2.6 Конфлікт як процес та його стадії

Динаміка розвитку конфлікту - це раптова або поступова зміна відносин між взаємодіючими учасниками, яка залежить від специфіки їх міжособових відносин, характерологічних особливостей учасників і значущості переслідуваних ними цілей з урахуванням впливаючих на них чинників дійсності [11, с. 37].

Моніторинг літератури з питань конфліктології показав, що вчені-представники різних підходів в управлінні, у різні періоди розвитку науки по-різному визначали етапи конфлікту як процесу (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 – Процес розвитку конфлікту [68, с. 44, 90, 81]

Автор, рік	Процес розвитку конфлікту
1	2
Феденко Н. та ін., 1981	Виникнення
	Напруженість, усвідомлення
	Привід (поштовх)
	Конфлікт
	Вирішення
Фолгер, 1984	Ескалації
	Уникнення конфлікту
	Конструктивна діяльність
	Релаксації
Крігсберг Л.	Підстави конфлікту
	Поява конфлікту
	Початкова поведінка
	Ескалація
	Деескалація
	Закінчення
	Наслідки і результат
Пруїт Р., Рубін І., 1986	Ескалація
	Рівновага
	Вирішення

Продовження таблиці 2.6

1	2
Валтон Р., 1987	Диференціація
	Конфронтація
	Інтеграція
Белкін А. та ін., 1995	Нахил
	Зародження
	Дозрівання
	Усвідомлення
Ішмуратов А., 1996	Латентний етап. Виникнення
	Демонстративний етап. Усвідомлення. Агресивний період
	Батальний етап. Конфліктна поведінка
	Фінал конфлікту. Вирішення
Сулімова Т., 1996	Напруга
	Інцидент
	Усвідомлення
	Завершення
Фролов З., 1996	Передконфліктна ситуація
	Безпосередній конфлікт
	Вирішення конфлікту
Скибицька Л.І., 1999	Виникнення ситуації
	Існування конфлікту
	Вирішення конфлікту

У таблиці 2.7 представлені основні характеристики етапів конфлікту.

Таблиця 2.7 - Характеристика етапів процесу розвитку конфлікту

Автор	Етап	Характеристика стадій
1	2	3
Філі, 1975	1. Латентний конфлікт (джерела)	Минулі умови виступають характеристиками ситуації, які у цілому і ведуть до конфлікту, хоча вони також можуть бути і за відсутності конфлікту.
	2. Конфлікт, що розуміється	Конфлікт, що розуміється, є логічно та об'єктивно визнаний набір умов, які сторонами визнаються як конфліктні.
	3. Конфлікт, що відчувається	Конфлікт, що відчувається - це конфліктне взаємовідношення, що персоналізується і виражається відчуттями загрози, ворожості, страху або недовіри.

Продовження таблиці 2.7

1	2	3
	4. Конфлікт, який маніфестують	Поведінка, яка маніфестується є результативна дія - агресія, змагання, дебати або вирішення проблеми.
	5. Наслідки конфлікту	Вирішення або придушення конфлікту відноситься до завершення конфлікту або погодженням між всіма сторонами чи поразкою однієї з них.
Р.Рамелл, 1976-77рр.	1. Прихований конфлікт (ініціюючі події)	Конфлікт протікає латентно, індивіди знаходяться у різних потенційно конфліктних диспозиціях і відносинах, які несуть відмінності у цінностях, об'єктивних обставинах, поглядах і йде підготовка під майбутню поведінку. Під час ініціюючої фази деяка подія "спускового гачка" примушує індивідів діяти. У цей момент потенційні відмінності стають основою взаємодії.
	2. Оцінка можливостей	Індивіди оцінюють здатність і бажання опонента реалізувати загрози, сили, вони дійсно протистоять проблемі, яка виникла і спробують досягти певного рішення й пристосуватись.
	3. Баланс сил	Учасники приходять до розуміння обставин вирішення конфлікту і наслідків. Фаза характеризується обдуманими очікуваннями з боку індивідів і може тривати якийсь час до значних змін в обставинах, відносинах або існуючих цілях.
	4. Переривання мирного періоду	Зміни, що розвиваються, ведуть до стадії розколу, в якій групи приходять до висновку, що обставини знову дозріли для появи потенційного конфлікту і, при відомих обставинах, можлива конфронтація.
Зайцев А.К., 2000 П.Вер, 1979	1. Зародження	Конфлікт має прихований для зовнішнього спостерігача характер, він латентний за своєю суттю.
	2. Формування	Розгортання конфлікту. Опонуючі сторони тільки організовують вимоги. Попереднє балансування сил відбувається у формі переговорного процесу. Сторони вже ідентифіковані, усвідомлюють, що знаходяться у стані диспуту, основні теми виявлені, але немає реальних переговорів або процесу вирішення проблем. Відбувається мобілізація ресурсів обох (або більшого числа) сил, які протистоять одна одній.
		Виділяють наступні події цієї стадії: (1) події, що прискорюються сигналізують про появу спірної ситуації; (2) становлення тематики, трансформація, розповсюдження; (3) поляризація. Стадія завершується інцидентом.

Продовження таблиці 2.7

1	2	3
	3. Розквіт (розвиток)	Стадія конфлікту, активних дій, який маніфестується; активних дій, коли сторони залучені у поточну суперечку, можуть бути розпочаті переговори, які, у свою чергу, також можуть зайти у безвихідь. Несумісні відмінності, якщо вони не долаються, переходять у поведінку-втручання. Повне або часткове припинення виробничих та інших господарських процесів. Протиборчі сторони можуть вибрати: (1) досягнення цілей за рахунок іншої сторони, тим самим підсилюючи конфлікт; (2) закінчити конфлікт виходом із взаємодії; (3) підкорення іншій стороні, у цьому випадку латентний конфлікт залишається; (4) співробітничати для вироблення рішення, яке повністю задовольняє обидві сторони, таким чином припиняючи конфлікт. Можливий й інший варіант розвитку конфлікту - ескалація, коли сторони у процесі взаємодії починають збільшувати ступінь ворожості один до одного і прагнуть нанести все більший збиток опоненту у кожному крузі подій, з відповідною реакцією від останнього. Зворотний хід подій, коли сторони зменшують ворожість і збиток, який завдається опоненту. Даний процес має назву деескалація. Тенденція до ескалації конфлікту складається із з'єднання трьох взаємопов'язаних процесів: (1) процесів змагань пов'язаних із спробою здобути перемогу у конфлікті; (2) процесів точного і невірного сприйняття; (3) процесів наростання зобов'язань під тиском в ім'я пізнавальної і соціальної узгодженості.
	4. Перетворення (згасання)	Згасання конфлікту має у своїй основі або закінчення ресурсів однієї чи обох сторін, або угоду, що досягнута у ході переговорного процесу.
Во-ро-жейкін І.О., Ки-ба-нов А.Я.,	1. Перед-конфліктна стадія	І. Початкова фаза - конфліктна ситуація, яка виявляє опонентів і причину обумовленості конфлікту.
		ІІ. Перетворення ситуації у конфлікт відбувається завдяки мотиву, якійсь дії, що приводить конфліктуючі сторони у рух. Такі дії - це зіткнення, тобто друга фаза — інцидент. Тільки разом конфліктна ситуація та інцидент утворюють конфлікт.
	2. Конф-ліктна стадія	І. Перша фаза, що наступає після інциденту, разом з різким загостренням розбіжностей, виходом на позиції прямої конфронтації відрізняється тим, що сторони атакують одна

