2. Оформлення заголовків

Заголовки пишуть у центрі робочого рядка великими літерами (наукові статті, доповіді, інструкції, найменування документів, літературні твори тощо).

В кінці заголовка розділові знаки не ставлять, крім ? та !

Перенос в слові заголовка заборонено.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Короткі заголовки (менше 15 знаків) пишуть врозрядку.

Заголовки (більше 50 знаків) пишуть в декілька рядків через один інтервал.

Від заголовка до тексту інтервал вдвічі більший, ніж в тексті.

Якщо на одній сторінці кілька коротких текстів із заголовками, то від останнього рядка тексту до наступного заголовка роблять подвійний інтервал (вдвічі більше).

При оформленні робочих матеріалів з великою кількістю заголовків та підзаголовків, їх можна друкувати від лівого поля.

Підзаголовки:

а) пишуть малими літерами;

б) виділяють підкреслюванням, розрядкою або пишуть у дужках;

в) відстань від заголовка до підзаголовка - 1 інтервал;

г) від підзаголовка до тексту інтервал вдвічі більший, ніж у тексті.

Правила оформлення заголовків та підзаголовків:

Заголовок пишеться великими літерами. Він має бути не довшим ніж 40 знаків. Не бажано у заголовку переносити слова. Якщо заголовок великий, то його ділять (за змістом) на декілька рядків:

Текст від заголовка пишеться через 3-4 інтервали. Розміщується заголовок посередині рядка або на початку рядка від межі лівого поля. Крапка після заголовка не ставиться. Не слід писати заголовок у кінці сторінки, якщо немає місця для тексту, краще перенести його на наступну сторінку.

Короткі заголовки пишуться з проміжком в один знак між літерами в межах одного слова, наприклад: З М І С Т

Підзаголовок використовується тільки тоді, коли текст складної будови і мусить не тільки членуватись з використанням чисел, а й вимагає інформативної прив'язки у вигляді речення. Підзаголовок доповнює заголовок, конкретизує, роз'яснює його при членуванні складного тексту. Так, під одним заголовком можуть бути два і більше підзаголовків. Кількість підзаголовків залежить від складності, обсягу тексту і питань, які в документі розглядаються.

Підзаголовки пишуть малими літерами без підкреслень. Відстань між заголовком і підзаголовком - два інтервали, від підзаголовка до тексту - три-чотири. Якщо підзаголовок містить декілька рядків, то вони відділяються один від одного одним інтервалом. Залежно від розташування підзаголовки пишуться ідентично, приміром:

3. Засоби виділення матеріалів у газеті

Для підсилення значення, для акцентування тієї чи іншої частини тексту в документах використовуються певні прийоми (способи) виділення інформаційного матеріалу. Виділення тексту в документі звертає увагу читача на ту інформацію, яка може, на думку автора, нести смислове навантаження. Окрім того, виділення тексту або його частини має і естетичне значення.

Може бути виділене одне або кілька слів, але не більше одного речення. Способи виділення є графічно-технічними відтінками типу певних позначок.

Спосіб перший - підкреслення частини тексту суцільною або пунктирною лінією. Такий спосіб найчастіше допускається в підзаголовках.

Наприклад:

"ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБКИ І ІСТОРІЯ. Відображення і дисперсія світла", де перше речення заголовок, а підкреслене друге речення - підзаголовок.

Спосіб другий - написання літер жирним шрифтом або курсивом.

Сучасні технічні засоби (персональний комп'ютер, друкарська машинка) дозволяють вибрати будь-який інший тип шрифту, відмінний від основного.

Наприклад:

"Велике значення для розвитку держави має міцна «фінансова система», або

"Велике значення для розвитку держави має міцна «фінансова система».

Спосіб третій - написання через розрядку (пробіл), яке виглядає як рівномірні пропуски між літерами тексту. Найчастіше так виділяють заголовок (назву) і подекуди - одне чи два слова.

Наприклад:

"В призматичних приладах інтервали х в и л ь зменшуються..."

Спосіб четвертий допускає, в окремих випадках, виділення слів з акцентом чи пафосом в текстах великими буквами.

Наприклад:

"На зламі століть УКРАЇНА зайняла відповідне місце на карті світу..."

Спосіб п'ятий передбачає застосування в тексті іншого кольору шрифту. Як правило, текст має чорний колір шрифту. За допомогою кольорової друкарської стрічки або кольорової фарби для принтера можна виділити слово або частину тексту іншим кольором.

Можна комбінувати деякі способи, поєднувати їх, але не всі. Можна поєднати розрядку з жирним шрифтом.

Наприклад:

" в с ь о г о"

Наприклад:

" ...сума пільгових виплат..."

Не бажано поєднувати в тексті виділення іншим кольором разом з розрядкою чи підкресленням. Це ж стосується і поєднання жирного шрифту з розрядкою і підкресленням. Перенасичення графічно-технічними виділеннями в тексті недопустиме. На одній сторінці можна виділити від одного до трьох слів або одне речення.

Використана література

1. Хёрлберт А. Сетка. Модульная система конструирования и производства газет, журналов и книг. – М.: Книга, 1984. Комментарий М. Аникста

2. Феличи дж. Типографика: шрифт, верстка, дизайн. Пер с англ. и коммент . С. И. Пономаренко. – СПб .: БХВ - Петербург, 2004. – 496 с.: ил.

3. Ярема C. M. Технічне редагування: Навч. посіб.-К: Ун-т «Україна», 2003. – 284с.: 32 іл.

Питання для самоконтролю

1. Що таке заголовок ?

2. Яке призначення заголовка ?

3. Які функції заголовка ?

4. Назвіть вимого до заголовків ?

5. Які правила при оформленні заголовків ?

Тема: «Архітектоніка газетних заголовків»

План:

1. Основні елементи заголовка.

2. Розмір і розміщення заголовка газети.

3. Шрифтове оформлення заголовків.