2. Етапи підготовки бібліографічних текстів:

• Вибір актуальної тематики, яка потребує бібліографування, що може бути зумовлене відсутністю такої праці або наявності попиту на нове підсумування. На цьому етапі бібліограф формує відповіді (та зазначає у передмові) на такі питання: тема, призначення майбутньої бібліографії, джерела.

• Вибір матеріалу за тематичними, формальними, кількісними та якісними критеріями.

• Вибір наукового редактора, з яким узгоджується тема, структура, який здійснює наукову редакцію, консультує з різних питань у процесі підготовки посібника.

• Визначення структури посібника: на які розділи буде поділятися основний текст, яким буде апарат видання.

• Укладання первинного запису. До первинного запису висуваються такі вимоги: він має бути чітким, охайним, повним, методичним, точним, вмотивованим.

• Складання основного тексту покажчика відповідно до структури та принципів систематизації. Після написання самого тексту формуються елементи апарату інформаційного видання: передмова, вступна стаття, керування щодо користування, схема класифікацій, система посилань, список використаних джерел, список скорочень, допоміжний покажчик, зміст, вихідні відомості, додаткові відомості.

Використана література

Волкова Л.А. Технология наборного производства. - М.: Книга, 1981.

Герчук Ю.Я. Художественная структура книги. - М.: Книга, 1984.

Гиленсон П.Г. Справочник художественного и технических редакторов. - М.: Книга, 1988.

Питання для самоконтролю

1. Що таке бібліографічний текст?

2. Які існують етапи підготовки бібліографічних текстів?

Тема: «Брошурувально-палітурні матеріали»

План

1. Основні поняття про брошурувально-палітурні матеріали та устаткування.

2. Чотири умовних періоди.

1. Основні поняття про брошурувально-палітурні матеріали та устаткування

Брошурувально-палітурне устаткування (БПУ) обслуговує останню і, мабуть, найбільш трудомістку частину технологічного процесу виготовлення книжково-журнальної продукції. Для формних процесів характерна різноманітність операцій при одиничній кількості об'єктів обробки - друкарських форм. Друкарські процеси пов'язані з виконанням обмеженої кількості майже однотипних операцій над великою кількістю аркушів. Брошурувально-палітурне виробництво характеризується великим числом елементів виробу, довгим ланцюжком технологічних операцій, що виконуються з численними напівфабрикатами, які значно відрізняються на різних стадіях техпроцесу.

Спочатку - це рулони паперу або картону, стопа аркушів, потім - сфальцовані зошити, форзаци, блоки, картонні сторінки, бобіни палітурних матеріалів і, нарешті, палітурки, книги, брошури тощо. У техпроцесі виготовлення брошур і книжок використовуються також допоміжні матеріали: дріт, клей різних видів, марля, обкатувальна стрічка, фольга, нитки, папір, палітурні тканини та багато інших. Зрозуміло, що численність та різноманітність операцій, наявність різних напівфабрикатів за масою, жорсткістю і розмірами при застосуванні значної номенклатури матеріалів впливає на чисельність, конструкцію, принцип дії та інші особливості брошурувально-палітурних машин.

У технологічному процесі виготовлення книги можуть бути різні варіанти виконання окремих операцій. Наприклад, скріплення мало об’ємного видання може бути виконане нитками, дротом вшиттям або клейовим (безшвейним) способом. При цьому можуть бути використані як м'яка обкладинка, так і тверда палітурка, а конструкція і оздоблення палітурки, у свою чергу, мають декілька варіантів виконання.

На характер БПУ, що використовується, впливає також тиражність замовлення, наприклад, тираж 5 тис. примірників вимагатиме порівняно простого, але універсального операційного устаткування, тираж 500 тис. - спеціалізованих агрегатів або потокових ліній.

Для виконання ряду специфічних вимог до готового продукту, наприклад, таких, як наявність стрічки-закладки, зафарбування обрізу, конгревного тиснення на палітурці, супер обкладинки, укладання книжки у футляр тощо, застосовують відповідне БПУ.

Нарешті, на конструкцію та інші особливості БПУ впливає технологічна відсталість, закостенілість окремих операцій, їх незмінність упродовж тривалого часу. Це проявилось у тому, що виконавчі механізми окремих машин повторюють рухи рук людини (наприклад, операції загинання країв обкладинки при виготовленні палітурок, приклеювання марлі, капталів до блока тощо). Такий підхід гальмує процес подальшого вдосконалення відповідних машин.

Особливістю БПУ є і те, що це порівняно молодий вид устаткування. Початок створення перших палітурних машин відноситься до середини XIX ст., тобто вся історія його створення і розвитку охоплює фактично відрізок часу 150 років. У ньому можна виділити чотири умовні періоди.