Продовження таблиці 2.7

1	2	3
За-ха-ров Д.К., 2000		одну, викликаючи у відповідь дії або протидію, наступають на позиції опонентів, намагаються нейтралізувати їх загрози. Супроводжується наростанням агресивності, переходом від упередженості і неприязні до психологічної несумісності і відвертої ворожості, приводить до посилення конфронтації.
		ІІ. Друга фаза вибору шляхів подальшої взаємодії опонентів. Можливий двоякий вибір: 1) при розстановці сил, що склалася, шукати примирення, знижувати рівень напруженості у відносинах, робити поступки і таким чином йти на припинення конфлікту; переклад конфлікту знов у приховану форму з тим, щоб у подальшому повернутися до початкової конфліктної ситуації; 2) ескалація, продовження конфлікту, доведення його до вищого ступеня загострення. При продовженні конфлікту процес протиборства, інтенсифікує сторони, які протистоять мобілізувати додаткові сили і засоби, ресурси і контрресурси. Для припинення конфлікту, конфронтації, переведення конфлікту у взаємоприйнятні рамки, вирішення його тим або іншим способом необхідно вживати заходи, які можуть бути тільки за ініціативою самих учасників конфліктного протиборства або сторонньої сили.
	3. Після-конф-ліктна стадія	І. Перша фаза - послаблення протистояння. Конфлікт на цій фазі при всій своїй гостроті може припинитися як у результаті зміни об'єктивної ситуації, так і в результаті психологічної перебудови суб'єктів, зміни їх поглядів і намірів, що веде до повного або часткового вирішення конфлікту.
		ІІ. Завершальна фаза — підведення підсумків, оцінка результатів. Наслідки конфлікту залежать від багатьох чинників об'єктивного і суб'єктивного порядку, манери поведінки сторін, методів подолання розбіжностей, умінь тих, хто спрямовував врегулювання конфлікту.

У сучасній літературі динаміку розвитку конфлікту розглядають по різному (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 - Динаміка розвитку конфлікту з позиції різних підходів

Джерело	Динаміка розвитку конфлікту
1	2
Ложкин Г.В. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие/ Г.В.Ложкин, Н.И.Повякель. — К.: МАУП, 2000. — 256 с.: ил. — Библиогр.: с. 250-254. [68, с. 45-46]	N A Б В Г Д t N — величина емоційної напруги; t — час спілкування конфліктуючих; А, Д — оптимальний рівень емоційної напруги взаємодіючих осіб, який дозволяє їм ефективно співробітничати; Б — передконфліктна ситуація, коли збільшуються емоційна напруженість сторін, їх сприйнятливість і настороженість; В — конфлікт, найвища емоційна напруга сторін; Г— вирішення конфлікту, спад напруги у взаємостосунках.
Зайцев А. К. Социальный конфликт. - М.: Academia, 2000. 464 с. [41, с. 130-131]
	важливий вплив; зворотний зв’язок; очікування; спіраль.

Продовження таблиці 2.8

1	2
Ворожейкин И.Е. Конфликтология: Учеб./ И.Е.Воро-жейкин, А.Я.Киба-нов, Д.К. Захаров - М.: ИНФРА-М, 2000. - 224 с. [25, с. 94-95]
Зайцев А. К. Социальный конфликт. - М.: Academia, 2000. - 464 с. [41, с. 130]
Скибицька Л.І. Конфліктологія: опорний конспект лекцій для студентів базової освіти з менеджменту. – К.: 1999.– 124 с. [90, с. 7]

Продовження таблиці 2.8

1	2
Психология. Педагогика. Этика: Учеб. для вузов/ О.В. Афанасьева, В.Ю. Кузнецов, И.П. Левченко и др.; Под ред. проф. Ю.В. Наумкина. — М: Закон и право, ЮНИТИ, 1999. - 350 с. [83, с. 126-127]
Бородкин Ф. М. Внимание: конфликт!/ Ф. М.Бород-кин, Н. М. Коряк 2-е изд., перераб. и доп.— Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1989.— 190 с. [13, с. 138-140]	Чітка стрілка – основний напрям розвитку, пунктирна – зворотна дія.

Так, Ложкин Г. В., Повякель Н. І. основними складовими процесу розвитку конфлікту визначали оптимальний рівень емоційної напруги взаємодіючих осіб, який дозволяє їм ефективно співробітничати; передконфліктну ситуацію; конфлікт; вирішення конфлікту, спад напруги у взаємостосунках [68, с. 45-46].

Зайцев А. К. відокремлював у свою чергу наступні етапи: засади конфлікту; прояви конфлікту; початкову поведінку; ескалацію; деескалацію; закінчення; результат; наслідки [41, с. 130-131].

Близькими є погляди Ворожейкіна І. Е., Кибанова А. Я., Захарова Д.К., які визначають основними стадіями динаміки конфлікту: джерела конфлікту; конфліктну ситуацію; інцидент; вирішення конфлікту та його наслідки [25, с. 94-95] та Афанасьєвої О.В., Кузнєцова В.Ю., Левченко І. П., на думку яких конфлікт проходить наступні етапи: подія, протиріччя, конфліктна ситуація, інцидент, конфлікт, виявлення джерел конфлікту, пошук шляхів вирішення конфлікту [83, с. 126-127].

Зайцев А. К. наводить також етапи, розроблені Філі – латентний конфлікт; конфлікт, який усвідомлюється; конфлікт, який відчувається; конфлікт, який маніфестується; наслідки конфлікту [41, с. 130].

Бородкін Ф. М. і Коряка Н. М. виділяють проблемну ситуацію, ситуацію блокування, конфліктну ситуацію, ситуацію вирішеного конфлікту. При цьому вони акцентують увагу на можливості помилкової конфліктної ситуації, яка швидше вирішується при управлінні. Значна частина конфліктів є продовженням, відображенням цілком об'єктивних, не залежних від волі конфліктуючих суперечностей. Звичайно, важко знайти прямий зв'язок між конфліктом і суперечністю, що викликала його, оскільки їх розділяють іноді велика дистанція, безліч «посередників». До перетворення у конфліктну взаємодію суперечність проходить певні етапи. Один з центральних етапів — ідентифікація осіб, груп, організаційних структур, що блокують діяльність, рух до намічених цілей. Взаємна ідентифікація учасників подій перетворює об'єктивно існуючу проблемну ситуацію на її суб'єктивне відображення у формі конфліктної ситуації. Остання може виявитися і помилковою, невірно усвідомленою. Конфліктні взаємодії, почавшись, можуть змінити все оточення, створити нову проблемну ситуацію або сприяти її розумінню учасниками. Доти поки не ліквідована проблемна ситуація разом з цілями учасників в її основі, засади для конфліктів залишається. Вступаючи у протиборство учасники конфлікту реагують один на одного як на перешкоду, що блокує досягнення цілей, тобто оцінюють цілі один одного як конкуруючі. [13, с. 138-140]

Скибицька Л. І. у навчальній роботі наводить три основні етапи розвитку конфлікту: передконфліктна ситуація (виникнення, усвідомлення), конфлікт (агресія, взаємодія), заключний етап (врегулювання, припинення, перехід у приховану форму) [90, с. 7].

При всьому багатстві ідей, виказаних науковцями, якнайповніші до розуміння динаміки конфлікту підішли Анцупов А.Я. і Шипілов А.І., чию точку зору розглянемо детально. У цілому динаміка розвитку конфлікту припускає певні стадії, які представлені на рисунку 2.5.

