- •Стислий зміст
- •Передмова
- •1.1 Необхідність та актуальність вивчення дисципліни
- •1.2 Еволюція розвитку конфліктології
- •1.3 Міждисциплінарний зв'язок конфліктології і задачі її вивчення
- •1.4 Сучасні напрями, основні поняття конфліктології і методи конфліктологічних досліджень
- •1.5 Зміст і структура дисципліни
- •Розділ 2 конфлікт та його природа
- •2.1 Конфлікт: поняття, природа та межі. Багатоваріантність і різнобічність точок зору на конфлікт
- •2.2 Традиційний погляд на конфлікт у колективі
- •2.3 Сучасне тлумачення конфлікту у колективі
- •2.4 Причини виникнення та елементи конфліктів
- •Класифікація причин конфліктів:
- •За місцем виникнення:
- •З причин виникнення:
- •За місцем виникнення і складом учасників:
- •2.5 Класифікація конфліктів
- •2.6 Конфлікт як процес та його стадії
- •Розділ 3 Конфліктна ситуація та інцидент
- •3.1 Конфліктна ситуація, інцидент та їх взаємозв'язок
- •3.2 Типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення
- •3.3 Міжособові конфлікти: особливості появи, причини виникнення, ознаки існування і методи визначення
- •3.4 Фрустрація - особливий психічний стан людини у конфліктній ситуації
- •Розділ 4 Особистість як суб'єкт конфлікту
- •4.1 Суб'єкт конфлікту: індивідуальні особливості і чинники, які впливають на поведінку в умовах конфлікту
- •4.2 Типологія конфліктних особистостей
- •4.3 Поведінка особистості у конфліктних ситуаціях
- •4.4 Емоційна сфера конфлікту і методика управління емоціями
- •4.5 Особисті якості керівника в процесі управління конфліктами. Лідерство і керівництво
- •4.6 „Маніпулювання” в управлінській діяльності
- •Розділ 5 Конфлікт як форма комунікації. Бар'єри непорозуміння і шляхи їх подолання
- •5.1 Процес спілкування: сутність, види, структура і джерела конфліктів
- •5.2 Причини виникнення бар'єрів непорозуміння
- •5.3 Шляхи подолання бар'єрів нерозуміння і проблеми, які з цим процесом пов'язані
- •Внаслідок спільної трудової діяльності. Об'єктивні причини виникнення ділових конфліктів
- •6.1 Організаційні конфлікти та засоби їх вирішення
- •6.2 Трудовий колектив як осередок виникнення ділових конфліктів
- •6.3 Управління конфліктами в організації
- •7.1 Керівник та його якості
- •7.2 Конфлікти між керівником і підлеглими: сутність, причини, засоби подолання непорозумінь
- •7.3 Управлінські рішення, які приводять до конфлікту
- •7.4 Управління соціально-психологічним кліматом у колективі
- •7.5 Контроль і помилки при його проведення. Особиста відповідальність і самоконтроль
- •7.6 Конфліктність у період впровадження інновацій і шляхи подолання опору колективу
- •Розділ 8 Кадровий менеджмент як джерело конфліктів
- •8.1 Особливості сучасного кадрового менеджменту у контексті конфліктології
- •8.2 Способи оцінки результатів роботи працівників
- •8.3 Трудова дисципліна, мотивація, методи переконання як детермінанти впливу на конфліктність у колективі
- •8.4 Критика і самокритика
- •9.1 Особливості ділового спілкування у невиробничій сфері
- •9.2 Значення переговорів у врегулюванні конфліктів
- •Розділ 10 Діапазон можливих виходів із конфлікту. Наслідки конфліктів
- •10.1 Психологічні характеристики менеджера, що важливі для вибору тактично вірної поведінки у зоні конфлікту
- •10.2 Наслідки конфліктів для особистості і колективу
- •10.3 Методи управлінського впливу на наслідки конфліктів
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Бібліографічний список
- •Глосарій
- •Покажчики Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
- •Балабанова людмила веніамінівна,
- •Савельєва катерина вячеславівна,
- •Конфліктологія
7.4 Управління соціально-психологічним кліматом у колективі
Одним з показників успішної діяльності керівника організації (фірми, колективу) є рівень сформованості соціально-психологічного клімату. Так, Б. Д. Паригін відзначає, що соціально-психологічний клімат — "один з вирішальних чинників успішної діяльності людини у всіх сферах життя суспільства".
