
- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище. Періодизація розвитку української культури…………………………8
- •Тема 2. Стародавня культура східних слов’ян………………………….27
- •Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)……………………………………………………………………..64
- •Тема 4. Культура України хvі – хvіі ст. Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст. ……………………………92
- •Тема 5. Українська культура хіх – початку хх ст. …………………124
- •Тема 6. Українська культура XX ст. ………………………………….176
- •Тема 7. Національно - культурне відродження України .……………208
- •Тема 8. Культура в умовах нової соціальної реальності……………..229
- •Передмова
- •Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище.
- •Періодизація розвитку української культури
- •1.2. Культура як суспільне явище
- •1.2.1. Поняття «культура», його сутність
- •1.2.2. Функції культури
- •1.3. Періодизація розвитку української культури
- •1.3.1. Походження національної культури
- •1.3.2. Українська культура як цілісна система
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 Стародавня культура східних слов’ян План
- •2.1.1. Матерыальна та духовна культура стародавнього населення Украъни (палеолыт, мезолыт, неолыт, енеолыт). Феномен Трипільської культури
- •2.1.2. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор’я).
- •Кіммерієць
- •Велика Скіфія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
- •Вбрання скіфського царя та воєначальника
- •Українські землі в ііі-і ст. До н. Е.
- •Фібула. Нагайчинський курган. Крим
- •Характерні риси культури ранньослов’янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури
- •Предмети черняхівської культури
- •2.2. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •Питання для самоконтролю
- •Культура Київської Русі та
- •Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)
- •Виникнення та розвиток Київської Русі
- •Вплив християнства на розвиток давньоруської культури
- •3.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу
- •3.3.1. Містобудування й архітектура
- •Києво-Печерська лавра
- •3.3.2. Скульптура, живопис, Декоративно-прикладне мистецтво
- •Давньоруські прикрас. Колти. Золото, емаль
- •С хіднослов’янські землеробські знаряддя
- •3.3.3. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література
- •Сторінка. «Остромирове Євангеліє»
- •Сторінка. «Руська правда»
- •3.3.4. Музичне мистецтво
- •Танці скоморохів. Малюнок із літопису
- •3.4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства
- •Питання для самоконтролю
- •Культура України хvі – хvіі ст.
- •Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст.
- •Особливості української культури хvі – хvіі ст.
- •4.1.1. Братства. Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література хvі ст.
- •Козацтво як явище історії та культури
- •В ійськова рада на Січі.
- •4.2.1. Культура козацької доби (1648-1781рр.)
- •Освіта і наука. Києво-Могилянська академія
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Створення професійної музики
- •Специфіка національного варіанта бароко в літературі. Козацькі літописи
- •Літопис Граб’янки
- •4.2.6. Архітектура періоду українського або «козацького» бароко
- •Храм Успення Пресвятої Богородиці у Новгород-Сіверському на Чернігівщині
- •4.2.7. Еволюція образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Українська культура хіх – початку хх ст. План
- •Формування української національної самосвідомості. Українське національне відродження
- •Українська суспільна думка: розвиток науки і філософії
- •О. О. Потебня
- •5.2.1. Розвиток освіти
- •Музейна справа в Україні
- •Тенденції розвитку української літератури
- •Образотворче мистецтво та архітектура
- •Музика. Драматургія і театр
- •М арко Лукич Кропивницький
- •Меценати та колекціонери
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Українська культура XX ст. План
- •Основні етапи історії української культури XX ст.
- •Тенденції розвитку національної культури
- •6.2.1. Національна освіта та наука
- •6.2.2. Розвиток літературного процесу
- •6.2.3. Драматургія та театр. Музика. Кіномистецтво
- •6.2.4.Образотворче мистецтво та архітектура
- •М. Самокиш. В’їзд б. Хмельницького до Києва
- •Діячі української культури в еміграції
- •Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
- •Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 Національно - культурне відродження України план
- •Культурні процеси в Україні після здобуття незалежності
- •Сучасний стан розвитку культури
- •1981 Р. Скульптор Петро Кулик
- •Сучасна масова культура
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 Культура в умовах нової соціальної реальності план
- •Глобалізаційні процеси у суспільстві
- •Етнічна ідентичність
- •Українська діаспора
- •8.3.1 Духовна консолідація українців у діаспорі
- •Збереження етнонаціональної культури українцями в діаспорі
- •8.3.3 Художня культура української діаспори
- •Культура рідного краю
- •8.4.1. Містобудівна та культурна історія Керчі
- •Керч в доантичний період
- •Керч і античність
- •Керч в архаїчний період
- •Керч в епоху ранніх спартокидів
- •Керч в епоху еллінізму
- •Керч в римський час
- •Керч в середні віки
- •Російська Керч (кінець XVIII - початок XX століть)
- •Градоначальники Керчі в XIX столітті
- •Навчальні заклади дореволюційної Керчі
- •Радянський період історії Керчі
- •Сучасна Керч
- •8.4.2. Визначні пам’ятки Керчі
- •Гора Мітрідат
- •Керченський історико-археологічний музей
- •Фортеця Єні-Кале
- •Фортеця Керч
- •Мелек-чесменский курган
- •Царський курган
- •Склеп Деметри
- •Церква Іоанна Предтечі
- •Мірмекій
- •Склеп 1891 року
- •Тірітака
- •Порфмій
- •Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень
- •Музей історії Ельтигенського десанту
- •Картинна галерея
- •Старовинні культові споруди
- •Мечеть Джума-Джамі (XVIII ст.)
