Передмова

Виникнення конфліктів різного типу є об'єктивно неминучим явищем суспільного життя. Конфліктність зумовлена зростанням складності й різноманітності суспільних процесів та явищ; обмеженням ресурсів (матеріальних, фінансових, часових, людських та інших); недостатнім взаєморозумінням між людьми тощо. Тому виникає необхідність в оволодінні основними методами і способами вирішення або врегулювання конфліктів; подоланні непорозумінь; конструктивізації конфліктної взаємодії.

Підручник розроблений на основі нормативної програми дисципліни “Конфліктологія” і вимог кваліфікаційної характеристики за напрямом 050201 “Менеджмент організацій”.

Зміст і структура дисципліни враховують всі нюанси підготовки менеджерів у невиробничій сфері. Увага акцентується на прикладному значенні конфліктології, вивченню конкретних методик передбачення, врегулювання та подолання наслідків конфліктів в управлінській практиці.

Основна мета дисципліни полягає в одержанні студентами теоретичних знань з конфліктології, оволодінні практичними навичками врегулювання конфліктів різних рівнів та боротьби з наслідками стресу, як побічного явища конфліктних ситуацій.

Основними задачами, які повинні бути вирішені у процесі вивчення конфліктології є:

• усвідомлення місця й ролі конфліктології в практиці управління;

• ознайомлення з найважливішими теоретичними розробками, експериментальними і прикладними дослідженнями вітчизняних та зарубіжних конфліктологів, а також методами їх використання в управлінні вітчизняними підприємствами;

• підвищення рівня управлінської компетентності майбутніх менеджерів за допомогою набуття спеціальної підготовки у галузі управління конфліктами різних рівнів;

• "озброєння" ефективними структурними методами та стилями управління конфліктами відповідно до конкретної ситуації;

• оволодіння сучасними методиками попередження власних стресів у менеджера та боротьби з їх наслідками у підлеглих.

У відповідності з метою та задачами дисципліни, а також згідно з нормативною програмою вивчення дисципліни побудовано зміст підручнику „Конфліктологія”, який складається з 10 розділів.

У першому розділі підручнику розкрито основні структурні елементи дисципліни, визначено її предмет, задачі, зміст і місце у навчальному плані. Особливо детально представлено історичний огляд розвитку науки „конфліктологія”. Визначено місце конфліктології у системі наук і висвітлено міждисциплінарні зв'язки конфліктології в програмі підготовки менеджера; охарактеризовано методи конфліктологічних досліджень.

Другий розділ підручнику висвітлює поняття і природу конфлікту; визначає його межі та елементи (об'єкт, цілі, опоненти). У другому розділі також представлено точки зору представників різних наукових шкіл менеджменту на конфлікт; надано класифікацію конфліктів за різними ознаками; розглянуто конфлікт як процес та визначено його стадії, а також представлено традиційний погляд і сучасне тлумачення терміну „конфлікт”.

У третьому розділі описано особливості появи конфліктної ситуації та інциденту, охарактеризовано параметри їх початку й закінчення; розкрито причини виникнення та ознаки існування міжособових конфліктів. Особливу увагу приділено дослідженню фрустрації, як особливому психічному стану людини у конфліктній ситуації та її вияву (гнів, грубість, злобність, пасивність, відчай, зневіра тощо); запропоновані засоби позитивного впливу керівника на підлеглого, що перебуває у стані фрустрації.

Четвертий розділ присвячений визначенню індивідуальних особливостей суб'єкта конфлікту і ролі особистих якостей керівника у процесі управління конфліктами; представленню типології конфліктних особистостей; характеристиці типів поведінки особистості у конфліктних ситуаціях; порівнянню понять „маніпулювання” і „вплив” в управлінській діяльності. При цьому наголошується на необхідності оволодіти методикою управління конфліктами емоційного рівня.

У п’ятому розділі проаналізовано структуру конфліктної взаємодії як варіанту комунікативного акту; перелічено та охарактеризовано причини виникнення бар'єрів непорозуміння (перше враження, сприйняття людини людиною, стереотипізація, маніпулювання у спілкуванні, самоподання) і запропоновано шляхи їх подолання.

У шостому розділі підручнику розкрито сутність і специфіку трудових й організаційних конфліктів у колективі; представлено алгоритм управління конфліктами в організації.

У сьомому розділі розглянуто конфліктність у системі „Керівник-колектив”; визначено основні умови досягнення добровільного виконання розпоряджень керівника; представлено причини виникнення помилкових управлінських рішень, що призводять до виникнення конфлікту; розкрито сутність управління соціально-психологічним кліматом у колективі; описано характерні помилки при контролі; представлено шляхи подолання опору колективу у період впровадження інновацій.

