Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0163393_4152B_pidoprigora_o_a_civilne_pravo_ukr...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.65 Mб
Скачать

Глава 13

ВИКОНАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Юридичні обов'язки у системі механізму цивільночіравового регулювання займають вирішальне значення. Власне за допомо­гою їх виконання створюється атмосфера повага до вимог зако­ну, прав та інтересів громадян, організацій- В умовах докорінної перебудови економіки виконання цивільно-правових обов'язків — це та договірна дисципліна, яка необхідна не лише для еконо­міки, а й для суспільства в цілому. У виконанні цивільно-право­вих обов'язків завжди проявляється результат правової активності,

151

правосвідомості носія обов'язку. Виконання обов'язку являє со­бою правомірну поведінку і тому йому властиві риси, які характе­ризують останню.1 Виконання активного цивільно-правового обов'язку — це вчинення дії, яка за структурними елементами відповідає змісту обов'язку, носієм якого є зобов'язана особа. При виконанні пасивних обов'язків особа не вчиняє дій, які заборо­няє закон, і тим самим виконує вимогу закону.

Держава, нормуючи поведінку громадян і діяльність колек­тивів, забезпечує їм можливість свободи вибору власної поведін­ки, звичайно, у межах, визначених певними суспільними зв'яз­ками. Вибір поведінки на основі необхідності і у межах право­вого та іншого соціального нормування є вільним. При вико­нанні активного обов'язку свобода вибору виконання полягає не в тому, виконувати чи не виконувати обов'язок, а у виборі поведінки, яка б привела до належного його виконання, тобто коли параметри вчиненої дії відповідають параметру обов'язку зобов'язаної особи. Аналогічно вирішується питання щодо сво­боди вибору поведінки при виконанні пасивного обов'язку. Якщо у зобов'язаної особи відсутня свобода вибору, то невиконання обов'язку не може визнаватися неправомірною поведінкою.

Важливим для характеристики цивільно-правового обов'язку є питання: чий інтерес задовольняється при виконанні цивіль­но-правового обов'язку. Інтерес у праві не може бути здійсне­ний, якщо у ньому не виражено інтересу держави. Якщо держа­ва не заінтересована у тій чи іншій поведінці громадян чи діяль­ності організацій, вона не створює норм для їх регулювання.

У цивільно-правовому обов'язку виражено інтерес держави. Але такого роду обов'язки — це обов'язки перед контраген­том. Тому у літературі і підкреслюється власне ця сторона. Так, А.К.Юрченко визначає обов'язок як забезпечену зако­ном міру необхідної поведінки для задоволення визнаного законом інтересу уповноваженого.2 З інтересом уповноваже­ного обов'язок зв'язує Ю.К.Толстой.3 Деякі автори взагалі не включають інтерес у визначення обов'язку.4

'Оксамитний В. В. Правомерное поведение личности.—К., 1985.

2Юрченко А.К. Гражданские правоотношения//Сов. гражданское право/йод ред.В.Т.Смирнова, Ю.К.Толстого, А.К.Юрченко.Л.,1982.-Ч.І-С.75.

3Толстой Ю.К. Ктеории правоотношения.—Л.,1959.—С.46.

4Советское гражданское право//Под ред. В.Ф.'Маслова й А.А.Пуш-кина.—Т.1.—С.90.

152

Звичайно, що при виконанні цивільно-правового обов'яз­ку реалізується інтерес уповноваженого. Разом з цим будь-який суб'єкт права, не маючи інтересу, не буде вступати у правовідносини. Постачальник, поставляючи за договором продукцію, забезпечує здійснення суб'єктивного права контр­агента на отримання продукції, реалізує його інтерес. Однак виконанням такого обов'язку він реалізує і свій госпрозра­хунковий інтерес. Тому юридичний обоє 'язок можна визначи­ти як забезпечену законом міру необхідної поведінки, в якій ви­ражено інтерес держави, уповноваженого суб'єкта і зобов'­язаної особи.

Вчиняючи певні дії, зобов'язана особа має на меті припи­нити свій обов'язок. Дією, яка самостійно викликає правові наслідки, є і прийняття виконаного другою стороною. Отже, дії, що вчиняють такі суб'єкти у процесі виконання цивільно-правових обов'язків, — це односторонні угоди. Таким чином, виконання обов'язку у зобов'язальних правовідносинах за юридичною природою являє собою односторонню угоду. Ви­конання обов'язків у зобов'язальних відносинах повинно оформлятися за правилами ст.216 ЦК України.