ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Основи теорії держави та права Основні теорії походження держави і права у світі завжди існувало безліч теорій, що пояснюють виникнення держави і права, основними з яких є, зокрема:

Патріархальна теорія була поширена у Стародавній Греції та рабовласницькому Римі й трактувала державу як велику сім'ю. Основоположники цієї теорії пов'язували виникнення держави з історичним процесом росту сім'ї, об 'єднання родів у племена, племен у ще більш історичні спільності і так аж до держави. Державна влада є продовженням і розширенням батьківської (патріархальної)) влади до влади старійшин, вождя, яку пізніше здйснює у державі монарх. Монарх повинен піклуватися про своїх підданих, а останні -підкорятисяправителю. Отже, державнавлада, зацією концепцією, єперетворенням владибатьканавладу князя, монарха. Засновниками названої теорії були Конфуцій, Арістотель, Р. Фельмер, М. Михайловський, М. Драгоманов та інші.

Теологічна теорія походження держави і права пояснювала походження держави та права Божественною волею, спираючись на Біблію. Прибічниками її були: Тертуліан, Аврелій Августин (видатний діяч християнської церкви, єпископ Північної Африки, 354 -430 рр.) та домініканський монах, видатний вчений-богослов Фома Аквінський (1225-1274рр.). Проголошуючи походження держави від Бога, вони обґрунтовували її вічність і непорушність, вважали, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, що Божаволявкладенавруки правителя, покликаназахищатиблаговсіх, чим виправдовували будь-які реакційнідержави. Зазіхання, замахнавладудержавивважализлочином, зневагою довсьогосвятого. Пізніше християнськавіравиступилазацілковитепідпорядкуваннялюдини Господові, бож державаєтворінням Всевишнього.

Договірна теорія походження держави і права виникла у Стародавній Греції а пізніше була сформована й обґрунтована у працях Г. Гроція, Б. Спінози, Ж.-Ж. Руссо, Д. Локка, Т. Гоббса, Д. Дідро, О. Радищева. Зацією теорією держававиниклаврезультатісуспільногодоговоруміж людьминапідставі добровільноїзгоди, досягнутоїміжправителямиінаселеннямпевноїтериторіїзметоюзабезпеченняпорядкуй організаціїсуспільногожиття: однібудутьуправляти, аіншівиконуватиїхуправлінськірішення. Тобто, люди погоджуютьсястворити державу зметою надійного забезпечення своїх природних прав, свобод, захисту особистостіівласності.

Теорія насильства стверджує, що держава виникла як наслідок завоювання, закабалення одних народів іншими. На думку прихильників цієї теорії, держава є тією силою, яку утворюють завойовники у вигляді особливого апарату примусу для утримання у покорізахоплених народів ізміцненняпевноївлади над переможеними. Завоювання трактують як підпорядкування слабого сильному, як закон природи. Прихильниками цієї теорії були Л. Гумплович, К. Каутський, Є. Дюрінгтаін.

У органічній теоря державу розуміють як результат соціальної (органічної)) еволюці, витвір самої природи, якбіологічнийорганізм, щомаєсамостійнуволю ісвідомість, своєполітичнетіло - голову, руки, ноги, внутрішні органи (які складаються з клітин, складових частин, якими є люди) і виконує певні функції. З часомцейорганізмрозвивається, старієігине. Обґрунтувавцютеоріюанглійськийвчений-філософГ. Спенсер, хочідеїспівставленнядержавиілюдськогоорганізмурозвивавщедревньогрецькийфілософПлатон.

Психологічна теорія пов'язуєпоходження держави іправазособливими властивостями людської психіки, якій характернапотреба допокори, усвідомленнязалежностівід видатноїособистості. Народ є інертною масою інездатнийдоприйняттярішень, томупотребуєпостійногоуправлінняним. Держава -результатпсихологічних взаємодій людей, досконалаформаемоційногоспілкування, тобто закономірний підсумокпсихологічноїпотребилюдиниуспілкуванні. СередфундаторівцієїтеоріїбулиЛ. Петражицький, Г. Тард, Д. Фрезер.

У ХХст. найбільшого поширення набула класово-економічна (марксистська) теорія походження держави. Її автори - К Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін. Згідно з нею держава та право є важливим, об'єктивно закономірним надбанням людськоїцивілізації. Вонивиникливнаслідокекономічногорозвиткусуспільствау лоніпервіснообщинноголаду, йогонорм моралі, звичаївітрадицій. Держававиниклаякнаслідокрозколу суспільстванаантагоністичнікласи, якийбуврезультатомрозподілупраціівиникненняприватноївласності. По суті, держава виділяєтьсянасамперед класовою природою, своєю здатністю виступати як інструмент насильства і покори в руках економічно пануючого класу.