С тупінь напруженості відношень
Диференціація						Інтеграція
Виникнення об’єктивної проблемної ситуації	Усвідомлення об’єктив-ної проблемної ситуації	Спроби вирішити проблему конфліктними способами	Передконфлктна ситуація	Інцидент	Ескалація	Збалансована протидія	Завершення конфлікту	Часткова нормалізація відношень	Повна нормалізація відношень
Латентний період (передконфлікт)				Відкритий період (власно конфлікт)				Латентний період (післяконфліктна ситуація)

Рисунок 2.5 - Динаміка конфлікту [6, с. 264]

Таким чином, динаміка розвитку конфлікту припускає такі періоди:

1. Латентний період (перед конфлікт) — це є період, під час якого кон­фліктуючі сторони оцінюють свої ресурси, перш ніж зважити­ся на агресивні дії чи відступ [11, с. 38].

Під час латентного періоду, який є прихованим, суб'єкти конфлікту ще не взялися до конкретних дій, спрямованих один проти одного, але у думках вже почали підготовку до цих дій, при цьому обидві сторони, при обдумуванні положення, що склалося, будують плани своїх майбутніх дій.

Латентний період включає наступні етапи:

1. Виникнення об'єктивної проблемної ситуації.

2. Усвідомлення об'єктивної проблемної ситуації.

3. Спроби сторін вирішити об'єктивну проблемну ситуацію неконфліктними способами.

4. Виникнення передконфліктної ситуації [6, с. 263-264].

Учасники конфлікту можуть усвідомлювати свою поведінку на передконфліктній стадії у різному ступені: неусвідомлена поведінка всіх сил на латентній фазі; потім - поступове усвідомлення зростання розбіжностей між силами, які протистоять; далі - неорганізовані спонтанні виступи, після чого починає формуватися ідея протесту.

Розвиток конфлікту обумовлює зростання ступеня його усвідомлення. Для аналізу розподілу сил і розвитку конфлікту за ступенем усвідомлення можна використовувати наступну матрицю (табл. 2.9).

Після того, як конфлікт усвідомлений, сторони переходять до конфліктної поведінки, яка направлена на блокування досягнень протилежної сторони, її прагнень, цілей, намірів.

2. Відкритий період часто називають конфліктною взаємодією або власне конфліктом. Він включає:

- інцидент;

- ескалацію конфлікту;

- збалансовану протидію;

- завершення конфлікту.

2.1. Інцидент є першим зіткненням сторін, пробою сил. Під час інциденту сторони пробують за допомогою сили вирішити проблему на свою користь. Якщо задіяних однієї із сторін ресурсів достатньо для переваги співвідношення сил на свою користь, то інцидентом конфлікт може обмежитися.

Таблиця 2.9 - Матриця оцінки ступеня участі сторін у конфліктній ситуації [41, с. 220]

Розподіл сил	Хто конкретно	Дії сторін
		усвідомлені	неусвідомлені
Провокатори	1.
	2.
	3.
Залучені	1.
	2.
	3.
Зацікавлені	1.
	2.
	3.

2.2. Ескалація полягає у різкій інтенсифікації боротьби опонентів. Під ескалацією конфлікту розуміється прогресуючий у часі розвиток конфлікту, загострення протиборства, при якому подальші руйнівні дії опонентів один проти одного вищі за інтенсивністю, ніж попередні.

Для ескалації конфлікту характерні наступні ознаки:

• звуження когнітивної сфери у поведінці і діяльності;

• витіснення адекватного сприйняття образу ворога;

• зростання емоційної напруги;

• перехід від аргументів до претензій та особистих випадів;

• зростання ієрархічного рангу інтересів, що порушуються або захищаються та їх поляризація;

• застосування насильства;

• втрата первинного предмету розбіжностей полягає у тому, що протиборство, що почалося через спірний об'єкт, переростає у глобальніше зіткнення, в ході якого первинний предмет конфлікту вже не виконує основної ролі;

• розширення меж конфлікту;

• збільшення числа учасників.

2.3. Збалансована протидія. Сторони продовжують протидіяти, проте інтенсивність боротьби знижується. Сторони усвідомлюють, що продовження конфлікту силовими методами не дає результату, але дії з досягнення згоди ще не робляться.

2.4. Завершення конфлікту полягає у переході від конфліктної протидії до пошуку рішення проблеми і припинення конфлікту з будь-яких причин. Основні форми завершення конфлікту: вирішення, врегулювання, згасання, усунення або переростання в інший конфлікт. [6, с. 265-266]

3. Післяконфліктний період включає наступні етапи: часткову нормалізацію відносин і повну нормалізацію відносин.

3.1. Часткова нормалізація відносин відбувається в умовах, коли не зникли негативні емоції, що мали місце у конфлікті. Етап характеризується переживаннями, усвідомленням своєї позиції. Відбувається корекція самооцінок, рівнів зазіхань, відношення до партнера. Загострюється відчуття вини за свої дії в конфлікті. Негативні установки по відношенню один до одного не дають можливості відразу нормалізувати відносини.

3.2. Повна нормалізація відносин наступає при усвідомленні сторонами важливості подальшої конструктивної взаємодії. Цьому сприяє подолання негативних установок, продуктивна участь у спільній діяльності, встановлення довіри. [6, с. 266]

Ф. М. Бородкін і Н. М. Коряк указують: "на фоні єдиного, "великого" конфлікту... можна фіксувати декілька "менших" конфліктів, які проходять паралельно і послідовно, від успіхів яких залежить перемога у "великому" конфлікті тієї або іншої сторони, того або іншого опонента”.

Всі ці "маленькі" конфлікти, через які і за допомогою яких реалізується деякий "сценарій" розвитку "великого" конфлікту, можна назвати елементарними конфліктами. Будь-який конфлікт складається з мережі таких елементарних конфліктів, що реалізують його динаміку. Разом з тим, особливості формування таких "маленьких" конфліктів у принципі підкоряються загальним закономірностям розвитку конфлікту.

Можливий і ще один підхід, коли конфлікт та його фази-стадії розбиваються на окремі епізоди. Згідно Фолгеру, конфлікт може бути розбитий на ряд епізодів. У кожного епізоду мають місце різні теми і занепокоєння, що розрізняються, відмінні моделі розвитку і різні тактичні вибори учасників.

РЕЗЮМЕ

Розвиток конфлікту відбувається за схемою: конфліктна ситуація плюс інцидент дорівнює конфлікту.

Характерними рисами конфлікту є: невизначеність результату; усвідомленість і поширеність конфліктного явища; протікання у формі протистояння двох сторін та прогнозованість.

Термін „конфлікт” можна розглядати на рівні буденного осмислення, тобто як сварку, суперечку; на семантичному рівні - як зіткнення, розбіжності, колізія; на конвенціональному рівні відповідно до предмету дослідження.

Психологи розглядають конфлікт як природну умову взаємодії людей, в основі яких лежать суперечності, істотні відмінності між інтересами і цінностями суб'єктів соціальних зв'язків на відповідному цим відмінностям емоційному фоні.

Соціологи характеризують конфлікт як граничне загострення суперечностей, зіткнення і протиборство, що викликається протилежністю, несумісністю інтересів і позицій осіб, соціальних груп, прошарків, класів, націй, держав.

Юристами конфлікт трактується як протиборство суб'єктів суперечностей, протидія сторін, які переслідують не співпадаючі або взаємовиключаючі цілі.

Конфлікт в управлінні - це універсальний спосіб взаємодії складних систем, подолання суперечностей та обмежень у будь-якій сфері, де здійснюються контакти між окремими людьми та їх співтовариствами.

Конфлікт - виникнення суперечностей, зіткнення протилежних інтересів, які важко вирішити, на ґрунті суперництва, відсутності взаєморозуміння з різних питань, пов'язаних з гострими емоційними переживаннями.

Кожен конфлікт має межі, які розрізняють у трьох аспектах: просторовому, часовому, суб'єктному.

