2. Суб'єкти прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •§3. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •§4. Суб'єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •§5. Захист прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •Глава 31 право на селекційні досягнення
- •§1. Правова охорона сортів рослий
- •§2. Право на селекційні досягнення в галузі тваринництва
- •Глава 32
- •Глава 33 право на науково-технічну інформацію
- •Глава 34 право на знаки для товарів і послуг
- •§1. Поняття та види знаків для товарів і послуг
- •§2. Оформлення прав на знаки для товарів і послуг
- •§3. Права і обов'язки, що випливають із свідоцтва
- •§4. Захист прав на знаки для товарів і послуг
§3. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
Як зазначалося вище, автор пропозиції, що має ознаки винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, може стати суб'єктом патентних прав лише'після відповідної кваліфікації даної' пропозиції компетентним державним органом. Для цього автор пропозиції повинен надати їй об'єктивної форми, яка б робила останню можливою для сприйняття іншими особами. Пропозиція повинна бути втілена в креслення, дослідний зразок чи просто описана так, щоб її сутність була зрозумілою і доступною іншим особам і придатною для користування.
Право кваліфікації творчої пропозиції як винаходу, корисної моделі чи промислового зразка належить Держпатенту України. Лише після того як Держпатент України визнає заявлену пропозицію винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, прийме рішення про внесення її до відповідного Державного реєстру і видачу патенту автору, останній офіційно визнається автором свого творіння і для нього виникають певні права та пільги, встановлені законодавством'. Тільки після цього акту, автор, а також інші особи можуть розголошувати сутність пропозиції шляхом публікації, усних доповідей тощо.
Право на винахід, корисну модель чи промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.
Патент — це техніко-юридичний документ, який засвідчує. визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет І право власності на зазначені об'єкти.
Оформлення прав на винахід, корисні моделі і промислові зразки потребує виконання ряду формальностей. Це, передусім, подання належним чином оформленої заявки до Держпатенту України. Наступний етап — це проведення спеціальних експертиз поданої заявки в тих випадках, коли вони передбачені. Останній етап — занесення до спеціального державного Реєстру об'єктів, які відповідають умовам патентоспроможності. Після державної реєстрації видається спеціальний правоохоронний документ — патент.
Право на подання заявки на винахід, корисну модель чи£ промисловий зразок передусім має автор. Він може (але зобов'язаний) подавати заявки до Держпатенту України ч представника у справах інтелектуальної власності (патенти го повіреного) або іншу довірену особу. Іноземні громадяни і
386
юридичні особи подають заявки тільки через представників у справах інтелектуальної власності.
Право на подання заявки має також роботодавець, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службового обов'язку чи доручення роботодавця.
Право на подання заявки мають також правонаступники як авторів, так і роботодавців, а також Фонд винаходів України.
Заявка складається українською мовою і має стосуватися лише одного результату технічної творчості. Об'єднання в заявці двох винаходів, корисних моделей чи промислових зразків не допускається.
Заявка повинна містити: заяву про видачу патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок відповідно; опис (винаходу, корисної моделі чи промислового зразка); формулу винаходу, корисної моделі; креслення (якщо на нього є посилання в описі); реферат; документ про сплату встановленого збору за подання заявки.
У заяві на видачу патенту обов'язково має бути вказано прізвище заявника (заявників), його адресу, а також автора (авторів) заявленого результату.
За датою надходження заявки до Держпатенту України визначається пріоритет пропозиції. Якщо пропозиція була створена окремими авторами незалежно один від одного, то пріоритет визначається за тим автором, заявка якого раніше надійшла до Держпатенту. Але при цьому слід мати на увазі, що заявником може бути іноземна фізична чи юридична особа, яка має право на конвенційний пріоритет. Він полягає в тому, що заявник держави — учасники Паризької конвенції про охорону промислової власності мають право протягом 12 місяців від дати подання заявки в одній із країн — учасниць Конвенції, подати цю ж заявку в іншій країні — учасниці Конвенції з пріоритетом по першій поданій заявці. Так, наприклад, якщо громадянин Франції подав у своє патентне відомство заявку 1 лютого 1994 р., а громадянин чи юридична особа України подали заявку на ту ж саму пропозицію до Держпатенту України 1 травня 1994 р. і гіяьки після цього громадянин Франції подав заявку до Держ-латенту України, тобто після 1 травня, то пріоритет по цій заявці буде визнано за громадянином Франції. Заявка заявника України буде відхилена за відсутністю новизни.
Але варто мати на увазі, що строки конвенційного пріоритету різні для різних об'єктів промислової вартості, наприклад, на промислові зразки цей строк становить 6 місяців.
•з* 387
Після надходження заявки до Держпатенту вона підлягає спеціальній експертизі. Усі заявки перевіряють за формальними ознаками (формальна експертиза), крім того, заявка на винахід підлягає експертизі по суті, мета якої — встановити відповідність пропозиції вимогам патентоспроможності. Заявки на корисні моделі і промислові зразки експертизі на патентоспроможність не піддаються і патент видається під відповідальність його власника без гарантії його чинності.
Через 18 місяців після дня подання заявки на винахід Держпатент України публікує в офіційному бюлетені визначені ним відомості про заявку за умови, що вона не відхилена і не відкликана. Мета публікації відомостей про заявку в офіційному бюлетені Держпатенту України полягає в тому, щоб сповістити усіх заінтересованих осіб про заявлений винахід для якнайшвидшого його використання в господарстві України. Разом з тим публікація проголошує надання тимчасової правової охорони заявнику на час від дати публікації до прийняття рішення про видачу патенту або про відмову у такій видачі. Нарешті, публікація має забезпечити заявнику право на одержання певної компенсації в разі використання винаходу.
За результатами експертизи Держпатент вирішує питання про видачу патенту чи про відмову у видачі патенту і на підставі останнього рішення публікує в офіційному бюлетені відомості про видачу патенту.
Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Держпатент публікує опис до патенту на винахід, що містить формулу та опис самого винаходу. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту на винахід Держпатент здійснює його державну реєстрацію, для чого вносить до Державного реєстру винаходів України відомості про патент. У місячний строк після державної реєстрації патенту його видають особі, яка має право на одержання патенту. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.
Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Держпатенту. Строк дії патенту на корисну модель — п'ять років від дати подання заявки до Держпатенту і за клопотанням власника може бути продовжений, але не більш як на три роки. На промисловий зразок патент видається строком на 10 років віддати подання заявки до Держпатенту і може бути продовжений за клопотанням власника патенту, але не більш як на п'ять років.
388
За одержання патенту та підтримання його чинності необхідно сплачувати спеціальний збір, розмір якого і порядок сплати встановлюється Кабінетом Міністрів Украши.
Дія патенту на винахід, корисну модель і промисловий зразок може достроково припинитися повністю або частково з двох підстав:
за заявою власника патенту;
за несвоєчасну сплату встановленого річного збору за підтримання чинності патенту.
Патент може бути визнаний недійсним повністю або частково у випадках:
встановленої невідповідності запатентованого об'єкта умо вам патентоспроможності;
наявності у формулі винаходу, корисної моделі чи про мислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;
порушення порядку зарубіжного патентування.
