9.3. Роль міжнародних організацій в реалізації ідей глобалізації освіти

ЮНЕСКО розробляє та приймає основоположні міжнародні акти з питань освіти, прагнучи до єдності в діях країн світу у період глобалізації.

ЮНЕСКО пропагує нові вимоги до системи освіти на основі навчання „спільному життю”. За таких умов метою освіти є навчити жити разом шляхом:

- спільного аналізу ризиків,

- здійснення спільних проектів,

- розумного і мирного вирішення неминучих конфліктів.

Основними елементами її є: навчитися спільно отримувати знання, навчитися працювати, навчитися жити.

Над цими проблемами працюють різноманітні регіональні організації, зокрема Європейський союз і Рада Європи.

Щодо цілей і змісту загальної середньої освіти, то європейські експерти розробили програму „Підготовка до життя”, яка передбачає реалізацію таких завдань:

1) засвоєння рідної мови та літератури;

2) вивчення двох іноземних мов на рівні щоденного спілкування;

3) формування загальноєвропейської свідомості в сенсі опанування культурного спадку (історії, географії) у перспективі всієї Європи;

4) вивчення математичних дисциплін, але із застереженням, що не всі випускники середніх шкіл намагатимуться стати професорами-математиками;

5) ознайомлення з основами природничих наук І технологій (фізики, хімії, біології, інформатики);

6) громадянське виховання (ознайомлення з політичними й адміністративними структурами власної та сусідніх країн, основних європейських і світових структур);

7) ознайомлення з нагальними планетарними проблемами :(екології, демографії, миру та злагоди, транспорту й безпеки, наркотиків, СНІДу, ролі ЗМІ тощо);

8) залучення школи й учнів до умов певної місцевості як засобу полегшення та прискорення процесів їхньої соціалізації (формування особистості, громадянської позиції, рівноправного входження в євросоціум).

Експерти Ради Європи визначальними в навчанні та вихованні студентів вважають:

а) формування навичок толерантного спілкування та взаємодії з іншими особами;

б) набуття вмінь розв'язувати різноманітні проблеми (логічного та критичного способу міркувань, ясного розуміння й розпізнавання основних аспектів проблем, організації дій для їх вирішення, формулювання результатів точним і зрозумілим способом тощо);

в) автономності в праці (за умови вміння працювати в колективі);

г) отримання навичок збирання, нагромадження та добору інформації, її поглибленого аналізу й вивчення;

г) формування мотивації до неперервного навчання;

д) формування багатої уяви, потрібної в креативній та інноваційній діяльності;

е) вироблення гнучкості, психічної стійкості та налаштованості на пристосування до нових ситуацій і діяльності в незвичних або непередбачуваних умовах.

До сучасних пріоритетів Європейського Союзу належать:

- обмін учителями;

- визнання професійних кваліфікацій;

- професійна освіта та дистанційне навчання;

- вища освіта й підвищення якості навчання.

Важливим напрямом діяльності Європейської Співдружності є „європейський вимір навчання”, створення „європейського освітнього простору”. Дуже корисним виявився спільний проект створення Європейського освітнього тезаурусу - спеціалізованого словника офіційних термінів зі сфери освіти та культури на багатьох європейських мовах.

Важливу роль у вироблені європейського освітнього простору вищої освіти відіграє Сорбонсько-Болонський процес. Нормативну базу цього процесу сформували два документа:

1. Сорбонська Декларація від 25 травня 1998 p. „Про гармонізацію європейської системи вищої освіти”, підписаної міністрами освіти Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії,

2. Болонська декларація міністрів освіти європейських держав від 19 червня 1999р., яку підписано 29 міністрами освіти європейських країн.

Сорбонська Декларація наголосила на необхідності ратифікування Лісабонської Конвенції про визнання академічних кваліфікацій у Європі (1997 p.) та використання режиму визнання професійних кваліфікацій за правом Європейської Співдружності.