Конфлікт у сучасному розумінні — це надзвичайно багатолике і багатобічне явище, одночасно позитивне і негативне, що розвиває і руйнує, і відображає у всьому різноманітті справжню діалектику життя.

За місцем виникнення причини конфлікту можуть бути зовнішніми і внутрішніми; за причинами виникнення - об'єктивними і суб'єктивними.

Організаційно-управлінські причини конфлікту складаються з: структурно-організаційних, функціонально-організаційних, особисто-функціональних і ситуативно-управлінських причин.

Основними соціально-психологічними причинами є: втрата і спотворення інформації у процесі міжособової і міжгрупової комунікацій; незбалансована ролева взаємодія; підхід до проблеми з різних сторін; вибір людьми різних способів оцінки результатів діяльності та особистості один одного; внутрішньо-груповий фаворитизм; конкурентний характер взаємодії; обмежені здібності людини до децентрації; бажання одержувати від оточуючих більше, ніж віддавати їм; прагнення до влади; психологічна несумісність людей.

Особисті причини конфліктів пов'язані з індивідуально-психологічними особливостями його учасників та обумовлені специфікою процесів, що відбуваються у психіці людини в ході її взаємодії з іншими людьми, і навколишнім середовищем.

Особистими причинами конфліктів може бути: очікувана поведінка; непідготовленість до ефективних дій у конфліктних ситуаціях; не достатня психологічна стійкість; відсутність емпатії; завищений або занижений рівень зазіхань; різна акцентуація характеру.

Структура конфлікту — сукупність стійких елементів кон­флікту, що утворюють цілісну систему.

Конфлікт складається з наступних елементів: учасники конфлікту (основні учасники конфлікту, групи підтримки, інші учасники (підбурювач, організатор), зона розбіжностей (предмет та об’єкт конфлікту; мотиви, інтереси, наміри, цілі опонентів), мікро- і макросередовище, конфліктогени.

Учасники конфлікту – окремі особи або групи, які по-різному оцінюють сутність і протікання певних подій, пов'язаних з діяльністю іншої сторони.

Основні учасники конфлікту - це ті суб'єкти конфлікту, які безпосередньо здійснюють активні (наступальні або захисні) дії один проти одного.

Ініціатор конфлікту - це сторона, яка першої почала конфліктні дії.

Ранг опонента — це рівень можливостей опонента з реалізації своїх цілей у конфлікті, «сила», що виражається у складності і впливовості його структури і зв'язків: фізичні, соціальні, матеріальні та інтелектуальні можливості, знання, навички та уміння, соціальний досвід конфліктної взаємодії, широта соціальних зв'язків, масштаби суспільної і групової підтримки.

Групи підтримки - це окремі індивіди або групи осіб, які активними діями або тільки своєю присутністю, мовчазною підтримкою можуть корінним чином впливати на розвиток конфлікту, його результат.

Інші учасники конфліктів - суб'єкти, які епізодично впливають на хід і результати конфлікту.

Підбурювач - це особа, організація або держава, що підштовхує іншого учасника до конфлікту. Сам підбурювач може потім у цьому конфлікті не брати участь. Його задача — спровокувати, розв'язати конфлікт та його розвинути.

Організатор — особа або група, що планують конфлікт та його розвиток, передбачають різні шляхи забезпечення, охорони учасників та інше.

Предмет конфлікту - це об'єктивно існуюча або уявна проблема, що є основою конфлікту; те протиріччя, через вирішення якого сторони вступають в протиборство.

Об'єкт конфлікту - це конкретна матеріальна або духовна цінність, до володіння або користування якої прагнуть конфліктуючі сторони.

Мікро- і макросередовище (соціальне середовище) – це умови, в яких знаходяться і діють учасники конфлікту.

Конфліктогени - "те, що сприяє конфлікту" (слова, дії або бездіяльність), які можуть привести до конфліктів або конфліктних ситуацій).

Динаміка розвитку конфлікту - це раптова або поступова зміна відносин між взаємодіючими учасниками, яка залежить від специфіки їх міжособових відносин, характерологічних особливостей учасників і значущості переслідуваних ними цілей з урахуванням впливаючих на них чинників дійсності.

Динаміка розвитку конфлікту включає стадії: передконфліктний період (виникнення об'єктивної проблемної ситуації; усвідомлення об'єктивної проблемної ситуації; спроби сторін вирішити об'єктивну проблемну ситуацію неконфліктними способами; виникнення передконфліктної ситуації); відкритий період (інцидент; ескалація конфлікту; збалансована протидія; завершення конфлікту); післяконфліктний період (часткова і повна нормалізація відносин).

Латентний період конфлікту – це відрізок часу, на якому суб'єкти конфлікту ще не взялися до конкретних дій, спрямованих один проти одного, але у думках вже почали підготовку до цих дій, при цьому обидві сторони, при усвідомленні положення, що склалося, будують плани своїх майбутніх дій.

Контрольні питання

1. У чому полягає природа конфлікту?

2. За якою схемою відбувається розвиток конфлікту?

3. Висвітліть характерні риси конфлікту.

4. На яких рівнях можна визначити термін „конфлікт”?

5. Дайте характеристику філософській, економічній, психологічній, комунікативній сторонам конфлікту.

6. Визначте наукові підходи до конфлікту представників різних наукових шкіл менеджменту.

7. Розкрийте сутність конфлікту.

8. Охарактеризуйте межі конфлікту (просторові, часові, суб’єктні).

9. Висвітліть традиційний погляд на конфлікт у колективі, визначте основу цієї позиції та її недоліки.

10. У чому полягає користь конфлікту? Опишіть переваги сучасного тлумачення конфлікту.

11. Назвіть основні обставини, які впливають на оцінку конструктивності і деструктивності конфлікту.

12. Висвітліть функціональну спрямованість конфліктів в організації.

13. Визначте основні види причин конфліктів.

14. Охарактеризуйте організаційно-управлінські причини конфліктів (структурно-організаційні, функціонально-організаційні, особисто-функціональні, ситуативно-управлінські).

15. Дайте характеристику основних соціально-психологічних причин.

16. Розкрийте сутність особистих причин конфліктів (очікувана поведінка; непідготовленість до ефективних дій у конфліктних ситуаціях; не достатня психологічна стійкість; відсутність емпатії; завищений або занижений рівень зазіхань; різна акцентуація характеру).

17. Назвіть елементи конфліктів.

18. Визначте основних учасників конфліктів і дайте характеристику тієї ролі, яку вони виконують в залежності від рівня протидії.

19. Хто є ініціатором конфлікту?

20. Як визначити ранг опонентів? З якою метою необхідно визначити ранг безпосередніх учасників конфліктів?

21. Визначте структуру і склад груп підтримки учасників конфліктів.

22. Яку роль виконують підбурювачі та організатори при розвитку конфліктів?

23. Перелічте складові зони розбіжностей.

24. Що є предметом конфлікту? Назвіть умови, яким повинен відповідати предмет конфлікту.

25. Дайте характеристику поняття „об’єкт конфлікту”.

26. Розкрийте сутність мотивів, інтересів, намірів, цілей учасників конфліктів.

27. Охарактеризуйте мікро- і макросередовище конфлікту (соціальне середовище).

28. Що є конфліктогенами у взаємодії?

29. Охарактеризуйте типи конфліктів, які класифікують за однією ознакою.

30. Розкрийте сутність класифікації конфліктів за декількома підставами.

31. Визначте поняття „динаміка розвитку конфлікту”.

32. Зробіть порівняльний аналіз наукових поглядів на процес розвитку конфлікту та охарактеризуйте етапи, які виділяють вчені.

33. Назвіть етапи розвитку конфлікту відповідно розробкам А. Я. Анцупова та А. І. Шипілова.