Соціально-психологічний клімат будь-якої установи породжується міжособовою взаємодією, яка опосередковує не тільки міжособовий вплив, а й вплив навколишнього фізичного середовища: речей, предметів, явищ природи й таке інше. Настрій однієї людини впливає на настрій іншої, позначається на різноманітних актах поведінки, діяльності, життя людини [81, с. 115].
Р. X. Шакуров пропонує розглядати соціально-психологічний клімат з урахуванням трьох особливостей: психологічної, соціальної і соціально-психологічної.
Психологічна форма клімату розкривається в емоційних, вольових та інтелектуальних станах і властивостях групи (атмосфера оптимізму, страху, цілеспрямованості або вольового розслаблення, творчого пошуку та інтелектуальної активності людини й таке інше). Психологічний клімат – це емоційний настрій колективу, який відображає відносини, які склалися між його членами [90, с. 76].
Якщо в інтелекті, емоціях, волі фіксувати їх соціальний зміст, то тут буде визначений соціальний аспект, соціально-психологічний аспект виявляється в єдності, згоді, задоволенні, дружбі, згуртованості.
Соціально-психологічний клімат — це якісна сторона відносин, яка виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, що сприяють або перешкоджають продуктивній загальній діяльності і всебічному розвитку особи у групі. Клімат може бути сприятливим, несприятливим, нейтральним; позитивно або негативно впливати на самопочуття людини [81,с. 116].
Основними чинниками, які впливають на стан соціально-психологічного клімату у колективі є: зміст роботи і ступінь задоволення людей роботою; умови роботи або побуту і задоволеність ними; ступінь задоволення характером міжособистісних відносин із співробітниками; стиль керівництва, особистість керівника, а також те, чи задоволений він співробітниками.
Важливими ознаками сприятливого соціально-психологічного клімату групи (колективу) є:
1. Суб'єктивні ознаки, зокрема:
• довіра і взаємна вимогливість членів групи;
• доброзичливість і ділові претензії;
• вільний вислів думок щодо справ колективу або поведінки окремих осіб;
• відсутність тиску з боку керівництва на підлеглих і визнання за ними права ухвалювати рішення, значущі для справ колективу;
• достатня обізнаність членів колективу про задачі і стан справ у колективі;
• високий ступінь емоційного включення і взаємодопомоги;
• усвідомлення відповідальності за стан справ у групі кожним з його членів [81, с. 116].
2. Об'єктивні ознаки:
• високі показники результатів діяльності;
• низька плинність кадрів;
• високий рівень трудової дисципліни;
• відсутність напруженості і конфліктності у колективі [81, с. 116].
Виділяють наступні основні чинники формування соціально-психологічного клімату:
• чинники макросередовища;
• чинники мікросередовища;
• чинники впливу індивідуальних особливостей членів колективу (рис. 7.4).
Силами керівників можуть проводитися спеціальні заходи щодо профілактики виробничих конфліктів та оздоровлення соціально-психологічного клімату у колективах.
Таблиця 7.4 - Чинники, які впливають на формування соціально-психологічного клімату
Чинники |
Характеристика чинників |
Структура чинника |
Чинники макросередовища |
Це суспільно-економічна формація, в умовах якої здійснюється життя суспільства у цілому і функціонування виробничих та інших державних структур [90, с. 74] |
• Соціально-психологічні тенденції науково-технічного прогресу; • особливості суспільно-економічної формації на конкретному етапі розвитку суспільства; • особливості діяльності органів управління, вищих за рівнем; • соціально-психологічні особливості територіального району, в якому функціонує організація [81, с. 117]. |
Чинники мікросередовища |
До них відносяться матеріальне і моральне оточення особи як члена первинного трудового колективу. Це поле безпосереднього функціонування конкретного колективу як єдиного цілого, знаходить відображення у певному стилі взаємостосунків між офіційним керівником і підлеглими. |
• Особливості матеріально-економічних, технологічних та організаційно-управлінських умов роботи у колективі і ступінь задоволення людей цими чинниками; • особливості формальної структури у колективі та її співвідношення з неформальною; • стиль управління керівника колективу; • рівень психологічної культури керівника, співробітників та інше [81, с. 117]. |
Чинники впливу індивідуальних особливостей членів колективу |
Відносини людини до даного впливу знаходить відображення в особистій думці, поведінці. Важливо враховувати мотивацію взаємних переваг членів групи. |
|