§3. Дії, послуги, продукти творчої діяльності, особисті не-маннові блага як об'єкти цивільних прав

Об'єктами цивільних прав можуть бути дії іншої особи. Проте, не будь-які дії, а лише такі, внаслідок яких створюєть­ся певна річ, матеріальне благо. Наприклад, за договором підряду підрядник зобов'язується виконати певну роботу: по­шити одяг, виготовити стіл, відремонтувати будинок.

Термін «дія» у цивільному праві має також інше значення. Так, за договором купівлі-продажу продавець і покупець вчи­няють дії по передачі купленого майна і сплаті за нього гро­шових сум. Але такі й подібні дії не можна розглядати як об'єкт права, бо вони: а) є підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин; б) можуть бути за дорученням правомочних осіб вчинені іншими особами.

Дії як об'єкти цивільних прав, безпосередньо спрямовані на створення певних матеріальних благ і не можуть бути відок­ремлені від-самої зобов'язаної особи.

Серед дій як об'єктів цивільних прав особливе місце по­сідають послуги — певна діяльність, яка створює не річ, а бла­го для задоволення суспільних потреб, наприклад, транспортні послуги по договору перевезення, послуги охоронця по дого­вору схову, послуги артиста, адвоката, педагога тощо. За до­помогою послуги досягається певний немайновий результат, шо сам по собі є благом, має споживну вартість і тому стає об'єктом цивільного права.

Продукти творчої діяльності як об'єкти права. Продуктами творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва неза­лежно від форми, призначення, цінності, а також способу відтворення. Вони стають об'єктами цивільних прав лише при втіленні в певні речі (рукопис, картина, креслення, запис на плівку тощо), тобто коли набувають форми, яка може бути сприйнята без присутності автора.

Продуктами творчої діяльності є також відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція і промисловий зразок. Ці про­дукти стають об'єктами цивільних прав з моменту визнання їх такими і відповідного оформлення.

Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав. Це такі блага, які не мають грошової чи будь-якої іншої майнової оцінки. Вони зв'язані з особою людини, не можуть передава­тись і бути відчуженими. До них належать: здоров'я, особиста недоторканість, честь і гідність громадянина, його ім'я, а та­кож право авторства на твори літератури, мистецтва, науки,

114

відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, промис­лові зразки.

Організації теж мають немайнові блага: честь, гідність, най­менування юридичної особи, товарний знак, права авторства. На відміну від громадян немайнові блага юридичних осіб можуть припинятися (наприклад, зміна назви при реоргані­зації), а також відчужуватися (наприклад, шляхом видачі ліцензії на товарний знак).

Глава 11

ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ, ЗМІНИ І ПРИПИНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН. УГОДИ

§1. Юридичні факти та їх класифікація

Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з яки­ми норми цивільного законодавства зв'язують правові наслідки і передусім виникнення, зміну або припинення правовідно­син. Отже, юридичні факти — посередня ланка між нормою цивільного законодавства і правовідношенням. ЦК України (ст.4) дає примірний перелік юридичних фактів, які породжу­ють цивільні правовідносини (цивільні права і обов'язки): угоди, адміністративні акти, відкриття, винаходи, раціоналі­заторські пропозиції, створення творів науки, літератури і мистецтва, заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збе­реження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав, події, з якими закон зв'язує настання цивільно-пра­вових наслідків. У ст.4 ЦК України, крім вищезазначених юридичних фактів, йдеться про інші дії громадян та органі­зацій. Маються на увазі дії, не передбачені цивільним зако­нодавством, але такі, шо у силу загальних начал і змісту цивіль­ного законодавства породжують цивільні правовідносини. Розглядувана позиція законодавства пояснюється тим, що неможливо в ньому охопити всю різноманітність видів пра­вомірної діяльності громадян і організацій.

У ряді випадків цивільно-правові норми зв'язують настан­ня правових наслідків не з одним фактом, а з комплексом їх — так званим фактичним складом. Так, цивільні права і обов'­язки за договором доручення припиняються, наприклад, внас­лідок наявності одного юридичного факта: визнання довіри­теля недієздатним (ст.392 ЦК України). Зупинення ж пере­бігу строку позовної давності, зокрема, настає при наявності

115

комплексу юридичних фактів: перебування позивача або відпо­відача у складі Збройних Сил, переведення їх на воєнний стан, перебіг останніх шести місяців строку позовної давності (п.2 ст.78 ЦК України).

Правовою наукою розроблено класифікацію юридичних фактів на підставі певних критеріїв. Залежно від зв'язку з во­лею суб'єкта вони поділяються на події та дії.

Події — юридичні факти, настання яких не залежить від во­льової поведінки осіб. Це явища стихійного характеру (наприк­лад, землетрус, повінь), які у цивільному законодавстві набу­вають значення непереборної сили: смерть особи тощо. Так, непереборна сила — один з юридичних фактів, які зупиняють перебіг строку позовної давності.

Дії (бездіяльність) — юридичні факти, зв 'язані з волею осіб. Скажімо, відмова повіреного від доручення призводить до припинення прав і обов'язків за договором доручення.

Залежно від того, чи відповідають цивільно-правовим нор­мам дії, вони поділяються на правомірні й неправомірні (про­типравні).

Правомірними є дії, які відповідають вимогам законодавства. Це угоди, юридичні вчинки, адміністративні акти, дії, які ство­рюють об'єктивний результат.

Так, адміністративний акт є актом органу державного управ­ління, який передбачає вказівки владного характеру. Акт пла­нування — різновид адміністративного акту. Іноді цивільні права і обов'язки безпосередньо виникають з акту планування.

Наприклад, місячний план перевезення породжує цивільне правовідношення між залізницею і відправником, у силу яко­го залізниця зобов'язана подати перевізні засоби, відправник — вантаж (ст.359 ЦК України).

Нерідко цивільні правовідносини виникають з фактичного складу: адміністративного акту і угоди. Відносини щодо кори­стування жилими приміщеннями виникають на підставі орде­ру і договору найму жилого приміщення (ст.61 ЖК України).

До дій, які створюють об'єктивний результат, слід віднести винахід, написання художнього твору.

Неправомірними є дії, які вчиняються з порушенням вимог законодавства.