Цілі та завдання Сорбонської Декларації набули логічного продовження та підтримки в Болонській Декларації, у котрій визначено термін створення Європейського простору вищої освіти до 2010 p. на основі:

1) прийняття спільної системи прирівнювання та визнання освітніх кваліфікацій і наукових ступенів, запровадження уніфікованого Додатка до диплома про вищу освіту для забезпечення можливості працевлаштування громадян та підвищення міжнародної конкурентноспроможності європейської системи вищої освіти;

2) уведення двох етапів навчання: дипломного (не менше, ніж три роки), післядипломного (один-два роки магістерської програми та три роки докторантури);

3) запровадження розробленої інститутами Європейського Союзу системи трансферних кредитів European Credit Transfer System (ECTS) як належного засобу підтримання великомасштабної студентської мобільності;

4) подолання перешкод щодо мобільності студентів, учителів, науковців, викладачів і адміністративного персоналу;

5) прийняття європейського стандарту оцінювання знань і якості навчання (запровадження уніфікованих критеріїв та методів оцінювання);

6) сприяння європейському підходові до вищої освіти. Окремо увага акцентувалася на питаннях створення системи неперервної освіти, сприянні забезпеченню привабливості Зони європейської вищої освіти.

Європейський союз та Рада Європи у рамках здійснення завдань формування освітнього європейського простору реалізує ряд загальновідомих програм (щороку на освітні і культурні програми ЄС виділяє близько 1 млрд. євро):

Назва програми	Зміст і завдання програми
ARION	• накопичення та поширення інформації, що слугує розвиткові шкільництва країн-членів; • обмін педагогічним досвідом; • поширення освітніх та інноваційних ідей; • закордонне стажування вчителів.
ERASMUS	обмін студентами європейських вищих шкіл (10% студентів повинні пройти навчання в іншій європейській країні); збільшення мобільності студентів; розвиток вищої освіти; створення правових, організаційних і матеріальних умов для виділення часу на навчальне стажування за кордоном; можливість використання стипендій під час закордонного навчання; проведення іноземними викладачами лекцій у вищих навчальних закладах іншої країни; можливість для викладачів наукового стажування за кордоном.
ARION. IRIS	• сприяння доступу жінок до всіх галузей і видів професійної підготовки; • запровадження специфічної методики навчання, що відповідає потребам жінок.
LINGUA	підготовка й удосконалення освітнього рівня вчителів іноземних мов; підвищення рівня фундаментальної підготовки вчителів іноземних мов у вищих навчальних закладах; підвищення мовних можливостей людей, що використовують іноземні мови у професійній діяльності; обмін учнями професійних шкіл. Ця програма використовує такі мови: англійську, німецьку, французьку, грецьку, італійську, іспанську, португальську, данську, голландську, ірландську.
SOCRATES	підвищення якості навчання дітей, молоді та дорослих. Вона охоплює компоненти таких програм, як TEMPUS, ERASMUS, LINGUA, EURYDICE, NARIC (мережа еквівалентів визнання дипломів) тощо.
COMENIUS	здійснення європейського виміру через міжнародну співпрацю освітніх інституцій середніх і основних (базових) шкіл, дошкільних закладів. сприяння партнерству у сфері обміну досвідом та розвитку міжкультурної кооперації поміж освітніми закладами країн Європейської Співдружності, Центральної та Східної Європи.
LEONARDO	програма "Неперервна освіта: школа та її партнери у процесі професійної підготовки". Вона запроваджується у країнах Центральної Європи.
EUROTECNET	програма, спрямована на збільшення обсягів використання нових технологій у професійному навчанні.
EVRYKA	– здійснення координації наукових досліджень з країнами Східної Європи.
ESPRYT	– об’єднання зусиль європейських університетів, НДІ, комп’ютерних фірм в створенні нових інформаційних технологій.
TEMPUS	– загальноєвропейська програма розвитку мобільності університетської освіти.