Поняття й ознаки держави

Держава та право єважливим, об'єктивно закономірним надбанням людськоїцивілізації. Світова цивілізаціяпройшладовгийшляхрозвиткувідпримітивнихдовисокоорганізованихформспівжиття.

Держава є універсальною політичною формою організаціїсуверенноївлади домінуючоїчастини населення, якахарактеризуєтьсяреалізацією своїхповноваженьнапевнійтериторіїчерезсистемуспеціально створенихорганівуправління, здопомогою якихздійснюютьполітичне, економічне, ідеологічнекерівництво суспільством, а також управління загальносуспільними справами. Цінність держави в тому, що вона взяла на

себе обов'язок забезпечити певний порядок у суспільствіз метою створення сприятливих умов для нормальногожиття, праці, творчості, вихованнядітей, задоволенняморальнихйматеріальнихпотреб. Держава здійснює політичне, економічне, ідеологічне керівництво суспільством, управляє загальносуспільними справами, виконуючи внутрішні та зовнішні свої функції

Основні ознаки держави: 1) наявність території 2) наявність особливої публічної влади; 3) наявність суверенітету(цеполітико-правовийстандержави, якийхарактеризується верховенствомвлади (відсутністьще вищої влади в державі)) та незалежністю (можливість самостійно приймати рішення у внутрішній та зовнішній політиці з урахуванням норм міжнародного права); неподільності або єдності (єдність влади в цілому і наявність лише функціонального розподілу гілок влади), повноті (поширення державної влади на всі сфери державного життя і на все населення країни), недоторканості території, рівноправності у зовнішняя зносинах (у міжнародних відносинах має такі ж права й обов'язки, ж інші держави); 4) наявність механізму влади; 5) наявність правових норм; 6) наявність системи податків; 7) наяшсть населення.

Функції держави - це основні напрямки її діяльності, що відображають сутність і соціальне призначення державногоуправліннясуспільством. Тобтоцедіяльністьдержавив їголовнихнапрямках. Функціїдержавикласифікуютьзарізнимиознаками:

1. За соцяльним значенням дфжавної діяльності: основні (безпосередньо характеризують соціальну сутністьіпризначеннядержави); неосновні(нерозкриваютьбезпосередньосоціальноїсутностідержави).

2. Затериторіальноюспрямованістю: внутрішнійзовнішні.

3. За методом впливу на суспяьні відносини: управлінсько-забезпечувальні та охоронні.

4. За сферою суспяьного життя: гуманітарні, економічні, політичні, соціальні

5. Запринципомрозподілувлади: законодавча, управлінськатаправоохоронна.

6. За часом виконання: постійні (здійснюються протяом усього часу існування даної держави); тимчасові(здійснюються протягом лише певного відтинку часу існування держави. Наприклад, під час стихійноголиха, війни).

Внутрішні функції держави - здійснюються в межах території держави та характеризують її внутрішню політику. Вони, всвоючергу, можутьподілятисяна:

• в економічній сфеі - це діяльність держави у процесі регулювання економічних відносин, господарсько-стимулююча: створення умов для розвитку виробництва, захист різних форм власності; господарсько-організаційна: програмування й організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об'єктами державної власності; науково-організаторська: організація та стимулювання науковихдосліджень;

• у соціальні (гуманітарній) сфеі -забезпечення реалізації та законодавче забезпечення основних правісвободособи, людинивсферісоціальногозабезпеченняісоціальноїдопомогинаселенню, охорони здоров'я, освіти, культури;

• усферіекології - організаціяохоронинавколишньогосередовища, вирішенняпроблемекологічної безпеки, забезпеченнярозвиткуфауниіфлори;

• у політичній сфері - створення демократичних умов, інститутів для виявлення іврахування інтересіврізнихсоціальнихгруп, забезпеченняумовзбереженнятарозвиткунацій, якіпроживаютьнатериторії держави.

Зовнішні функції визначаються в діяльності держави на міжнародній арені, у взаємодії держави з іншимисуб'єктамиміжнароднихвідносин. Зовнішніфункціїдержави:

7. Угуманітарня сф>ері:

• участьуміжнародномузабезпеченнітазахистіправлюдини;

• допомога населенню інших кршн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо);

• участьузахистіприродногосередовища;

• участьуміжнародномукультурномуспівробітництві.