8.3. Запобігання неврегульованій зовнішній трудовій міграції та торгівлі людьми

У діяльності центрів зайнятості щодо запобігання зовнішньої трудової міграції пріоритет має належати підвищенню привабливості національно­го ринку праці для громадян країни і стимулювання їх до внутрішньої зайнятості. Державна служба зайнятості має вживати заходів у цьому напрямку.

Особливу увагу слід приділити попередженню зовнішньої неврегульо­ваної трудової міграції шляхом спрямування потенційних мігрантів на працевлаштування в Україні. В першу чергу надавати соціальні послуги з підбору роботи, профнавчання, надання допомоги в організації підприєм­ництва та самозайнятості тощо, інформування про ризики незаконного працевлаштування за кордоном (розміщується в секторі запобігання со­ціальним ризикам). Громадянам, які вирішили їхати за кордон з метою працевлаштування надаються інформаційні послуги, спрямова­ні на зменшення ризику стати потерпілими від торгівлі людьми.

Спеціаліст центру зайнятості у процесі співбесіди з шукачами роботи з'ясовує їхні наміри щодо виїзду за кордон на заробіток та акцентує їхню увагу на можливих прихованих економічних та соціальних труднощах та ризиках; надає інформацію щодо заходів підвищення безпеки виїзду за кордон на заробіток; рекомендує клієнтам перевіряти наявність ліцензії і законність діяльності посередницьких структур; пропонує клієнту взяти участь у семінарі для потенційних мігрантів. Доцільно для участі в цих семінарах залучати неурядові організації, які спеціалізуються на інформу­ванні потенційних мігрантів та наданні допомоги потерпілим.

Центри зайнятості повинні мати у своєму розпорядженні постійно поновлювану інформацію про ліцензованих суб'єктів господарської діяль­ності, що здійснюють посередництво у працевлаштуванні за кордоном, і зробити її доступною для клієнтів. При цьому не допускається розміщення реклами окремих фірм.

Центри зайнятості також мають мати постійно поновлювану інформа­цію про урядові структури та громадські організації, до функцій яких вхо­дить надання інформаційної та іншої підтримки потенційним мігрантам перед виїздом в інші країни та тим особам, що повернулися із-за кордону.

Центри зайнятості мають також допомагати особам, які потерпіли від неврегульованої міграції або торгівлі людьми. У цьому комплексі заходів – надання стандартних послуг з профорієнтації, професійного навчання, ознайомлення з методами пошуку роботи, підбір робочого місця та праце­влаштування, в тому числі з використанням бронювання робочих місць на підприємствах і створенням дотаційних робочих місць, заходи активного сприяння працевлаштуванню, матеріальна допомога, інформаційні послу­ги. Але оскільки такі потерпілі у багатьох випадках мають значну психо­логічну травму, надання їм послуг фахівцями ЦЗ потребує особливого підходу, турботи, уваги та делікатності.

У разі якщо клієнт під час звернення до центру зайнятості на загальних підставах ідентифікований як потерпілий, він, за власною згодою, має бути направлений на співбесіду зі спеціалістом з працевлаштування. Цей спеціаліст має роз'яснити клієнту можливості центру зайнятості у наданні йому допомоги та поінформувати про інші установи й організації, до яких він може звернутися по допомогу, і в разі потреби – спрямувати до них. При цьому спеціалісти ЦЗ зобов'язані дотримуватися принципу конфіден­ційності інформації про особу, яка потерпіла від торгівлі людьми, а під час проведення співбесіди враховувати особливості роботи з такими людьми, проявляти до них підвищену увагу, делікатність, турботу тощо.

Оскільки центри зайнятості не мають достатньо можливостей з іденти­фікації потерпілих від торгівлі людьми, їм рекомендується налагодити співробітництво із місцевими неурядовими організаціями. У разі якщо потерпіла особа була направлена до центру зайнятості, їй на загальних підставах надається комплекс послуг, спрямованих на забезпечення її трудової зайнятості, з обов'язковим збереженням конфіденційності інфор­мації.

рис. 83. Заходи центрів зайнятості з попередження неврегульованої зовнішньої трудової міграції та протидії торгівлі людьми