34. Охарактеризуйте латентний період розвитку конфлікту і висвітліть його передвісники.

35. Розкрийте сутність методики оцінки участі сторін у конфліктній ситуації.

36. Дайте характеристику відкритому періоду конфлікту (інциденту; ескалації конфлікту; збалансованій протидії; завершенню конфлікту).

37. Охарактеризуйте післяконфліктний період конфлікту.

38. Висвітлить "елементарні" конфлікти, які можна відокремлювати у рамках певного конфлікту.

Тести для самоконтролю

1. Основою будь-якого конфлікту є:

1.1. об'єктивні і суб'єктивні, реальні та ілюзорні суперечності, що накопичилися;

1.2. зіткнення соціальних інтересів;

1.3. зіткнення паралельно-направлених цілей;

1.4. ваш варіант відповіді.

2. Розвиток конфлікту відбувається за наступною схемою:

2.1. Конфліктна ситуація + Інцидент = Конфлікт;

2.2. Привід + Інтерес = Конфлікт;

2.3. Конфліктна ситуація + Інтерес = Конфлікт;

2.4. ваш варіант відповіді.

3. Основними рисами конфлікту є:

3.1. наявність протистояння двох і більше сторін, прогнозованість;

3.2. невизначеність результату, усвідомленість та обдуманість;

3.3. широка поширеність, протистояння двох і більше сторін, прогнозованість;

3.4. ваш варіант відповіді.

4. Неминучість конфлікту як невід'ємного компоненту розвитку суспільства і самої людини виявляється у:

4.1. невизначеності результату;

4.2. усвідомленості та обдуманості;

4.3. широкій поширеності;

4.4. протистоянні двох і більше сторін.

5. За рівнями застосування конфлікт розглядають на:

5.1. стратегічному, тактичному та оперативному рівнях;

5.2. рівні буденного осмислення, семантичному і конвенційному рівнях;

5.3. стратегічному, семантичному і конвенційному рівнях;

5.4. наочному, семантичному і змістовному рівнях.

6. З погляду психології конфлікт - це:

6.1. граничне загострення суперечностей, зіткнення і протиборство, що викликаються протилежністю, несумісністю інтересів і позицій осіб, соціальних груп, прошарків, класів, націй, держав;

6.2. природна умова взаємодії людей, в основі якої лежать суперечності, істотні відмінності між інтересами і цінностями суб'єктів соціальних зв'язків на відповідному цим відмінностям емоційному фоні;

6.3. універсальний спосіб взаємодії складних систем, подолання суперечностей та обмежень у будь-якій сфері, де здійснюються контакти між окремими людьми та їх співтовариствами;

6.4. зіткнення паралельно-спрямованих цілей.

7. З погляду соціології конфлікт - це:

7.1. граничне загострення суперечностей, зіткнення і протиборство, які викликаються протилежністю, несумісністю інтересів і позицій осіб, соціальних груп, класів, націй, держав;

7.2. природна умова взаємодії людей, в основі якої лежать суперечності, істотні відмінності між інтересами і цінностями суб'єктів соціальних зв'язків на відповідному цим відмінностям емоційному фоні;

7.3. універсальний спосіб взаємодії складних систем, подолання суперечностей та обмежень в будь-якій сфері, де здійснюються контакти між окремими людьми й їх співтовариствами;

7.4. зіткнення паралельно-спрямованих цілей.

8. Конфлікт в управлінні - це:

8.1. граничне загострення суперечностей, зіткнення і протиборство, що викликаються протилежністю, несумісністю інтересів і позицій осіб, соціальних груп, класів, націй, держав;

8.2. природна умова взаємодії людей, в основі якої лежать суперечності, істотні відмінності між інтересами і цінностями суб'єктів соціальних зв'язків на відповідному цим відмінностям емоційному фоні;

8.3. універсальний спосіб взаємодії складних систем, подолання суперечностей й обмежень в будь-якій сфері, де здійснюються контакти між окремими людьми та їх співтовариствами;

8.4. протиборство суб'єктів (носіїв) суперечностей, протидія сторін, що переслідують неспівпадаючі або такі, що взаємно виключають одна іншу цілі.

9. Визначальними характеристиками конфлікту новатора з консерватором є (сумістите цифри і букви):

9.1. Дії консерватора у процесі втілення ідей	А. кваліфіковані; Б. Ті, що атакують; В. психологічного надлому особистості; Г. гальмуючі; Д. активність виконавця; Е. ті, що координують; Ж. Ті, що провокують; З. зростання кар'єризму; І. пасивності виконавця.
9.2. Дії новатора у процесі втілення ідей
9.3. Негативний результат конфлікту консерватора з новатором призводить до

10. Які конфлікти виникають через прагнення посадовців керуватися виключно своїми інтересами?

10.1. Конфлікти між консерватором і новатором;

10.2. конфлікти вербальної дії керівника;

10.3. конфлікти, що виникають із суперечності оцінок і самооцінок;

10.4. конфлікти, що виникають на стику діяльності.

11. На які конфлікти негативно впливають недоліки в організаційній структурі управління, відсутність або недостатня розробленість структури взаємодії, положень про відділ і посадові інструкції; нерівномірна завантаженість роботою співробітників; функціональний егоцентризм?

11.1. Конфлікти між консерватором і новатором;

11.2. конфлікти вербальної дії керівника;

11.3. конфлікти, що виникають із суперечності оцінок і самооцінок;

11.4. конфлікти, що виникають на стику діяльності.

12. Які конфлікти ґрунтуються на краху надій та очікувань особи, невідповідності самооцінки індивіда й оцінки, яку йому дають керівництво і колектив?

12.1. Конфлікти між консерватором і новатором;

12.2. конфлікти вербальної дії керівника;

12.3. конфлікти, що виникають із суперечності оцінок і самооцінок;

12.4. конфлікти, що виникають на стику діяльності.

13. Фрази, що принижують статус співрозмовника можуть привести до:

13.1. конфлікту між консерватором і новатором;

13.2. конфлікту вербальної дії керівника;

13.3. конфлікту, що виникають із суперечності оцінок і самооцінок;

13.4. конфлікту, що виникають на стику діяльності.

14. Які межі характеризуються територією, на якій протікає конфлікт?

14.1. Суб'єктні;

14.2. просторові;

14.3. часові;

14.4. інтелектуальні.

15. Які межі характеризуються періодом тривалості конфлікту?

15.1. Суб'єктні;

15.2. просторові;

15.3. часові;

15.4. інтелектуальні.

16. Чим характеризуються дії атакуючої сторони на початку конфлікту?

16.1. Неусвідомленістю та активністю у збиток опонента;

16.2. свідомістю та активністю у збиток опонента;

16.3. свідомістю і пасивністю у збиток опонента;

16.4. неусвідомленістю і пасивністю у збиток опонента.

17. Чим характеризуються дії пасивної сторони на початку конфлікту?

17.1. Усвідомленням, що проти його інтересів діють;

17.2. усвідомленням, що в його інтересах діють;

17.3. усвідомленням, що він атакує;

17.4. ваш варіант відповіді.

18. Від якого аспекту визначення меж конфлікту залежить кількість учасників у конфлікті на його початку?

18.1. Суб'єктного;

18.2. просторового;

18.3. часового;

18.4. інтелектуального.

19. Представник школи наукового управління Ф.Тейлор вважав, що причинами конфлікту є:

19.1. нераціональна організаційна структура, нечіткий розподіл повноважень і відповідальності;

19.2. недостатня увага керівництва до соціальних питань;

19.3. психічний стан індивідуумів;

19.4. різні драматичні епізоди, погрози, агресії, спори, ворожість, війни.

