Розділ 3 Конфліктна ситуація та інцидент

3.1 Конфліктна ситуація, інцидент та їх взаємозв'язок.

3.2 Типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення.

3.3 Міжособові конфлікти: особливості появи, причини виникнення, ознаки існування і методи визначення.

3.4 Фрустрація - особливий психічний стан людини у конфліктній ситуації.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

• розкрити сутність поняття „конфліктна ситуація”;

• визначити характерні ознаки конфліктної ситуації;

• охарактеризувати передумови виникнення конфліктних ситуацій;

• дати характеристику терміну „інцидент”;

• визначити варіанти позицій опонентів після інциденту;

• висвітлити параметри початку й закінчення конфліктної ситуації та інциденту;

• розглянути варіанти виникнення інциденту;

• охарактеризувати взаємозв'язок конфліктної ситуації та інциденту;

• виділити типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення;

• оцінити об’єктивність або суб’єктивність конфліктної ситуації та інциденту;

• визначити змістовну і психологічну сторони конфлікту;

• розкрити сутність та охарактеризувати міжособовий конфлікт;

• висвітлити ознаки існування міжособових конфліктів;

• показати зв’язок внутрішньо-особових, міжособових і міжгрупових конфліктів;

• дати характеристику причин міжособових конфліктів;

• висвітлити причинні чинники конфліктів;

• представити та охарактеризувати методи і методики вивчення міжособових конфліктів;

• оволодіти модульною методикою оцінки міжособових конфліктів;

• визначити стан фрустрації людини у конфліктній ситуації;

• перелічити і розкрити сутність перешкод на шляху до досягнення мети, які призводять до фрустрації.

3.1 Конфліктна ситуація, інцидент та їх взаємозв'язок

Конфліктна ситуація - це приватне поняття у відношенні до конфлікту. Конфліктна ситуація представляє собою фрагмент конфлікту, цільний епізод його розвитку, своєрідний «фотографічний знімок» на певний момент часу невідповідності намірів (прагнень) людини з умовами їх досягнення.

Виникнення протиріч приводить до утворення конфліктних відносин або конфліктних стосунків.

Конфліктні стосунки — форма і зміст взаємодії між суб'єк­тами та заходів, які застосовуються ними для завершення конфлікту [11, с. 12].

Виникнення конфліктних взаємостосунків приводить до створення конфліктної ситуації.

Конфліктна ситуація – це ситуація прихованого або відкритого протистояння двох або більше сторін-учасниць, кожна з яких має свої цілі, мотиви, засоби або способи рішення проблеми, особисто значущою для кожного її учасника.

Пірен М. І. визначає конфліктну ситуацію як нагромадження суперечностей, які містять суттєву причину конфлікту [81, с. 38].

Під конфліктною ситуацією у міжособовій взаємодії розуміється конкретне втілення у ситуації взаємодії „лицем до лиця” конфліктного стану системи діадічних відносин, сприйнятого або усвідомленого як таке, принаймні, одним з учасників цих відносин. Таким чином, для конфліктної ситуації характерне усвідомлення конфліктогенних чинників хоча б одним з суб'єктів інтеракції у конкретних умовах.

Визначення учасником взаємодії ситуації як конфліктної характеризує першу фазу конфлікту. Свідоцтвом сприйняття ситуації міжособової взаємодії як конфліктної є відчуття загрози.

Відчуття загрози викликає бажання однієї із сторін розширити сферу своїх прав або звузити сферу своїх обов'язків щодо іншої сторони.

Тому необхідно розглянути передумови виникнення конфліктних ситуацій (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Передумови виникнення конфліктних ситуацій

Середо-вище	Об'єктивні передумови конфліктних ситуацій	Суб'єктивні передумови конфліктних ситуацій
На рівні держави	1. Суспільні відносини. 2. Соціальна нестабільність і напруженість. 3. Національно-етнічні звичаї, традиції і громадська думка. 4. Соціальна справедливість. 5. Масові соціальні явища, безробіття, страйки, чутки.
На рівні підприємства	1. Організаційно-комунікативні передумови (недосконалість комунікацій; невміння керівництва визначити і донести до підлеглих точний опис посадових обов'язків; слабка інформованість працівників, яка веде до чуток, інтриг, конфліктів). 2. Матеріально-технічні передумови (застаріле устаткування, непристосовані приміщення). 3. Господарсько-політичні передумови (суперечності між груповими та особистими інтересами; недоліки законодавства; однобока орієнтація на показники господарської діяльності). 4. Господарсько-організаційні передумови (неправильна організація праці; недоліки у спеціалізації і кооперації, недосконалість в обліку і контролі за ступенем та якістю праці, порушення режиму роботи і відпочинку; неправильна організація зарплати; неврегульованість нормування праці і системи оплати). 5. Соціально-професійні передумови (недосконалість системи підбору кадрів; крайнощі у кадровій політиці); 6. Соціально-демократичні передумови (порушена структура колективу за віком, статтю, національністю). 7. Соціально-психологічні передумови (несумісність деяких членів колективу).	1. Невідповідність самооцінки можливостей і здібностей, яка може бути, як завищена, так і занижена, і суперечити адекватній оцінці оточуючих. 2. Прагнення домінувати незважаючи не на що. 3. Консерватизм мислення, поглядів, переконань; небажання подолати застарілі традиції. 4. Зайва принциповість і прямолінійність у висловах й думках, прагнення у всіх ситуаціях говорити правду в очі. 5. Критичний настрій, особливо необґрунтований і не аргументований. 6. Певний набір емоційних якостей особистості: агресивність, упертість, дратівливість.

