2.3.4 Арабський регіон

В арабському регіоні розташовано 20 держав. Населення – 291 млн. До субрегіонів відносяться

• Північна Африка („Арабський схід” і „Арабський захід” – Магриб (Алжир, Марокко, Туніс));

• Близький Схід (Азія).

Країнам регіону притаманна схожість:

• Історії розвитку;

• Народних традицій;

• Мови;

• Релігії.

Регіон має назву переважаючим населенням. Батьківщиною арабів є Аравія. Це доволі складний в кліматичному відношенні край. Пустеля, рідкі оазиси. Араби були кочовими племенами, які пересувались на верблюдах і конях. Вони здавна були купцями. В кінці 7-го століття араби вийшли за межі Саудовської Аравії і почали завойовувати землі і народи. Це привело до створення Арабського халіфату, величезної держави, яка простягалась від Індії, Азії, Північної Африки до південної частини Піренейського півострова. В подальші століття арабська мова стала мовою багатьох підкорених народів Північної і деяких народів Тропічної Африки. У даний час араби складають більшість населення Алжиру, Єгипту, Марокко, Тунісу, Сірії, Лівану, Іраку, Йорданії, Саудовської Аравії, Ємену, Оману, Бахрейну, Катару, Мавританії, Судану, Лівії, Сомалі, Джібуті, Об’єднаних Арабських Еміратів. Араби також живуть в Ірані, Туреччині, Афганістані, Чаді, Індонезії, Танзанії та ін.

Спільним для арабських країн було:

Період	Події
ІХ-ХІV ст.	Розквіт арабських держав, розповсюдження культури і освіти. Праці видатних арабських вчених аль Кінді, Ібн Рушда, Авіценна і б.ін. мали вплив на математику, медицину, природознавство, філософію в Європі.
ХV - ХVІІІ ст.	Арабські країни ввійшли в склад Отоманської імперії, яка постійно вела війни з європейськими державами.
ХІХ – ХХ ст.	Більшість арабських країн перетворюються в колонії та протектор альні території Франції та Великобританії

Велику роль в арабських країнах відіграє панівна релігія – іслам, а також суперництво між представниками двох його напрямів – сунітами (центр яких здавна перебував в Багдаді) та шиїтами (центр в Каїрі).

Із запровадженням такліду (принцип вірності ісламським традиціям), який замінив основне положення раннього ісламу – іджтихад (право кожного мусульманина мати власну думку на питання, які не висвітлені в Корані), іслам перетворився в радикальну релігію. Що негативно вплинуло на розвиток науки і освіти.

За формою державного правління всі арабські країни Північної Африки є республіки, а за державним устроєм – унітарні. В той час як країни Близького Сходу – теократичні монархії. Федерацією є лише ОАЕ.

У даний час за економічним розвитком арабські країни в основному поділяються на три групи:

Економічний розвиток	Кількість країн	Основні характеристики
Країни експортери нафти з високими доходами	7 – нафтові монархії Аравії (Саудовська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Оман, Катар, Бахрейн), Лівія	Високі темпи економічного розвитку за рахунок продажу нафти на світовому ринку. На основі доходів спостерігається модернізація цих держав.
Слаборозвинута країна з середнім рівнем доходу	10	Аграрно-сировинна спеціалізація, розвинуте землеробство, видобувна промисловість, ремісництво.
Слаборозвинута з низьким рівнем доходу	2	Переважна частина населення (80% і більше) працює в сільському господарстві., в основному займається скотарством, рибальством.
Слаборозвинені, найбідніші країни	1

Середнє значення ВНП на душу населення в регіоні становить 2230 дол. рівень урбанізації невисокий – біля 50%. Деяка частина жителів (бедуїни) ведуть кочовий спосіб життя.

У високо і середньо розвинених країнах освіта інтенсивно розвивається, у відсталих країнах високий рівень неграмотності.