1. Загальні відомості про друкарські фарби
Друкарська фарба складається з фарбувальної речовини - пігменту, найдрібніші частки якого рівномірно розподілені в єднальній речовині.
Для оформлення книги особливе значення мають інтенсивність кольору фарби, її покривна здатність, здатність закріплюватися на папері, світло міцність.
За кольором друкарські фарби діляться на чорні і кольорові. Інтенсивність різних сортів чорної фарби неоднакова. Вищі сорти чорних фарб для високого друку, що відрізняються інтенсивним чорним кольором, називають ілюстрацій ними. Вони застосовуються для друкування кращих видань, навіть якщо в них немає ілюстрацій. Кольорові фарби виготовляються не лише різних кольорів, але і різних відтінків. Часто саме відтінок фарби має дуже велике значення для точної передачі багатобарвного оригіналу.
По покривній здатності (міри прозорості) фарби діляться на криючі і прозорі. Криюча не просвічує, тобто, будучи нанесена на забарвлену в інший колір підкладку, зберігає свій основний колір. Прозора фарба просвічується; при накладенні на підкладку іншого кольору вона дає новий, змішаний колір; наприклад, на червоній підкладці прозора синя фарба виглядає як фіолетова. Для одноколірного чорного друку і для друкування на кольоровому папері застосовують криючі фарби; для багатобарвної, заснованої на змішенні кольорів, потрібні прозорі фарби.
Швидкість висихання друкарської фарби на відбитку і здатність її закріплюватися на папері залежать від властивостей єднальної речовини. Єднальною речовиною друкарських фарб для високого і плоского друку служать різні види оліфи або мінеральних масел. Деякі з них висихають на відбитку головним чином шляхом окислення.
Фарба, виготовлена на такій єднальній речовині, при висиханні утворює на папері тонку, але міцно закріплену яскраву плівку. Інші ж види єднальних речовин не окислюються, фарба на такому єднальному вбирається папером; внаслідок цього відбиток виходить менш яскравим, оскільки на поверхні паперу залишається мало пігменту. До того ж таке закріплення фарби менш міцне і може привести до її розмазання як в самому процесі друкування, так і надалі, при зберіганні.
Фарби для різних видів і способів друкування мають свої особливості.
Для високого і офсетного друку потрібна фарба, що є в'язкою, порівняно густою масою. Для офсетного друку, при якому шар фарби на відбитках значно тонший, ніж при високому друці, застосовуються особливо інтенсивні фарби. Для глибокого друку ракеля потрібна рідка і дуже швидко сохнуча фарба. До складу її входять, окрім пігменту і масел, ще і розчинники масел, які надають їй ці властивості. Залежно від властивостей розчинника фарба для глибокого друку може бути матовою або ж мати специфічний блиск.
Комп’ютерно-видавничі системи
Підготовка публікацій до видання - складний і тривалий процес. Він складається з довгого ланцюжка взаємозалежних етапів що виконують комп’ютерно-видавничі системи (КВС) в поліграфії. Донедавна кожен етап виконував професіонал вузької спеціалізації: редактор, коректор, художник, складач, друкар. Поява настільних видавничих систем (QuarkXP, Adobe Рage Maker, Desktop Publishing = DTP) сприяло стиранню граней між окремими етапами підготовки видань. Потужність засобів автоматизації видавничої праці, включених у DTP, настільки велика, що практично весь процес підготовки публікації до видання може виконати одна людина. Очевидно, що такий «професіонал широкого профілю» повинен добре розбиратися в технологічних особливостях окремих етапів, з огляду на при цьому їхній взаємозв'язок і взаємозалежність.
Щоб одержати гарний макет, почніть з ескізу, що приблизно відбиває остаточний вид документа. Час, що ви при цьому витратите, повернеться вам сторицею, дозволивши уникнути нескінченних переробок. З чого почати?
Насамперед представте, як буде виглядати документ у готовому виді, і зробіть кілька начерків на папері. Допустимо, ви хочете створити 8-сторінковий інформаційний бюлетень зі стандартними смугами розміром 210 х 297 мм (формат А4). Для начерку візьміть 2 листки чистого паперу розміром 210 х 297 мм, покладіть їх один на один і зігніть по ширині листа - так ви одержите зменшену подобу вашого 8-сторінкового бюлетеня. Потім візьміть олівець і накидайте шапку, оформлення обкладинки, малюнки і/чи тексти, верхні і нижні колонтитули. Прикиньте, якої ширини варто задати верхні, бічні і нижні поля, і відзначте це на смугах. Позначте на кожній смузі малюнки і текст.
Зміни можна вносити на будь-який, навіть самої останній, стадії підготовки документа. Якщо ви вже небагато знайомі з якою-небудь програмо ю DTP, то можете обійтися і без олівця, зробивши начерк прямо на екрані монітора.
Використана література
Тимошик М. С. Видавнича справа та редагування: Курс лекцій. У 2-х частинах. Ч. 1. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002.
Хойнацький М. С. Основи стандартизації і використання стандартів у видавництві: Навч. посібник / За ред. В.П.Тараника. – К.: Вища шк.1993. -151 с.
Черняков Б.І. Зображальна журналістика;
Питання для самоконтролю
Загальні відомості про друкарські фарби?
Розкажіть особливості фарб для різних способів друку?
Яка роль та призначення КВС?
Тема: «Вимоги до текстового та ілюстративного матеріалу майбутнього видання.
Складання і верстання елементів видань».
План
Текстовий та ілюстративний матеріал.
Складання і верстання елементів видань.
Загальні правила верстання сторінок.