20. Який підхід до конфлікту проголошували представники школи «людських відносин»?

20.1. конфлікт - завжди небажане явище;

20.2. конфлікти - бажані;

20.3. конфлікти запобігають гармонізації людських відносин;

20.4. конфліктів, якщо можливо, слід уникати або негайно вирішувати у разі їх виникнення.

21. У сучасному менеджменті вважається, що конфлікт - це:

21.1. завжди небажане явище;

21.2. бажане явище;

21.3. спосіб гармонізації людських відносин;

21.4. явище, яке слід уникати.

22. За місцем виникнення розрізняють наступні причини конфлікту:

22.1. об'єктивні і суб'єктивні;

22.2. організаційно-управлінські, соціально-психологічні та особові;

22.3. первинні і вторинні;

22.4. зовнішні і внутрішні.

23. Які причини конфлікту пов’язані з діловими неладами?

23.1. Внутрішні;

23.2. суб'єктивні;

23.3. об'єктивні;

23.4. зовнішні.

24. Незадоволеність, що викликана умовами праці у наслідок чого виникає конфлікт - це:

24.1. особова причина;

24.2. суб'єктивна причина;

24.3. об'єктивна причина;

24.4. зовнішня причина.

25. Несправедлива оцінка керівником дій підлеглого і результатів його праці, через яку виник конфлікт - це причина:

25.1. первинного типу;

25.2. суб'єктивного типу;

25.3. об'єктивного типу;

25.4. зовнішнього типу.

26. За місцем виникнення і складом учасників розрізняють наступні види причини:

26.1. об'єктивні і суб'єктивні;

26.2. організаційно-управлінські, соціально-психологічні та особові;

26.3. первинні і вторинні;

26.4. зовнішні і внутрішні.

27. Організаційно-управлінські причини виникнення конфліктів носять:

27.1. об'єктивний характер;

27.2. суб'єктивний характер;

27.3. первинний характер;

27.4. зовнішній характер.

28. Соціально-психологічні причини виникнення конфліктів носять:

28.1. об'єктивний характер;

28.2. суб'єктивний характер;

28.3. первинний характер;

28.4. зовнішній характер.

29. Які причини конфліктів обумовлені помилками, що допускають керівники і підлеглі у процесі ухвалення управлінських рішень?

29.1. Структурно-організаційні;

29.2. функціонально-організаційні;

29.3. ситуативно-управлінські;

29.4. особово-функціональні.

30. Втрата інформації через обмеженість словарного запасу, нестачу часу - це причина виникнення конфлікту:

30.1. організаційно-управлінського типу;

30.2. особового типу;

30.3. ситуативно-управлінського типу;

30.4. соціально-психологічного типу.

31. Незбалансована рольова взаємодія двох людей - це причина виникнення конфлікту:

31.1. організаційно-управлінського типу;

31.2. особового типу;

31.3. ситуативно-управлінського типу;

31.4. соціально-психологічного типу.

32. Причини, обумовлені специфікою процесів, що відбуваються у психіці людини в ході її взаємодії з іншими людьми чи навколишнім середовищем є:

32.1. організаційно-управлінськими;

32.2. особовими;

32.3. ситуативно-управлінськими;

32.4. соціально-психологічними.

33. Характер поведінки сторони у конфлікті не залежить від:

33.1. індивідуально-психологічних особливостей;

33.2. психічного стану; відношення до конкретного партнера за взаємодією;

33.3. організаційної структури управління у підприємстві;

33.4. особливостей актуальної ситуації взаємодії.

34. Якщо реальна поведінка партнера укладається у рамки бажаного або допустимого, то взаємодія продовжується як:

34.1. безконфліктна;

34.2. передконфліктна;

34.3. конфліктна;

34.4. постконфліктна.

35. Емпатія - це:

35.1. розуміння емоційного стану іншої людини, співпереживання і співчуття;

35.2. розуміння конфліктної ситуації і маркетингового середовища підприємства;

35.3. розуміння конфліктної ситуації і внутрішнього середовища підприємства;

35.4. ваш варіант відповіді.

36. Акцентуація характеру відноситься до групи:

36.1. організаційно-управлінських причин;

36.2. особових причин;

36.3. ситуативно-управлінських причин;

36.4. соціально-психологічних причин.

37. Суб'єкт конфлікту, який безпосередньо здійснює активні (наступальні або захисні) дії є:

37.1. третьою стороною конфлікту;

37.2. групою підтримки;

37.3. медіатором;

37.4. основним учасником конфлікту.

38. Рівень можливостей опонента з реалізації своїх цілей у конфлікті; «сила», що виражається у складності і впливовості його структури і зв'язків, його фізичні, соціальні, матеріальні та інтелектуальні можливості, знання, навики й уміння, соціальний досвід конфліктної взаємодії - це:

38.1. ранг опонента;

38.2. рівень підтримки;

38.3. засіб медіатора;

38.4. структура учасника конфлікту.

39. Якщо опонент у конфлікті відстоює інтереси малої групи, то він є:

39.1. опонентом 2-го рангу;

39.2. опонентом 1-го рангу;

39.3. опонентом 4-го рангу;

39.4. опонентом 0-го рангу.

40. Особа або група, що планують конфлікт та його розвиток, передбачають різні шляхи забезпечення й охорони учасників - це:

40.1. підбурювач;

40.2. організатор;

40.3. медіатор;

40.4. основний учасник конфлікту.

41. Завданням кого з учасників конфлікту є спровокувати, розв'язати і розвинути конфліктне зіткнення?

41.1. Підбурювача;

41.2. організатора;

41.3. медіатора;

41.4. основного учасника конфлікту.

42. Об'єкт конфлікту - це:

42.1. «ядерна установка», яка приводить учасників конфлікту у рух, диктує їм вибір стилю поведінки і засобів боротьби;

42.2. слова, дії (бездіяльність), які можуть привести до конфлікту або конфліктної ситуації;

42.3. конкретна матеріальна або духовна цінність, до володіння або користуванню якою прагнуть конфліктуючі сторони;

42.4. об'єктивно існуюча або уявна проблема, яка є основою конфлікту.

43. Предмет конфлікту - це:

43.1. «ядерна установка», яка приводить учасників конфлікту у рух, диктує їм вибір стилю поведінки і засобів боротьби;

43.2. слова, дії (бездіяльність), які можуть привести до конфлікту або конфліктної ситуації;

43.3. конкретна матеріальна або духовна цінність, до володіння або користування якою прагнуть конфліктуючі сторони;

43.4. об'єктивно існуюча або уявна проблема, що служить основою конфлікту.

44. Мотиви, інтереси - це:

44.1. «ядерна установка», яка приводить учасників конфлікту у рух, диктує їм вибір стилю поведінки і засобів боротьби;

44.2. слова, дії (бездіяльність), які можуть привести до конфлікту або конфліктної ситуації;

44.3. конкретна матеріальна або духовна цінність, до володіння або користування якою прагнуть конфліктуючи сторони;

44.4. об'єктивно існуюча або уявна проблема, що служить основою конфлікту.

45. Конфліктогени - це:

45.1. «ядерна установка», яка приводить учасників конфлікту у рух, диктує їм вибір стилю поведінки і засобів боротьби;

45.2. слова, дії (бездіяльність), які можуть привести до конфлікту або конфліктної ситуації;

45.3. конкретна матеріальна або духовна цінність, до володіння або користування якою прагнуть конфліктуючі сторони;

45.4. об'єктивно існуюча або уявна проблема, що служить основою конфлікту.