Важливим внутрішньо-особовим показником служить усвідомлення однією стороною несумісності потенційних позицій з позиціями та інтересами іншої сторони. Істотними є такі особливості сприйняття учасниками ситуації:

• ситуація сприймається як важлива, потенційно-здатна забезпечити досягнення бажаної мети;

• один з учасників взаємодії усвідомлює, що досягти бажаної мети можна лише при умові, якщо він займе деяку ключову позицію, яка не може одночасно належати обом учасникам.

Суб'єктивним чинником, що дозволяє людині визначити ситуацію як конфліктну, є перевищення рівня особової толерантності.

Як розвиватиметься конфлікт далі багато у чому залежить від деякої ініціюючої події. Дуже часто такі події можуть бути вельми випадковими.

Дана подія розглядається конфліктологами із застосуванням різних термінів: у західній літературі - "ситуація спускового гачка", у нашій - "інцидент", "казус беллі" та інше.

Деякі вчені вказують на випадковість даного явища, так Пірен М. І. визначає інцидент як збіг обставин, що є приводом для конфлікту [81, с. 38]. Не можна погодитись з цією точкою зору, оскільки існують цілеспрямовані конфлікти (див. підрозділ 3.2)

Інцидент - дія або сукупність дій учасників конфліктної ситуації, що провокують різке загострення суперечності і початок боротьби між учасниками.

Інцидент — зовнішня, іноді формальна подія, що надає руху конфліктуючим сторонам. Інцидент — це є активна, дієва частина конфлікту. З нього починається безпосереднє зіткнення сторін. Інцидент може бути:

- інформаційний — подія, що допомогла усвідомити суб'єк­там відмінність своїх інтересів;

- діяльний — привід для оголошення конфронтаційних дій через розходження інтересів, ціннісних орієнтацій [11, с. 40].

За наявності прихованої конфліктної ситуації як інцидент може виступити:

- зміна у зовнішній відносно до соціальної організації ситуації;

- провокуючі дії однієї із сторін конфлікту;

- використання однієї із сторін якої-небудь спірної ситуації з метою почати відкриті конфліктні дії.

Як відзначають Ф. М. Бородкін і Н. М. Коряк, “щоб конфлікт відбувся, потрібні дії з боку опонентів, направлені на оволодіння об'єктом” [13, с.16].

Конфліктна ситуація виникає до інциденту. Конфліктна ситуація (частіше у прихованій формі) може зберігатися, не приводячи до інциденту і не переходячи у конфлікт. Інцидент, таким чином, повністю залежить від конфліктної ситуації, він без неї просто не може відбутися.

Конфліктна ситуація може існувати, не переходячи у стадію інциденту, але інцидент без конфліктної ситуації початися не може, як не може бути продовження даного інциденту із зміною конфліктної ситуації. Отже, окремий конфлікт припиняється разом із зміною даної конфліктної ситуації, і, зміна конфліктної ситуації може замінити один елементарний конфлікт на іншій, що дозволяє управляти перебігом конфлікту у цілому [13, с. 34].

Після інциденту для сторін можливі два варіанти позицій:

- втрачений контроль над ситуацією, і сторони ухвалюють спонтанні рішення без належного аналізу;

- контроль над ситуацією не втрачений, сторони можуть ухвалювати обдумані рішення.

Ніхто не визначить конфлікт або зіткнення закінченим, наприклад, через те, що опоненти розійшлися на обідню перерву або по будинках після закінчення робочого дня, роз'їхалися у відпустку, захворіли та інше. Після перерви інцидент може бути продовжений, всі опиняться у тих же позиціях, у тій же конфліктній ситуації (природно, якщо в перерві не відбудеться події, яка змінить ситуацію незалежно від поведінки включених у неї опонентів). Закінчення ж даного інциденту може відбутися в одному-єдиному випадку — у разі зміни конфліктної ситуації, тобто зміни будь-якої характеристики її елементів: мети, об'єкту конфлікту, опонентів, відносин „об'єкт — опонент” або „опонент — опонент” [13, с. 34-35].