Восьмий розділ присвячений кадровому менеджменту у контексті конфліктології. Увагу приділено методам забезпечення безболісної адаптації членів колективу до нових вимог та умов праці, проблемам оцінки результатів праці та індивідуального внеску працівників як джерела конфліктності. Запропоновано шляхи запобігання плинності кадрів, визначено методи переконання працівників (спекулятивні та риторичні прийоми), розглянуто етику звільнення.

У дев’ятому розділі досліджено особливості ділового спілкування у невиробничій сфері (торгівлі): епізодичність, неперсоніфікованість, низький рівень взаємної довіри, певна примусовість; показано значення режиму роботи, умов праці, технології продажу тощо у профілактиці конфліктів. Детально розглянуто технології консенсусу і компромісу, а також переговорів при врегулюванні трудових конфліктів.

Десятий розділ присвячений характеристиці основних вимог до кандидатури менеджера для оптимальної поведінки у конфлікті (швидкість реакції, сильна воля, організаторські здібності, ділові якості, стиль управління, мотивація праці та орієнтовні цінності тощо). Розглянуто можливі наслідки конфліктів для особистості і колективу, представлено методики управління стресами і подолання його наслідків. Охарактеризовано юридичні методи врегулювання конфліктів.

Мета підручнику „Конфліктологія” – сприяти формуванню у студентів спеціальності „Менеджмент організацій” наукового світогляду і глибоких знань з управління конфліктами.

Підручник дозволяє вирішити такі задачі:

• ознайомити із сутністю розвитку конфліктів та основами управління конфліктами;

• забезпечити засвоєння студентами питань з конфліктології;

• навчити студентів застосовувати на практиці отримані знання щодо діагностики, прогнозування, попередження, профілактики, вирішення конфліктів.

Місце конфліктології у системі наук - на перехресті психології та соціології. Дисципліна „Конфліктологія” тісно пов'язана з іншими дисциплінами, зокрема: „Управління персоналом”, „Менеджмент”, „Соціологія ринку”, „Психологія управління”, „Операційний менеджмент”, „Інформаційні системи у менеджменті”, „Організація праці менеджера”.

Викладені у підручнику матеріали будуть корисні для підприємців, керівників і фахівців підприємств, викладачів, аспірантів, магістрів, студентів при дослідженні проблем з конфліктології.

РОЗДІЛ 1 ПРЕДМЕТ, ЗМІСТ, СТРУКТУРА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ „КОНФЛІКТОЛОГІЯ”

1.1 Необхідність та актуальність вивчення дисципліни.

1.2 Еволюція розвитку конфліктології.

1.3 Міждисциплінарний зв’язок конфліктології і задачі її вивчення.

1.4 Сучасні напрями, основні поняття конфліктології і методи конфліктологічних досліджень.

1.5 Зміст і структура дисципліни.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

• обґрунтувати необхідність вивчення дисципліни „конфліктологія” у сучасних умовах;

• визначити сутність терміну „Конфліктологія”;

• ознайомити з метою і предметом дисципліни „Конфліктологія”;

• визначити історичні передумови виникнення конфліктології;

• показати внесок видатних особистостей у формування науки „Конфліктологія” (Хоми Аквінського, Ніколо Макіавеллі, Еразма Роттердамського, Гуго Грація, Френсіса Бекона, Томаса Гоббса);

• ознайомити з розвитком науки „Конфліктологія” у середні століття;

• представити основні розробки вчених новітнього часу (І період (Адам Сміт, Жан-Жак Руссо, Іммануїл Кант, Георг Гегель, Карл Клаузевіц); ІІ період (Чарльз Дарвін, Томас Мальтус, Герберт Спенсер, Уїльям Самнер, Людвіг Гумпловіч, Карл Маркс, Георг Зіммель, Зігмунд Фрейд, Карл-Густав Юнг, Ерік Берн); ІІІ період (Ральф Дарендорф, Толкотт Парсонс, Елтон Мейо, Люіс Козер, Лаондорф Боулдінг))

• розкрити міждисциплінарний зв’язок конфліктології з циклами юридично-правових, математичних, історичних, педагогічних наук, соціологією і психологією;

• висвітлити основні задачі при вивченні дисципліни „Конфліктологія”;

• охарактеризувати основні напрями конфліктології;

• ознайомити з основними методами конфліктологічних досліджень;

• розкрити основні структурні елементи дисципліни.