46. За потребами розрізняють наступні конфлікти:

46.1. внутрішньо-особовий, міжособовий, особово-груповий і міжгруповий;

46.2. ресурсний, статусно-рольовий і конфлікт через ідеї, норми і принципи;

46.3. економічний, сімейно-побутовий, соціальний, ідеологічний, політичний, виробничий, трудовий й юридичний;

46.4. швидкоплинний і тривалий.

47. За сферами життєдіяльності конфлікти поділяються на:

47.1. внутрішньо-особовий, міжособовий, особово-груповий і міжгруповий;

47.2. ресурсний, статусно-рольовий і конфлікт через ідеї, норми і принципи;

47.3. економічний, сімейно-побутовий, соціальний, ідеологічний, політичний, виробничий, трудовий та юридичний;

47.4. швидкоплинний і тривалий.

48. За складом і кількістю конфліктуючих сторін або учасників розрізняють:

48.1. внутрішньо-особовий, міжособовий, особово-груповий і міжгруповий конфлікти;

48.2. ресурсний, статусно-рольовий конфлікти і конфлікт через ідеї, норми і принципи;

48.3. економічний, сімейно-побутовий, соціальний, ідеологічний, політичний, виробничий, трудовий та юридичний конфлікти;

48.4. швидкоплинний і тривалий конфлікти.

49. Конфлікт, який виникає при зіткненні протилежних мотивів, потреб, інтересів у людини, є:

49.1. внутрішньо-особовим;

49.2. міжособовим;

49.3. особово-груповим;

49.4. міжгруповим.

50. Конфліктні відносини, в яких люди або переслідують несумісні цілі, або дотримуються несумісних цінностей і норм, реалізовуючи їх у взаєминах або одночасно у гострій конкурентній боротьбі прагнуть до досягнення однієї і тієї ж мети, що може бути досягнута тільки однією з конфліктуючих груп або сторін - це:

50.1. внутрішньо-особовий конфлікт;

50.2. міжособовий конфлікт;

50.3. особово-груповий конфлікт;

50.4. міжгруповий конфлікт.

51. Конфлікт, який виникає за умови невиходу за рамки етичних норм, ділових відносин і розумних аргументів, його вирішення приводить до розвитку відносин є:

51.1. внутрішньо-особовим;

51.2. деструктивним;

51.3. конструктивним;

51.4. міжгруповим.

52. Конфлікт, що виникає у результаті неясних необ'єктивних підстав, але після формування мотивів та установок учасників перетворюється на справжній - це:

52.1. зміщений конфлікт;

52.2. прихований конфлікт;

52.3. невірно співвіднесений конфлікт;

52.4. помилковий конфлікт.

53. Конфлікт, який здатний розвинутися поза волею і бажанням його учасників; у силу обставин, що складаються - це:

53.1. суб'єктивний конфлікт;

53.2. прихований конфлікт;

53.3. об'єктивний конфлікт;

53.4. помилковий конфлікт.

54. Конфлікт, в якому беруть участь люди, що не знаходяться у прямому підпорядкуванні є:

54.1. локальним;

54.2. вертикальним;

54.3. горизонтальним;

54.4. змішаним.

55. У якому конфлікті немає місця навіть для можливої згоди?

55.1. Локальному;

55.2. антагоністичному;

55.3. компромісному;

55.4. змішаному.

56. За спрямованістю міжособові конфлікти можуть бути:

56.1. суспільними, професійними і побутовими;

56.2. позитивними і негативними;

56.3. внутрішньо-рольовими і міжрольовими;

56.4. широкими і локальними.

57. За корисними уявленнями людей, що конфліктують, міжособові конфлікти можуть бути:

57.1. суспільними, професійними і побутовими;

57.2. позитивними і негативними;

57.3. внутрішньо-рольовими і міжрольовими;

57.4. широкими і локальними.

58. За об'ємом дії міжособові конфлікти бувають:

58.1. суспільними, професійними і побутовими;

58.2. позитивними і негативними;

58.3. внутрішньо-рольовими і міжрольовими;

58.4. широкими і локальними.

59. Латентний період конфлікту - це:

59.1. відрізок часу, який не прихований для зовнішнього спостерігача;

59.2. відрізок часу, на якому суб'єкти конфлікту ще не взялися до конкретних дій, спрямованих один проти одного, але у думках вже почали підготовку до цих дій, при цьому обидві сторони, обдумуючи положення, що склалося, будують плани своїх майбутніх дій;

59.3. конфліктні взаємовідносини, що персоналізуються, виражаються відчуттями загрози, ворожості, страху або недовіри;

59.4. ваш варіант відповіді.

60. Виникнення об'єктивної проблемної ситуації як латентний період конфлікту характеризується:

60.1. наявністю загрози безпеці одній із сторін взаємодії;

60.2. розумінням необхідності зробити будь-які дії для вирішення протиріччя;

60.3. виникненням суперечності між суб'єктами;

60.4. аргументуванням сторонами своїх інтересів і фіксуванням позицій.

61. Для етапу латентного періоду конфлікту „усвідомлення об'єктивної проблемної ситуації суб'єктами взаємодії” характерно:

61.1. наявність загрози безпеці для сторони у взаємодії;

61.2. розуміння необхідності зробити якісь дії для вирішення протиріччя;

61.3. виникнення суперечності між суб'єктами;

61.4. аргументація сторонами своїх інтересів.

62. Спроби сторін вирішити об'єктивну проблемну ситуацію неконфліктними способами відзначаються:

62.1. наявністю загрози безпеці одній із сторін взаємодії;

62.2. розумінням необхідності дій для вирішення протиріччя;

62.3. виникненням суперечності між суб'єктами;

62.4. аргументацією сторонами своїх інтересів і фіксацією позицій.

63. Які характеристики етапу „виникнення передконфліктної ситуації”?

63.1. Наявність загрози безпеці однієї зі сторін взаємодії;

63.2. розуміння необхідності зробити будь-які дії для вирішення протиріччя;

63.3. виникнення суперечності між суб'єктами;

63.4. сторони аргументують свої інтереси і фіксують позиції.

64. За якими критеріями будується матриця оцінки ступеня участі сторін у конфліктній ситуації?

64.1. „Учасники конфлікту”, „ступінь усвідомленості дій учасниками конфлікту”;

64.2. „розподіл сил учасників конфлікту”; „мотиви вступу до конфлікту”;

64.3. „ мотиви вступу до конфлікту”, „об’єкт конфлікту”;

64.4. „розподіл сил учасників конфлікту”; „дії сторін конфлікту”.

65. Динаміка розвитку конфлікту - це:

65.1. період від виникнення суперечностей до вирішення конфлікту;

65.2. статика відносин між взаємодіючими учасниками, що не залежить від специфіки міжособових відносин, характерологічних особливостей учасників і значущості переслідуваних ними цілей без обліку впливаючих чинників дійсності;

65.3. раптова або поступова зміна відносин між взаємодіючими учасниками, залежна від специфіки міжособових відносин, характерологічних особливостей учасників і значущості переслідуваних ними цілей з урахуванням впливаючих чинників дійсності;

65.4. період від визначення ролей учасників, конкретизації інтересів у конфлікті до нормалізації стосунків.

66. З яких етапів складається латентний період конфлікту?

66.1. Виникнення об'єктивної проблемної ситуації, її усвідомлення, спроби вирішити проблему неконфліктними способами, передконфліктна ситуація;

66.2. інцидент, ескалація, збалансована протидія, завершення конфлікту;

66.3. часткова і повна нормалізація відносин;

66.4. ваш варіант відповіді.

67. Які етапи характерні для відкритого періоду конфлікту ?

