- •1.1. Виникнення і становлення порівняльної педагогіки як науки
- •1.2. Розвиток порівняльної педагогіки в Україні.
- •1.3. Предмет і завдання порівняльної педагогіки
- •1.4. Місце порівняльної педагогіки в системі педагогічних наук. Взаємозв’язок порівняльної педагогіки з іншими науками.
- •Взаємозв’язок порівняльної педагогіки з іншими науками
- •1.5. Методи дослідження порівняльної педагогіки. Основні підходи до опису матеріалу порівняльної педагогіки.
- •1.6. Порівняльна педагогіка як навчальний предмет у системі професійної підготовки педагогічних працівників
- •2.1. Історико-культурні і освітні традиції країни.
- •2.2. Соціально-економічні, інформаційні та політичні фактори розвитку освіти зарубіжних країн.
- •2.3. Взаємозв‘язок релігії та освіти.
- •2.4. Особливості шкільної освіти в полікультурному суспільстві.
- •1.3. Підходи до поділу країн на регіони.
- •2.3. Характеристика регіонів за певними історико-культурними, релігійними, соціально-економічними, політичними особливостями
- •2.3.1. Європейський регіон
- •2.3.2. Північноамериканський регіон
- •2.3.3. Латиноамериканський регіон
- •2.3.4 Арабський регіон
- •2.3.5. Азійський регіон
- •2.3.6. Австралійський регіон
- •2.3.7. Регіон тропічної Африки
- •3.3. Порівняльні показники розвитку освіти в регіонах.
- •4.1. Державний характер організації і фінансування систем освіти.
- •4.2. Тенденції централізації і децентралізації управління освітою в різних країнах світу.
- •4.3. Роль і місце приватних освітніх закладів в сучасних освітніх системах.
- •4.4. Принципи відкритості і селективності навчання в державній освітній політиці.
- •4.5. Структурні компоненти освітніх систем
- •5.1. Традиціоналізм як основа побудови навчально-виховного процесу в школі.
- •5.2. Роль прогресевізму б організації діяльності освітніх закладів
- •5.3. Раціоналістичні теорії навчання.
- •5.4. Сучасні педагогічні погляди на проблеми навчання й виховання
- •6.1. Організація навчання в початковій школі
- •Рідна мова
- •Математика
- •Суспільствознавство
- •Природознавство
- •Праця і предмети естетичного циклу
- •Фізкультура
- •Інформатика.
- •Світові тенденції організації початкової школи:
- •6.2. Особливості організації навчання в середній школі.
- •6.3. Форми і методи навчання в зарубіжній школі
- •6.4. Способи контролю і оцінювання знань учнів
- •6.5. Соціалізуючі можливості школи
- •Приклади організації і змісту навчання в зарубіжній школі
- •7.1. Історія появи університетів – перших вищих навчальних закладів. Традиції організації їх діяльності.
- •7.2. Особливості державної політики щодо вищої освіти
- •7.3. Різновиди внз у зарубіжних країнах
- •7.4. Організація діяльності внз, зміст і форми навчання
- •7.5. Можливості навчання за кордоном.
- •8.1. Статус і діяльність учителів в зарубіжних країнах
- •8.2. Теоретико-методологічні засади підготовки вчителів на Заході
- •8.3. Своєрідність національних моделей професійної підготовки учителів
- •8.4. Підвищення кваліфікації і перепідготовка учительських кадрів
- •9.1. Провідні міжнародні міжурядові і неурядові організації освітнього спрямування. Їх завдання.
- •9.2. Юнеско. Організаційні основи і напрями освітньої діяльності
- •9.3. Роль міжнародних організацій в реалізації ідей глобалізації освіти
6.5. Соціалізуючі можливості школи
Загалом в процесі навчання виховання школярів відбувається через:
1. Гуманне ставлення до школярів (увага до умов їхнього життя, забезпечення комфортної психологічної атмосфери в класі, заохочення успіхів дітей, їх пізнавальної і творчої активності, нахилів, інтересів, повага прав)
2. Співпраця учителів і учнів. Школяр трактується як повноправний учасник педагогічного процесу. Невимушені, довірливі стосунки між учителями і учнями.
3. Спільні діяльність учнів, учителів, батьків. Поширення так званої поведінкової методики виховання, яка передбачає вільну ігрову обстановку, партнерство.
4. Виховання політичної культури (громадянське виховання). Використовуються такі навчальні рольові ігри: „Вибори”, „Страйк”, „Суд” тощо.
5. Спеціальні заняття з морального виховання (Японія, США, Франція).
6. Основними завданнями шкільної освіти в даний час виступають: комунікація, обробка інформації, розуміння себе і інших людей, збереження природи, саморозвиток.
7. Інтегрований характер викладання програмованих знань сприяє засвоєнню цілісного, а не розрізненого пізнавального досвіду людства, цілісному світобаченню (Англія – „Загально гуманістичний курс” – охоплює знання історії, географії, соціології, політики, релігії. У Франції інтегрованими курсами є: „Довкілля”, „Споживання”, „Здоров’я”, „Безпека”, „ЗМІ” тощо).
8. Знання постійно оновлюються згідно нових досягнень НТР та розвитку новітніх технологій. Особливо цьому сприяють вибіркові навчальні курси, які вводяться в молодшій середній школі. Їх навчальний матеріал представляє найрізноманітніші знання – гуманітарні (іноземні мови, екологія, релігія), природничо-технічні (індустріальна й технічна технології, технічне креслення, інформатика), мистецтвознавство. Курси, які втрачають свою актуальність, вилучають з програм, замінюючи іншими. Ті ж курси, які набувають особливої цінності набувають статусу обов’язкових.
9. Знання мають бути орієнтовані на дві взаємодоповнюючі складові: суспільний сенс (притаманний для європейської спільноти) і приватний сенс – засіб кар’єри (характерний для американської культури).
10. Процеси глобалізації змушують охороняти етнокультурні традиції (популярним є курси громадянознавства і ін. подібних дисциплін).
Кожна країна крім того намагається узагальнити завдання виховання в загальноосвітній школі. Ось як, наприклад це визначено в Норвегії:
- Людина, яка шукає смисл життя;
- Творча людина;
- Працююча людина (цілеспрямовано здійснює пошук майбутньої професії);
- Всебічно освічена людина (крім знання предметів знати основи здорового харчування, особистої гігієни, медичного контролю);
- Людина, здатна до співпраці;
- Екологічно грамотна людина;
- Інтегрована людина (здатність самореалізуватись після закінчення школи).
Рівень вихованості школярів знаходиться під контролем педагогічних працівників: каунслерів, соціальних педагогів, соціальних працівників, учителів, адміністрації школи, громадськості. Так, у школах Данії в 8-10 класах два рази на рік проводяться письмові звіти учнів про власні досягнення і набуття соціальних умінь. Залучення сім’ї в процес формування соціальних умінь є суттєвим фактором підготовки дітей до життя і праці.