2.3. Взаємозв‘язок релігії та освіти.

Релігія, яка охоплює майже всі сфери людського життя, виконує і просвітницьку функцію. Вона полягає в наступному:

Всі світові і національні релігії мають безпосередній вплив на становлення і розвиток освітніх систем тих країн, в яких вони домінують. Особливо це стосується світових релігій:

Буддизм.

Загальні відомості

Місце появи	Назва священних книг	Течії	Країни, де домінує	Кількість прибічників
Північно-східна Індія	„Трипітака” („Три кошики мудрості”), „Джатака”	Ламаїзм, дзен-буддизм	Китай, Бірмі, Шрі Ланка, Японія, Тібет, Монголія, Бурятія	300 млн.

Вплив на розвиток освіти

Особливості буддійської педагогіки (остаточно сформувалась в 6 ст. н.е.):

- „Вчення Будди можна зрозуміти спостерігаючи за власним розумом і заглянувши в своє серце”. Здійснюється це з допомогою дхьяни (споглядання);

- „Учитель не вчить, а вказує на шлях, яким повинен йти учень до відкриття”. „Учитель має опуститись до незнання учня і піднятись разом з ним до знання”. „Учитель розвиває в учня гідність”, „Учитель – благий друг”;

- Духовний наставник монастирського освітнього центру був учня зразком моральної досконалості, особою до якої той відчував почуття патріархальної любові і пошани;

- Основні методи, які застосовуються в навчанні – коментування і слухання священних текстів, метод питань і відповідей (шлях до інтуїтивного розуміння істини), парадокси, загадки, мовчазне споглядання;

- У вихованні суровий аскетизм – харчування двічі на день, мінімум предметів побуту, щоденні молитви і жертвопринесення.

Представники буддійської релігії переконані, що освіта в буддійських школах особиста справа кожного і особливо сім‘ї.

Християнство.

Загальні відомості

19 – поч. 20 ст. в більшості країн Європи і Америки були прийняті закони про відокремлення школи від церкви, секуляризація школи.

Особливості співвідношення християнської віри та освіти в сучасному світі:

- У більшості країн світу дозволено (конституціями – Італія, Іспанія, Німеччина, Польща, Канада, Бразилія, Колумбія і ін., нормативними актами) створювати конфесійні освітні заклади, які мають статус приватних (католицькі, протестантські, православні, єзуїтські, бенедиктинські тощо) і підконтрольні тій чи іншій церкві. Ці заклади різного рівня: дошкільні, загальноосвітні, вищі.

- Існує декілька варіантів відносин між властями і діючими конфесійними школами. 1) Невтручання в справи конфесійних шкіл. 2) Укладання контрактів (Франція, Іспанія). 3) Мають права публічних (державних) шкіл (Австрія).

- Особливий вплив на освіту має католицизм. Апостольська столиця (Ватикан) укладає договори (конкордати) з державами, якими обумовлює ставлення держави до католицьких шкіл (Німеччина, Італія, Словаччина, Австрія, Польща, Чехія, Іспанія, Португалія і ін.) та релігійної освіти і виховання. Часто католицькі школи отримують статус публічних, що надає їм не лише привілеї (плата учителям, забезпечення підручниками), а зобов’язання навчати дітей різних віросповідань.

- Здійснення релігійного навчання в державних школах. У більшості країн (крім Франції, Японії, Швейцарії, США і ін.) викладаються навчальні предмети релігійного змісту: релігія, християнська етика, релігійне навчання, релігійні рухи тощо. „Релігія викладається в загальноосвітніх школах як повноправний предмет” (Конституція ФРН, ст. 7, п. 3) Навіть у зовсім світських державах учнів обов’язково знайомлять з релігіями на суспільствознавчих навчальних предметах. До 12-14 років питання вивчення релігії в школі (або вибір факультативних навчальних курсів) вирішують батьки, а далі учень сам рішає чи вивчати йому цей предмет. Зміст навчальних предметів погоджується з представниками церков.

- Підготовка викладачів релігії здійснюється в державних навчальних закладах. Викладають предмет фахівці історії, суспільствознавчих наук, громадянської освіти, можуть і духовні особи. Іноді необхідна рекомендація церкви для викладання (ставляться вимоги до відповідності церковним принципам).

- У більшості країн оцінка за релігієзнавство або не виставляється, або не заноситься до атестату. Але існують і варіанти, коли цей предмет не виділяють з поміж інших.

- Релігійне виховання пов’язане з врахуванням релігійних почуттів і переконань учнів і їх батьків. Особливу роль відіграє ставлення до релігійної символіки в освітніх закладах. Часто використання в школах розп’ять, хрестів заборонено (законами Франції, Швейцарії, ФРН і ін.), у деяких країнах навіть в одежі учнів забороняється релігійна атрибутика і символіка (Франція, Швейцарія). Особливе ставлення до молитов. Переважно вони повинні мати добровільний характер. У Великобританії релігійне виховання відбувається у вигляді щоденного обов8язкового акту богослужінь для всіх учнів (за згодою батьків). Прагнення протиставити традиційне християнське віровчення харизматичним церквам, які намагаються впливати на школярів (особливо з слабкою психікою).

Іслам.

Загальні відомості

Особливості співвідношення мусульманської віри та освіти:

- Починаючи з 7 ст. масове розповсюдження освіти у мусульманському світі.

- В епоху середньовіччя вища освіта арабів була еталоном для Європи. У вищих ісламських школах навчались християни та іудеї, які ставали потім вченими, політичними і релігійними діячами. Через арабів в Європу проник арістотелізм.

- Авторами підручників для медресе були мислителі: Біруні (математика, астрономія, географія), ібн Рушд (медицина), Авіценна (математика, медицина).

- Європейські університети створювались за зразком арабських навчальних закладів.

- З часом освіта арабів перетворилась в догматичну і закостенілу. Власне і в наш час навчання в мектебах невеликих поселень і сіл майже нічим не відрізняється від середньовічного (лише можливістю дівчаток здобувати початкову освіту). Вивчення ісламу і релігійних звичаїв відбувається в усіх ланках загальноосвітньої школи мусульманських країн.

- Обмеженою залишається середня і вища жіноча освіта, особливо в радикальних ісламських країнах. Коли при владі в Афганістані був Талібан, освіта для жінок взагалі була заборонена. Вища освіта бурхливо розвивається в багатих арабських країнах, які мають нафтодолари.

Загалом необхідно зазначити, що між релігією і освітою залишається тісний взаємозв’язок:

- У буддійських і мусульманських країнах цей взаємозв’язок заохочується як в навчанні, так і у вихованні, що дозволяє розширювати коло віруючих і зміцнювати релігійну общину;

- У більшості християнських країн викладання релігії та релігійне виховання посідає значне місце. Це пов’язане з тим, що зміст морально-релігійного виховання в сучасному світі орієнтований не лише на служіння Богові, але і суспільству. Церква бере активну участь в організації позаурочної роботи та соціального виховання школярів.

- Важлива роль у релігійному вихованні відводиться родині. 25 лютого 1981 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію згідно якої релігійне виховання дітей повинні здійснювати батьки відповідно до власних релігійних переконань.