- •Вірменська церква Рештакапетац - Святих Архангелів (хіх ст.)
- •Церква Олександра Невського (хіх ст.)
- •8.4.3. Видатні постаті міста Керчі
- •М ітрідатит
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
- •© Снігирьова Лілія Михайлівна
- •98309 М. Керч, вул. Орджонікідзе, 82
Велика Скіфія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
Наприкінці VІ ст. до н. е. в причорноморських степах формується могутнє державне об’єднання на чолі зі скіфами – Велика Скіфія, до складу якого увійшло місцеве населення степових і лісостепових регіонів (сколоти). Велика Скіфія, за Геродотом, поділялася на три царства; одне з них очолював головний цар, а два інших – молодші царі (ймовірно, сини головного).
Скіфська держава – перше політичне об’єднання на півдні Східної Європи в ранньому залізному віці (центром Скіфії у V-III ст. до н. е. було Кам’янське городище поблизу м. Нікополя). Скіфія поділялася на округи (номи), якими управляли вожді, призначені скіфськими царями.
Найвищого піднесення досягла Скіфія в ІV ст. до н. е. Воно пов’язане з ім’ям царя Атея. Влада Атея поширювалася на величезні території від Дунаю до Дону. Цей цар карбував власну монету. Міць Скіфії не похитнулася навіть після поразки від македонського царя Філіпа ІІ (батька Александра Македонського). Могутньою лишалася держава скіфів і після смерті 90-літнього Атея в 339 р. до н. е.
Проте
на межі ІV–ІІІ ст. до н. е. Скіфія занепадає.
Наприкінці ІІІ ст. до н. е.
Велика Скіфія під натиском сарматів припиняє своє існування. Частина скіфського населення відійшла на південь і створила дві Малі Скіфії. Одну, що називалася Скіфське царство (III ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.) із столицею у Неаполі Скіфському в Криму, іншу – в нижній течії Дніпра.
Скіфське суспільство складалося з трьох основних верств: воїнів, жерців, рядових общинників (землеробів і скотарів).
Вбрання скіфського царя та воєначальника
Кожна з верств вела своє походження від одного з синів першопредка і мала свій священний атрибут. Для воїнів це була сокира; для жреців – чаша, для общинників – плуг з ярмом. Геродот говорить, що особливою шаною у скіфів користувалися сім богів; саме їх вважали прабатьками людей і творцями всього сущого на Землі.
Письмові джерела та археологічні матеріали засвідчують, що основу скіфського виробництва становило скотарство, оскільки воно давало майже все необхідне для життя – коней, м’ясо, молоко, вовну і повсть для одягу. Землеробське населення Скіфії вирощувало пшеницю, просо, коноплі та ін., причому хліб сіяли не тільки для себе, а й на продаж. Землероби жили в поселеннях (городищах), які розташовувалися на берегах річок і укріплювалися ровами й валами.
Занепад, а згодом – розпад Скіфії були викликані рядом чинників: погіршення кліматичних умов, висихання степів, занепад економічних ресурсів лісостепу тощо. Крім того, в III-І ст. до н. е. значну частину Скіфії завоювали сармати.
|
|
Скіфська золота пектораль і піхви меча з Товстої Могили |
Срібна амфора. Курган Чортомлик |
|
|
Голова Діоніса. Курган Чортомлик |
Золотий гребінець. Курган Солоха |
Сучасні дослідники вважають, що перші паростки державності на території України з’явилися саме у скіфські часи. Скіфи створили самобутню культуру. У мистецтві домінував так званий. «звіриний» стиль.
Широко відомі пам’ятники скіфської доби кургани: Солоха й Гайманова Могили на Запоріжжі, Товста Могила та Чортомлик на Дніпропетровщині, Куль-Оба та ін. Знайдено царські прикраси (золота пектораль), зброя тощо.
З кінця III ст. до н. е. до IV ст. н. е. центром Скіфії був Крим, де скіфи заснували своє царство, відоме в літературі як Мала Скіфія, із столицею в Неаполі Скіфському. Розвиток скіфів у Криму відбувався під значним впливом греків. Другий (скіфський, або скіфо-античний) період епохи раннього заліза у Північному Причорномор'ї закінчився з приходом сарматів.
Сарматські племена становили значну частину населення тогочасної України (займаючи насамперед Степ і Лісостеп) в останньому, третьому, періоді епохи раннього заліза. Панування сарматів у Північному Причорномор’ї відносять до II ст. до н. е. —IV ст. н. е.; в III ст. воно було підірване з приходом готів, а завершилося навалою гунів IV ст. Сарматів уважають північними іранцями.
Протягом III ст. до н. е. - III ст. н. е. в Північному Причорномор’ї панували сармати, які прийшли з приволзько-приуральських степів.