Завершення співбесіди

Наприкінці співбесіди спеціаліст підводить її підсумки, використовує додаткові аргументи для мотивації клієнта на активізацію власних зусиль у забезпеченні своєї зайнятості. Спільно з клієнтом складає Рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, і інформує про необхідність звітування про виконання визначених дій при наступній зустрічі. Призна­чає дату наступної зустрічі, відповідає на запитання, якщо вони є.

На цьому етапі принципово важливим є отримання від клієнта відповіді на питання "Чи будете Ви робити це?", тобто чи змінилося відношення безробітного до своєї проблеми. Завершення бесіди має проходити в доброзичливій і оптимістичній ат­мосфері, що сприятиме підвищенню впевненості клієнта у власних силах.

Особливості співбесіди з молоддю

Під час співбесіди з молодими людьми, які звертаються за послугами до центрів зайнятості, спеціалісти центру зайнятості повинні враховувати їхні фізіологічні та соціально-психологічні особливості. Так, молоді при­таманне намагання зрозуміти та знайти своє місце в житті, самовизна­читися, самоствердитися. Від інших вікових груп клієнтів, які звертаються до центрів зайнятості, молоді люди відрізняється тим, що в переважній більшості не мають відповідних професійних знань та навичок, які необхідні на ринку праці, а інколи і потреби в праці (як домінуючої потреби), бажання мобілізувати власні зусилля на пошук роботи.

На початку співбесіди особливу увагу спеціаліст – особистий консуль­тант має приділити виявленню тих питань, які найімовірніше хвилюють молоду людину (життєва ситуація, вид зайнятості протягом останнього часу, важливі події в житті, проблеми, що виникли). Також рекомендуєть­ся з'ясувати життєві плани, в тому числі стосовно майбутньої зайнятості, цілі, уподобання, інтереси молодої людини, її ставлення до праці загалом.

Важливо надати молодій людині психологічну підтримку, підкреслив­ши, що її звернення до центру зайнятості є правильним рішенням.

Під час співбесіди доцільно також зробити акцент на можливостях державної служби зайнятості щодо допомоги молодій людині:

• у визначенні її професійних нахилів, здібностей та інтересів;

• в отриманні інформації про професії (спеціальності), які мають попит на місцевому ринку праці;

• в отриманні навичок самопрезентації, пошуку роботи;

• у набутті початкового професійного досвіду, професійної адаптації та прискорення працевлаштування шляхом організації стажування моло­дої людини на робочому місці;

• у започаткуванні власної справи як найбільш привабливої для молоді форми зайнятості.

З метою прискорення працевлаштування молоді шляхом залучення до зазначених форм та методів роботи центрів зайнятості під час співбесіди рекомендується поставити такі питання:

• "Чи визначилися Ви щодо професії, справи, якою хочете займатися у житті?";

• "Чи маєте Ви бажання започаткувати власний бізнес?".

У разі позитивної відповіді слід з'ясувати, яке уявлення має молода лю­дина про сутність обраної професії, вимоги професії до працівника. У ході співбесіди спеціаліст інформує молоду особу щодо можливостей та умов навчання за даною професією, перспектив зайнятості, у тому числі у даній місцевості, можливого розміру заробітної плати.

Якщо молода людина професійно не визначилася, доцільно поставити додаткові питання:

• "Ким Ви бачите себе в житті, про що мрієте?";

• "Яким чином, на Вашу думку, Ви можете досягти своєї мети?";

• "Які Ви маєте обов'язки вдома, що Вам подобається робити?";

• "Чи маєте Ви хобі?";

• "Чи плануєте Ви продовжувати навчання?".

У результаті аналізу одержаних відповідей спеціаліст спрямовує зусил­ля молодої людини на професійне самовизначення, самореалізацію шляхом професійного навчання, випробування власних можливостей на робочому місці, започаткування власної справи, мотивує молоду людину на активну поведінку та усвідомлення важливості для подальшого життя перших кроків до професійного становлення.

На завершальному етапі співбесіди варто акцентувати увагу молодої людини на необхідності більш ґрунтовного, поглибленого визначення власних нахилів, здібностей, інтересів, ознайомлення зі світом професій, можливостями навчання за певними професіями, використовуючи допо­могу фахівців центрів зайнятості. Доцільно також порекомендувати взяти участь у семінарі з техніки пошуку роботи з метою набуття соціального досвіду, навичок самопрезентації та пошуку роботи.

Основними принципами організації семінарів є:

• розширення та поглиблення тематики семінарів від сесії до сесії та від попереднього до наступного заняття;

• поступова індивідуалізація навчального процесу шляхом формування груп слухачів за критеріями рівня опанованих кожним слухачем знань, умінь та навичок (за принципом "сита");

• застосування модульної системи;

• наступність та послідовність змісту сесій семінарів;

• наближення навчальних занять до реальних потреб шляхом залучення до навчального процесу роботодавців, представників влади та проф­спілок.

У процесі семінару передбачається поступовий перехід молодих без­робітних від тем із загальним спрямуванням до тем індивідуалізованого характеру за принципом "сита" (поступове поглиблення роботи з ним). При цьому ефективна організація роботи семінарів можлива із застосуван­ням модульного принципу навчання молодих безробітних; кожний семінар має будуватися за тематикою, яка враховуватиме досвід, набутий безробітним на попередніх заняттях, та потребу в додаткових знаннях.

Спеціалісти центрів зайнятості мають обов'язково вимагати від без­робітних (після кожного заняття) відпрацювання методів самопошуку ро­боти, якими вони оволоділи, в щоденній практиці з наступним інформу­ванням про це спеціалістів центрів зайнятості та інших учасників семіна­ру. Безробітні в процесі семінару мають опановувати навички роботи на комп'ютерній та факсимільній техніці для надсилання листів та резюме потенційним роботодавцям (термін роботи в ресурсному центрі не обмежений).