67.1. Виникнення об'єктивної проблемної ситуації, її усвідомлення, спроби вирішити проблему неконфліктними способами, передконфліктна ситуація;

67.2. інцидент, ескалація, збалансована протидія, завершення конфлікту;

67.3. часткова і повна нормалізація відносин;

67.4. ваш варіант відповіді.

68. Інцидент - це:

68.1. різка інтенсифікація боротьби опонентів;

68.2. перше зіткнення сторін, проба сил у вирішенні проблеми на свою користь;

68.3. перехід від конфліктної протидії до пошуку вирішення проблеми і припинення конфлікту з будь-яких причин;

68.4. протидія з низькою інтенсивністю боротьби.

69. Ескалація - це:

69.1. перше зіткнення сторін, їх спроби за допомогою сили вирішити проблему на свою користь;

69.2. прогресуючий у часі розвиток конфлікту, загострення протиборства, при якому подальші руйнівні дії опонентів один на одного вище за інтенсивністю, ніж попередні;

69.3. перехід від конфліктної протидії до пошуку вирішення проблеми і припинення конфлікту з будь-яких причин;

69.4. протидія з низькою інтенсивністю боротьби.

70. Який етап розвитку конфлікту характеризується усвідомленням сторін того, що продовження конфлікту силовими методами не дає результату, але дії з досягнення згоди вони ще не роблять?

70.1. Ескалація;

70.2. збалансована протидія;

70.3. інцидент;

70.4. завершення конфлікту.

71. Збалансована протидія характеризується:

71.1. спробами за допомогою сили вирішити проблему на свою користь;

71.2. загостренням протиборства, що прогресує у часі;

71.3. переходом від конфліктної протидії до пошуку вирішення проблеми і припинення конфлікту;

71.4. протидією з низькою інтенсивністю боротьби.

72. Який етап процесу розвитку конфлікту може мати форму - його вирішення, врегулювання, загасання або усунення?

72.1. Ескалація;

72.2. збалансована протидія;

72.3. інцидент;

72.4. завершення конфлікту.

73 . Завершення конфлікту - це:

73.1. перше зіткнення сторін, спроба за допомогою сили вирішити проблему на свою користь;

73.2. закінчення конфліктної взаємодії;

73.3. перехід від конфліктної протидії до пошуку вирішення проблеми і припинення конфлікту з будь-яких причин;

4. протидія з низькою інтенсивністю боротьби.

74. Які етапи включає післяконфліктний період?

74.1. Виникнення об'єктивної проблемної ситуації, її усвідомлення, спроби вирішити проблему неконфліктними способами, передконфліктна ситуація;

74.2. часткова і повна нормалізація відносин;

74.3. інцидент, ескалація, збалансована протидія, завершення конфлікту;

4. ваш варіант відповіді.

75. Усвідомлення сторонами важливості подальшої конструктивної взаємодії - це:

75.1. ескалація;

75.2. завершення конфлікту;

75.3. часткова нормалізація відносин;

75.4. повна нормалізація відносин.

76. Який етап протікання конфлікту сприяє подоланню негативних установок, продуктивній участі в спільній діяльності, встановленню довіри?

76.1. Ескалація;

76.2. завершення конфлікту;

76.3. часткова нормалізація відносин;

76.4. повна нормалізація відносин.

77. Який етап протікання конфлікту характеризується переживаннями, осмисленням своєї позиції опонентами; корекцією самооцінок?

77.1. Ескалація;

77.2. завершення конфлікту;

77.3. часткова нормалізація відносин;

77.4. повна нормалізація відносин.

Обов’язкові завдання

Завдання № 1

На крупному промисловому підприємстві буде реконструкція одного з основних цехів. Щодо проекту перебудови цеху зіткнулися два різні задуми. Одна група фахівців виступає за модернізацію устаткування і вдосконалення існуючої технології, а інша — за повну заміну устаткування і перехід на нову технологію. Обидві сторони апелюють до керівництва підприємства, добиваючись ухвалення своєї пропозиції і доводячи неприйнятність іншого.

Чи підходить зіткнення, що відбувається, під визначення конфлікту? Обґрунтуйте відповідь. Визначте і охарактеризуйте елементи конфлікту.

Завдання № 2

Молодий співробітник прийшов до начальника вимагати підвищення заробітної платні: "За минулий місяць я виконав практично всю роботу, а заробітна платня у мене така ж, як у решти співробітників. Я вважаю, що треба оплачувати працю і прошу підвищити мені зарплату".

Начальник: "У вас ще немає досвіду і зі складною роботою, Ви не справитесь".

Проаналізуйте конфлікт. Визначте і охарактеризуйте елементи конфлікту. Які періоди та етапи розвитку конфлікту існують у даному конфлікті?

Додаткові завдання

Завдання № 1

Робітники підприємства, які представлені профспілковим комітетом офіційно повідомили адміністрацію, що якщо вона до певного періоду не забезпечить погашення заборгованості заробітної платні, то персонал не буде працювати, об’явить страйк.

Визначте чи є дана акція конфліктом? Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання № 2

Колеги – співробітники страхового об’єднання – під час перерви вступили між собою до спору з приводу того, чи є введення «валютного коридору» благом чи злом. Один стверджував, що встановлення такого коридору дозволяє підтримувати стійкий курс вітчизняної грошової одиниці і стабільність фінансово-кредитної системи країни» інший же вказував на слабкі сторони даного процесу – обмеження свобод ринкових відносин, штучне зниження курсу долара США та інших іноземних валют, що негативно впливає на експорт вітчизняних товарів і надходжень закордонних інвестицій.

Чи можна вважати цей спір конфліктом? Обгрунтуйте свою відповідь.

Завдання № 3

ЗАТ «Атлант» є лідером на ринку з продажу товарів народного споживання. Підприємство функціонує вже давно та зарекомендувала себе як надійний постачальник товарів гарної якості за помірними цінами споживачам із середнім рівнем доходів. Проте, зовнішнє оточення характеризується високим рівнем нестабільності та ризику. За цих умов ЗАТ «Атлант» втрачає свій рейтинг та покупців, яких конкуренти приваблюють більш сучасним дизайном приміщень та сервісним обслуговуванням.

За тиждень до колегіальної наради щодо підвищення конкурентоспроможності до начальника відділу маркетингу Степанова прийшов начальник відділу організації торгівлі Данько та запропонував для привернення уваги покупців до їх підприємства роздавати листівки на вулицях міста з таким змістом: «Увага! Магазин «Атлант» пропонує товари високої якості, ціни на які Вас приємно вразять. Поспішайте! Не проґавте можливість бути модним, стильним і при цьому заощадити гроші. Ми чекаємо Вас за адресою: … з 800 до 2100. Приходьте до нас всією сім’єю. Постійним клієнтам – знижки! Довідки за телефоном». На думку Данько даний захід не потребує великих коштів, проте результат може виправдати витрати.

Степанов, здавалось, не слухав Данько, пояснюючи свою неувагу великою зайнятістю, пообіцяв до наради розглянути цю пропозицію. Проте, пропозиція Данько здалась начальнику відділу маркетингу цікавою та корисною.

На колегіальній нараді начальник відділу маркетингу Степанов запропонував колективу дещо змінену та перефразовану пропозицію Данько з наочним прикладом але вже від свого імені. На ці дії начальник відділу організації торгівлі Данько відреагував обвинуваченням Степанова у присвоєнні ідей. Спокійна атмосфера наради змінилась, представники відділу організації торгівлі встали на захист свого безпосереднього керівника.

Назвіть й охарактеризуйте причину даного конфлікту. Хто був ініціатором цього конфлікту? Назвіть і надайте характеристику основним елементам конфлікту. Визначте основні конфліктогени у взаємодії? До якого типу належить описаний конфлікт. Висвітлить динаміку розвитку конфлікту.